II Международная научно-практическая Интернет-конференция «Язык и межкультурная коммуникация» (28-29 ноября 2012 г.)

Скібіцька О.В.

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТУРИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ

Основною темою даної роботи є співвідношення між варіантами мови оригіналу туристичного тексту, культурними особливостями мов оригіналу та перекладу та аспектами перекладу. Переклад загалом, і переклад туристичних текстів зокрема є не тільки лінгвістичним процесом, але й перш за все культурним процесом, процесом крос-культурної комунікації. Переклад завжди охоплює як мову, так і культуру, хоча б тому, що ці два поняття нероздільні. Мова є лінгвальним відображенням культури, відображенням культурних понять та явищ з допомогою лінгвістичних засобів. Перекладачі сфери міжнародного туризму повинні звертати особливу увагу на культурне середовище мови оригіналу, оскільки саме культурні особливості є першочерговою прагматичною наповненістю процесу перекладу туристичних текстів. При перекладі туристичних текстів перед перекладачем постійно постає проблема відображення культурних аспектів мови оригіналу в мові перекладу. Складність проблеми підкреслюється й тим, що англомовні туристичні тексти часто відображають культуру не тільки англомовних країн, але й інших країн світу, адже більшість туристичних організацій (як приватних, так і державних) будь-якої країни світу друкують свої промоційні , комерційні та рекламні туристичні видання англійською мовою. Тому при перекладі слід враховувати мовну та культурну відстань між двома (чи більше) мовами та культурами ще при до перекладацькому аналізі тексту оригіналу.

Вплив культури на переклад можна прослідкувати на всіх рівнях – від лексичного та синтаксичного наповнення до ідеологій та способу життя представників тих чи інших культур. До компетенції перекладача належить також визначення важливості того чи іншого культурного аспекту та необхідності повної чи часткової передачі його засобами мови перекладу. Комунікативна інтенція автора тексту оригіналу також повинна прийматися до уваги, так само як і потенційна читацька аудиторія текстів оригіналу та перекладу.

Для визначення поняття культури, враховуючи мовний та перекладацький аспекти, звернімося до дефініції, наданої П. Н’юмарком , який зазначає, що культура – це «спосіб життя у всіх його проявах, характерний для певної групи людей, котра послуговується певною мовою як засобом вираження думок» [2, с. 94] ( переклад наш – О. С.), таким чином вважаючи, що кожна мовна група має власні специфічні культурні риси.

Поняття культури відіграє важливу роль у визначенні її впливу на переклад. Ю. Найда вважає однаково важливими мовні та культурні розбіжності між текстом оригіналу та текстом перекладу і зазначає, що різниця між культурами створює більше проблем для перекладача, ніж різниця у мовній структурі [3, с. 130]. Так, ми розглядатимемо мову та культуру як два тісно пов’язані поняття, враховуючи їх значний вплив на переклад.

В попередніх працях [1] ми вже зазначали, що при перекладі туристичних текстів слід брати до уваги потенційну аудиторію тексту оригіналу та її відповідність потенційній цільовій аудиторії тексту перекладу. Таким чином, слід розрізняти два типи ідеального читача туристичних текстів – ідеальний читач тексту оригіналу та ідеальний читач тексту перекладу:

1. Ідеальний читач тексту оригіналу:

- володіє певними знаннями про історичні події та зв’язки з країнами, котрі він планує відвідати та має загальне уявлення про традиції та звичаї цих країн;

- має досвід спілкування (реального чи віртуального) з представниками культури країн, котрі він планує відвідати або бажає його здобути;

- сформував власну точку зору, визначився в уподобаннях та, можливо, має певні упередження щодо культури країн, котрі він планує відвідати;

- знаходиться на певному рівні лінгвальної компетенції, що дає йому змогу вільно розуміти текст, який промотує чи описує країну, котру він планує відвідати.

2. Ідеальний читач тексту перекладу:

- має певні знання про історичні події та/ або архітектурні, історичні пам’ятки країни, яку він планує відвідати (або має бажання отримати ці знання);

- бажає здобути певний досвід спілкування з представниками культури цільової країни;

- має основні поняття про культурні особливості країни, яку він планує відвідати та/ або прагне їх поповнити/ здобути з допомогою тексту перекладу ще до здійснення поїздки в цільову країну;

- знаходиться чи не знаходиться на певному рівні лінгвальної компетенції, необхідної для розуміння тексту оригіналу та вільно розуміє текст перекладу.

Слід зазначити, що ідеальний читач тексту перекладу майже не відрізняється від ідеального читача тексту оригіналу, адже кожен окремий туристичний продукт, як і текст, що його описує, орієнтований приблизно на однаковий прошарок населення країн мови оригіналу та мови перекладу. Однак в процесі адаптації тексту слід пам’ятати про розбіжності в культурних середовищах, характерних для мов оригіналу та перекладу.

Також варто брати до уваги й те, що уподобання, асоціації та погляди читача тексту перекладу є відмінними від читача тексту оригіналу, а, отже, текст перекладу потрібно інтерпретувати з оглядом на соціальні умови та досвід цільової аудиторії.

Список використаних джерел:

1. Скібіцька О. В. Передача культурно-маркованої лексики при перекладі туристичних текстів / О. В. Скібіцька // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – 2008 р. – Вип. 408–409. – С. 171–185.

2. Newmark P. A Textbook of Translation . – New York : Prentice Hall , 1988. – 292 p.

3. Nida , E.A., Taber , Ch.R . The Theory and Practice of Translation . – Leiden , 1969. – 215 p.