Решетнікова А. Є.

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, м. Івано-Франківськ,Україна

КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЛІНГВІСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ

Сучасною лінгвістикою розроблено декілька методик дослідження маніпулятивного впливу. Вибір методики великою мірою залежить від вибору наукової методології та парадигми, на які спирається дослідник.

До середини 1980-х років дослідження засобів маніпулятивного впливу головним чином проводились в традиціях структурної лінгвістики, проте соціокультурні, етнолінгвістичні , гендерні, психологічні та інші фактори, закладені в тексті, що має на меті вплив на аудиторію, не враховувались.

Першим класифікацію лінгвістичних засобів дослідження маніпулятивного впливу запропонував Б. Ф. Поршнєв [ Поршнев Б. Ф. 1974] , визначивши такі рівні мовленнєвого впливу:

· фонологічний;

· номінативний;

· семантичний;

· синтактико-логічний ;

· контекстуально-смисловий;

· формально-символічний.

П. Б. Паршин доповнює таку класифікацію, розширює її та залучає когнітивний та семіотичний інструментарій [Паршин П. Б. 2000].

Фреймовий підхід до аналізу маніпулятивного впливу в лінгвістиці визначає фрейм к когнітивну структуру, засновану на ймовірнісних знаннях людини про типові ситуації та пов’язані з ними очікування щодо якостей та відносин реальних чи гіпотетичних об’єктів: фрейм організований навколо певного концепту у вигляді пучків асоціацій. Такі асоціації несуть істотну, типову та потенціальну інформацію, що пов’язана з даним концептом.

Використовуючи такий підхід, А. Н. Баранов описує процес метафоризації в аспекті процедур з фреймами [Баранов А. Н. 1991].

Як зазначає Є. В. Шелестюк [2009], відносно маніпулятивного впливу цей підхід може бути корисним, оскільки: він показує, як метафоричне переосмислення висвітлює ті чи інші характеристики об’єктів дійсності, модулює їх, прогнозує їхній розвиток та спрямовує діяльність, пов’язану з ними; він дозволяє виявити типові констеляції метафоричних моделей того чи іншого дискурсу, що використовуються для оформлення мовленнєвих актів; фреймовий підхід є важливим для дослідження концептосфер , оскільки дозволяє реєструвати типові денотати тої чи іншої метафоричної моделі, тобто, виявляти конкретно-понятійне наповнення абстрактного концепту.

А. А. Котов розвиває теорію домінантних (емоційних) та раціональних сценаріїв, де під сценаріями розуміє відносини, що пов’язують початкову ознакову модель певної значущої одиниці та ініційовану нею емоціональну та раціональну реакцію реципієнта (результат впливу) [ Котов А. А. 2003] .

Методологія визначення домінантних сценаріїв А. А. Котова спирається на чотири виділених ним механізми мовленнєвого впливу у ЗМІ завдяки мовленнєвій агресії. Перша група включає модифікації ознакових моделей в результаті операцій з будь-якими компонентами знаків чи одиниць поверхневих рівнів лінгвістичної моделі. Описуються прийоми впливу, засновані на різноманітних механізмах номінації, заміні референтів, інтенсіоналів , зміщенні лексичного значення, заміні знаків на омонімічні чи на зміні денотативного статусу. До другої групи належать питання конструювання та зміна ознакових моделей за допомогою висновків та ситуативних ефектів. Для їх опису використовується уведений в роботі апарат раціональних сценаріїв. В третій групі аналізується використання для мовленнєвого впливу персональних та наївних сценаріїв (таких, що включаюь наївні моделі). За допомогою наївних сценаріїв та моделей описуються іронічні судження про контргрупу . В четвертій групі аналізуютья механізми впливу, що використовують різноманітні властивості комунікації, такі як фактори прагматики, компоненти комунікації, моделі комуні кантів, зміна комунікативних ролей. Розглядаються приклади мовленнєвого впливу, засновані на цитуванні та такі, що використовують механізми атрибуції висловлювань. Такий підхід має на меті інвентаризувати типи маніпулятивного мовленнєвого впливу для залучення їх до системи аналізу семантики як набір цільових патернів , які можна розпізнати у тексті, а також для автоматизації комунікативних стимулів в автоматичних системах підтримування діалогу, а також для реалізації інших цілей, так чи інакше пов’язаних із комп’ютерною семіотикою.

О. С. Іссерс розглядає маніпулятивний мовленнєвий вплив з точки зору когнітивних категорій і прототипів [ Іссерс О. С. 1999] . Постульовані дослідником « персуазивні категорії» формуються на основі перетину певної кількості характерних «властивостей-ознак», при цьому прототипом є одиниця, що виявляє ці якості якнайяскравіше. Використання поняття прототипу дозволяє простежити процес формування персуазивних категорій від простого до складного, від типових випадків – шляхом ускладнення – до маргінальних. Якщо розглядати концептуальну залежність в межах певної категорії як вузли семантичної сітки, то мовленнєвий вплив можна визначити як операції над семантичними сітками, розрив асоціативних зв’язків та встановлення нових.

М. Р. Желтухіна [2003] наводить типологію тропологічних моделей впливу на адресата в мас-медіальному дискурсі в рамках одного чи декількох фреймів. При цьому тропи за М. Р. Желтухіною визначаються досить широко – як взаємодія лінгвістичних та екстралінгвістичних компонентів фрейму та включають метафору, метонімію, парафраз, гіперболу, мейози, каламбур, парономазію , оксюморон та ін.

Слід зазначити, що лінгвістичні підходи до вивчення мовленнєвого впливу певною мірою пов’язані з конкретними дискурсами, є дещо специфічними та не дають системного аналізу маніпулятивного впливу, розглядаючи його окремі аспекти. Проте широкий вибір таких підходів дає досліднику можливість якомога детальніше розглянути та вивчити особливості маніпулятивного мовленнєвого впливу в різних дискурсах.