Юдіна О. В.

Запорізький національний університет, Україна

ПРОБЛЕМА ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ДІЛОВОЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Орієнтування вузів на формування у студентів умінь іншомовної ділової міжкультурної комунікації вимагає вирішення низки питань, що стосуються оптимальної організації процесу навчання іноземної мови (ІМ) відповідно до сучасних вимог та реальних умов навчання ІМ професійного спрямування. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є впровадження у навчально-виховний процес інтерактивних методів навчання, які передбачають домінування в навчальній діяльності студентів елементів проблемності, творчості, використання ігрових, стимуляційних, організаційних прийомів під час парно-групової та колективної мовленнєвої взаємодії викладача і студентів.

Навчання ділової міжкультурної комунікації ми розглядаємо як систему, функціонування якої обумовлено багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання ІМ [2, с. 37]. Орієнтуючись на сучасні тенденції мовної освіти, висвітлені у Загальноєвропейських рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти, відповідно до яких головна мета навчання ІМ полягає в тому, щоб «…сприяти розвитку цілісної особистості того, хто вивчає мову, та його самоусвідомленню шляхом збагачення досвіду, розуміння відмінностей між іншими мовами та культурами» [1, с. 1], є доцільним навчити іншомовної ділової міжкультурної комунікації студентів українських вузів на рівні європейських стандартів.

В умовах бізнес-орієнтованого суспільства всі підприємства залежать одне від одного в сфері виробництва і розповсюдження своїх товарів і послуг. Успішний міжнародний бізнес спирається на вміння ефективного ділового міжкультурного спілкування фахівців у галузі менеджменту, маркетингу, туризму, міжнародних відносин та міжнародної економіки. Чинними програмами з ІМ професійного спрямування для вищих навчальних закладів передбачено формування у студентів спроможності ефективно спілкуватися іноземною мовою у культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ. Це дає підстави вважати, що формування у студентів здатності до ділової міжкультурної комунікації є стратегічною метою навчання ІМ професійного спрямування, а іншомовна міжкультурна комунікація є змістом та засобом досягнення цієї мети.

Спостереження дослідників та власний педагогічний досвід підтверджують той факт, що ефективним засобом та однією з прогресивних форм організації навчально-виховного процесу й забезпечення інтенсифікації процесу навчання ІМ на сьогодні залишається реалізація комунікативних ситуацій у рольових та ділових іграх, метою яких є формування у студентів міжкультурних професійно-орієнтованих умінь не тільки в говорінні, але й у читанні, аудіюванні, письмі під час розв’язання ними різноманітних проблем ділового та повсякденного життя. Запровадження ігрових форм, методів і прийомів навчання з використанням парних, групових, колективних форм роботи студентів у навчальний процес нам видається надзвичайно важливим для забезпечення ефективного навчання іншомовної ділової міжкультурної комунікації.

Питання використання гри як засобу інтерактивного навчання у межах навчально-виховного процесу не є новим. Ефективність застосування ігор у навчанні ІМ підтверджена численними науковими дослідженнями. Ігровий метод навчання сприяє вирішенню важливих методичних завдань, а саме: створення психологічної готовності студентів до іншомовного спілкування; забезпечення багатократного повторення мовного і мовленнєвого матеріалу; тренування у виборі необхідного мовленнєвого варіанту, що сприяє забезпеченню природної адаптації до нового соціального середовища і навчальної діяльності й готує студентів до реального іншомовного спілкування. У грі відображується предметний й соціальний зміст діяльності, моделювання систем взаємовідносин, адекватних умов формування особистості. Міцність засвоєного мовного і мовленнєвого матеріалу в процесі навчання іншомовної ділової міжкультурної комунікації може бути забезпечена за рахунок систематичного повторення лексичного та граматичного матеріалу, виконання численних тренувальних вправ, творчих завдань, на основі яких у студентів виникає особиста і професійна зацікавленість у роботі. Виконання різноманітних вправ поєднує мовне тренування з мовленнєвою практикою, що забезпечує перехід від свідомого вивчення мови до автоматизації мовленнєвих дій, тобто формування сталих мовленнєвих навичок.

Таким чином, успішний ро з виток особистості майбутнього фахівця, спроможного брати участь у міжкультурній комунікації, на наш погляд, є процесом, яким можна керувати шляхом організації навчально-виховного процесу з ІМ професійного спрямування, при якій створюються умови для того, щоб навчити студентів розуміти та адекватно інтерпретувати факти та явища іншої культури, правильно обирати стратегії взаємодії у ситуаціях ділового міжкультурного спілкування, щоб подолати труднощі міжкультурної комунікації з представниками інших культур.

Враховуючи викладене вище, вважаємо, що ф ормування у студентів умінь усної та писемної ділової міжкультурної комунікації, необхідних для кар’єрного і професійного зростання, розвитку бізнесу, виробництва, торгівлі, надання послуг, успішних взаємостосунків з діловими партнерами дає змогу глибше зрозуміти історико-культурний спадок і розмаїття Європи, сприяє розвитку навичок співробітництва, толерантності та відкритості.

Список використаних джерел:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва]. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч.; 2-е вид., випр. і перероб. / [кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої.]. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.