К.п.н . Курант Л.С., Кричківська О.В.

Тернопільський національний економічний університет, Україна;

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Україна

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Кінець ХХ ст. кардинально змінив культурний світ людини, інформаційний бум доходить до кожного, незалежно від місця проживання, технологічні можливості засобів масової інформації безмежні, а з розвитком комп’ютерних технологій світ став єдиною оселею для всіх землян [1; 128]». Україна сьогодні перебуває під тиском глобалізаційних процесів, а проблеми міжкультурної комунікації за останні два десятиліття набули надзвичайної актуальності.

Праця активних ділових людей на даний час пов’язана із довготривалим перебуванням за кордоном, відбувається посилення українського представництва на міжнародних форумах і конференціях, все частіше наші краяни приймають участь у міжнародних, політичних, економічних і професійних організаціях, працюють у транснаціональних компаніях і корпораціях, українські студенти навчаються за кордоном, а туристи подорожують по всьому світі. Все це відбувається у досить скрутні для України часи. Нестабільна політико-економічна ситуація та світова економічна криза привели до ускладнення повсякденного життя населення, все частіше постає питання про глибоку культурну кризу, яка веде за собою втрату ціннісних орієнтирів, духовну деградацію суспільства і моральний занепад нашого народу.

Щоб подолати негативні тенденції і запобігти таким чином всеохоплюючій катастрофі, необхідно шукати нові стратегії діяльності та впроваджувати соціальні трансформації, які б стали компенсуючими факторами у даній ситуації. Саме тому проблема формування міжкультурної комунікативної компетенції у майбутніх фахівців все більше привертає увагу науковців. Однак, на шляху вирішення окреслених завдань постають суперечності між : недостатньою визначеністю у вітчизняних освітньо-нормативних документах конкретних вимог щодо міжкультурної професійної підготовки майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності та нагальною потребою у висококваліфікованих фахівцях, що володіють міжкультурною комунікативною компетенцією, неузгодженістю нормативних вимог щодо формування означеної компетентності майбутніх фахівців та необхідністю розробки чітких орієнтирів організації навчання у вищих економічних навчальних закладах.

Міжкультурна комунікативна компетенція майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності у нашому дослідженні розглядається як «комплекс функціональних умінь розуміти погляди і думки представників іншої культури, коректувати свою поведінку, долати конфлікти в процесі комунікації, визнавати право на існування різних цінностей, норм поведінки, що є одною з визначальних характеристик високого рівня готовності сучасного фахівця та основою його професійної мобільності, підготовки до швидкозмінних умов життя, залучення фахівців до стандартів світових досягнень, збільшення можливостей самореалізації на основі комунікативності і толерантності [3, с. 175–179]».

Особливу роль у формуванні міжкультурної комунікативної компетенції відіграє процес навчання і виховання студентів. Науково-практичний досвід педагогічних досліджень показує, що на ефективність формування компетенцій у студентів впливають не лише вибрані педагогічні технології, а й умови, за яких відбувається навчально-виховний процес. Забезпечення необхідних умов є одним із основних принципів навчання. Відомо, що без них навчальний процес ефективно функціонувати не може.

Психолого-педагогічні умови виступають у декількох якостях: як обставини , як вимоги до організації процесу, як сукупність факторів, компонентів навчального процесу, які забезпечують успішність навчання і розвиток особистості студентів , як порядок дій, як середовище, у якому відбувається педагогічний процес , як ситуація, необхідна для вирішення завдання, як наявність засобів , правил і відношень, які забезпечують реалізацію цілі педагогічного процесу [4, с. 104]. Під психолого-педагогічними умовами розуміють також «значущі продуктивні причини , які впливають на протікання і результат дидактичного процесу » [ 2, с. 25 ] .

Таким чином, психолого-педагогічні умови, зафіксовані у нашому дослідженні, ми розглядаємо у якості обставин , які сприяють засвоєнню культурологічних знань, формують ціннісне відношення до культури країни мова якої вивчається і сприяють розвитку особистості студентів, при яких процес формування міжкультурної комунікативної компетенції буде проходити більш успішно і результативно .

Вивчення психолого-педагогічної, методичної літератури і власний педагогічний досвід дозволили виділити і дидактично обґрунтувати наступні психолого-педагогічні умови формування міжкультурної комунікативної компетенції : внутрішні; зовнішні та інтегративні. До внутрішніх умов ми відносимо: особистісні потреби і мотивацію до навчання студентів. До зовнішніх умов: застосування особистісно-орієнтованого та творчо-діяльнісного підходів; забезпечення цілісності педагогічного процесу у межах мовного міжкультурного імерсійного середовища, гармонізацію міжпредметних зв’язків. Інтегративними умовами є застосування навчання у співпраці, проблемного навчання, створення атмосфери співпереживання і емоційного резонансу на заняттях з профілюючих дисциплін, які вивчаються на іноземних мовах.

На нашу думку, виявлені психолого-педагогічні умови формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів, дозволяють удосконалити навчально-виховний процес, створити такий механізм мисленнєвої діяльності, який буде сприяти накопиченню відповідних знань і життєвого досвіду, а також підтримувати інтелектуальні зусилля студентів, стимулювати пізнавальну активність, як в індивідуальній, так і в груповій взаємодії. Ці умови є необхідними і достатніми для формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів і мають бути створені в рамках полікультурного освітнього простору.

Список використаних джерел:

1. Бокань В. Культурологія: навч . посіб . / В. Бокань . – 3-тє вид., стереотип. – К.: МАУП, 2004. – 136 с.

2. Подласый И.П. Педагогика / И.П. Подласый . – М.: Просвещение ; Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС . – 1996 . – 432с.

3. Самійленко Н.Б. Необхідність оновлення навчальних планів для формування міжкультурної комунікації студентів в умовах міжкультурного співробітництва / Н.Б. Самойленко // Горизонты образования . – 2011. – № 3. – С. 175–179.

4. Фролова О.А. Формирование межкультурной компетенции студентов высших учебных заведений экономического профиля в современных условиях : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О.А. Фролова . – М., 2002. – 297 c.