Медведєва Т. М.

Вінницький кооперативний інститут, Україна

ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА У МАС-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ

У статті аналізуються лексико-семантичні та словотвірні процеси у мові засобів масової інформації.

Особливу увагу звернено на функціонування запозичень, окреслено основні причини залучення іншомовної лексики, подано лексико-семантичну класифікацію англіцизмів, розглянуто процес взаємодії власне української і запозиченої лексики, зокрема явище синонімії.

Ключові слова: мова засобів масової інформації, запозичена і власне українська лексика, мова-реципієнт.

У часи великих політичних та економічних зрушень, до яких належать сучасні перетворення в Україні, відбуваються інтенсивні мовні процеси, адже «мова, як особлива система, сама в свою чергу є частиною ще більш складних систем – мова і мислення, мова і суспільство, мова і дійсність» [3, с. 20].

Найактивніше відбувається процес змін в лексичному складі мови, що найбільше зазнає впливу соціальних чинників, а процес запозичення є одним з основних його ознак. У зв’язку з цим проблема вивчення запозичень стає дедалі актуальнішою. Вивчення процесів, що відбуваються у системі запозичених слів, виділення основних лексико-семантичних груп нових запозичень з інших мов, виявлення тенденцій збагачення словника сучасних ЗМІ становить мету нашої роботи.

Питання щодо статусу іншомовної лексики у текстах мас-медіа є актуальними з погляду аналізу шляхів залучення запозичень, своєрідності семантичних груп. Завданням нашого дослідження є виявлення лексико-семантичних груп запозиченої лексики у публіцистичному стилі, аналіз мовних процесів, що пов’язані з функціонуванням іншомовних лексем у періодичних виданнях ХХІ ст.

Проблема лексичних запозичень привертала увагу і була предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: О. Г. Муромцевої , О. С. Стишова , Л. П. Кислюк , Т. М. Полякової, О. М. Мороховського , В. М. Русанівського , Л. А. Булаховського , Ш. Баллі , І. О. Бодуена де Куртене , Л. П. Крисіна тощо. У дослідженнях зверталася увага на процеси кількісного і якісного оновлення словника мови, адаптації інолексем , змін у лексико-семантичній системі мови, внутрішньомовні динамічні процеси, зокрема ревіталізації , або відновлення слів, що перебували на периферії активного словника, пасивізації лексики. Проте багато питань теорії запозичень залишаються суперечливими. Так, на сьогодні ще не існує одностайної думки відносно дефініції поняття «Запозичення». На думку Л. П. Кислюк : «Запозичення – це процес залучення у мову й адаптації запозиченої лексики» [1, с. 8]. За визначенням Е. Хаугена , запозичення – це пофонемне відтворення оригіналу, тобто створення фонемної копії [5, с. 35]. О. М. Мороховський вважає, що запозичують не лексеми, а засоби, які модифікуються системою навичок, що склалися в мові [3, с. 21]. Як на нашу думку найбільш відповідним є визначення Л. П. Кислюк , саме в такому розумінні поняття «запозичення» функціонує у даній роботі.

Активізація залучення інолексем зумовлює різного роду дискусії як у суспільстві, так і в колі лінгвістів. Одні дослідники (О. С. Стишов , Д. Х. Баранник та ін.) вважають запозичення природнім процесом збагачення мови, інші (А. П. Загнітко та ін.) дотримуються протилежної думки і кваліфікують іншомовні лексеми як потік слів, що порушує стабільність та самобутність сучасної української мови.

Динамічні процеси в лексиці української мови найактивніше відображаються у текстах засобів масової інформації (далі – ЗМІ). Адже на сучасному етапі в мові мас-медіа фіксуються зміни, що відбуваються в усіх сферах життя суспільства, відображення яких потребує використання нових лексем, які не завжди наявні в рідній мові. «Журналістська практика підтримує традицію частого вживання запозичень, бо саме вони є центром соціально-політичного лексикону, а газета прагне до постійного оновлення виражальних засобів» [2, с. 41].

Проникнення запозичень у лексичну систему української мови пов’язане з трансформаційними процесами, які спричинені зовнішніми (екстралінгвістичними) та внутрішніми ( інтралінгвістичними ) чинниками. До перших належать: 1) історичні міжнародні контакти та білінгвізм; 2) новаторство нації в окремій сфері діяльності; 3) мовний снобізм, мода на іншомовні запозичення; 4) авторитетність мови-джерела, пов’язана з політичним авторитетом держави; 5) впровадження заходів, що стосуються мовної політики [4, с. 6].

Серед внутрішніх ( інтерлінгвістичних ) чинників домінують наступні:

1) недостатня кількість у мові певних лексико-семантичних груп, наприклад на позначення фінансової, економічної та політичної лексики: Серед доповідачів були бренд-менеджери, маркетинґ-директори , мерчендайзери та власники найбільших роздрібних мереж, керівники рекламних агенцій та їхні клієнти (Пік, 2002, № 24); Для порівняння скажу, що у нашому законопроекті 3207 потрібно 2/3 голосів для імпічменту (Пік, 2004, № 1) і т.д.;

2) «номінативна безвихідь» [3, с. 22]. Залучення іншомовної лексеми з метою заміни описового звороту на позначення якоїсь реалії чи предмета одним словом: З цього часу в діловому та міліцейському лексиконі з’явилося слово скімінґ (викрадення інформації з магнітної смуги кредитної банківської карти) (Пік, 2001, № 33); У 30-ті роки під час Великої Депресії « харлей » залишався майже єдиною компанією, що продовжувала працювати на цьому ринку і для задоволення покупців вдалася до того, що зараз називають тюнінґом (Пік, 2003, № 14); тюнінґ (англ. tuning ) – урізноманітнення у зовнішньому і внутрішньому стильовому оформленні автомобілів та мотоциклів тощо;

3) тенденція до заміни двочленного найменування одночленним: Домогосподиня здебільшого сидить дома, їй вуличні біґборди не цікаві (Пік, 2003, № 9); біґборд (англ. big – великий, board – дошка); Щастя складається з мезотерапії , регулярного пілінґу та меостимуляції (Пік, 2001, № 33); пілінґ (англ. Peeling – скоринка) – очищення шкіри та подібне;

4) потреба у семантичному обмеженні вже наявної у мові лексеми, уникнення полісемії: Образ «схильної до садизму» Фрекен Бок ображає цілий прошарок американського суспільства – домогосподинь , вихователів та бебі-сітерів (Пік, 2004, № 50); бебі-сітер (англ. babysitter , від babe – дитина, sit –сидіти) – особа, що доглядає дитину за відсутності батьків або коли вони зайняті; Потім на кораблі в останню ніч «Таврійських ігор» відбувся сейшн (Пік, 2003, № 19); сейшн (англ. Session – зібрання) – вечірка для вузького кола осіб і т.д.

Здійснене нами дослідження дозволяє зробити висновки, що найбільша кількість лексем, які активно були залучені в мову ЗМІ на початку ХХІ ст., це іменні частини мови, зокрема іменники чоловічого роду: пірсінґ , офіс, апґрейд , реліз, флаєр і т.д. невідмінюванні іменники середнього роду: дефіле, тату, капучіно тощо, прикметники: ексклюзивний, екстремальний, фешн та інші.

Більшість запозичених лексем адаптувалася в українській мові і бере активну участь у процесах словозміни та словотворення, зокрема за допомогою суфіксів -ськ- , -н-, ств- та інших : тинейджер – тінейджерський , дисконт – дисконтний, промоутер – промоутерський , кліпмейкер – кліпмейкерський – кліпмейкерство , дефіле – дефілювання, рейтинґ – рейтинґовість : Вона, як відомий телепродюсер , зібрала навколо себе професіоналів, які змогли забезпечити рейтинґовість журналові (Єва, 2003, № 50) і т.д.

Певна група слів не має словотвірної парадигми, залишається невідмінюваною згідно з правилами українського правопису : джакузі , сек’юріті , порт-фоліо, мачо , папараці і т.п.

Активно використовуються лексеми на позначення явищ номінативного характеру, що неадаптовані графічно і фонетично. Значну частину таких слів становлять абревіатури : IQ , VIP , CD , FM , PIN .

Частотними є випадки утворення складних побудов шляхом поєднання графічно неадаптованих слів з іншомовними, які вже засвоєні українською мовою, причому адаптована лексема вживається для уточнення семантичного значення: FM- станція, VIP- клієнт, CD- плеєр , FM- станція; Доступ до всього рахунку через банкомат користувач картки отримує з допомогою PIN- коду (Пік, 2000, №36) тощо.

У текстах ЗМІ серед запозичень переважають слова англійського походження, менший відсоток становлять запозичення з французької, німецької та інших мов.

Аналізуючи процес залучення та адаптації інолексем , слід звернути увагу на наступні тенденції:

1) збільшення кількості нових слів, які залученні до активного обігу разом із проникнення відповідних реалій : кастинґ , барбекю , чат, Фринет і т.п.;

2) розширення актуальності семантичного значення слів іншомовного походження, що функціонували в українській мові обмежено і вживалися на позначення певних реалій життя в інших країнах: букмекер, шансон , сандвіч, іпотека і т.д.

Як на нашу думку, лексеми англійського походження варто розмежувати за наступними тематичними (лексико-семантичними) групами (слід зазначити, що такий поділ дещо умовний, бо деякі з наведених слів використовуються в декількох сферах):

1. Суспільно-політична лексика: брифінґ , саміт, імідж, ріелтор, спічрайтер , офіс тощо: Виступи у столиці РФ – це вже справа вдалих промоутерів (Пік, 2004, № 4) та інші.

2. Фінансово-економічна лексика: демпінґ , дистриб’ютор, дилер, інвестор, франчайзинґ , тендер, офшор і т.д : Зовсім недавно на теренах північного сусіда відкрили консалтинґові центри, їхні філіали є і в Україні (Пік, 2002, № 19) та інші.

3. Лексика спорту: скутер, дайвінґ , шейпінґ , фітнес, боулінґ , сновборд тощо: Але, звісно, «королем» екстремальних видів туризму в Туреччині є рафтинґ (Пік, 2003, № 21) і т.д.

4. Назви нових технічних приладів та технологій: караоке, ноутбук, органайзер , сканер, ресівер , принтер, сервер, транкінґ , скрін-сервер , сабвуфер тощо: Роумінґ – хоч й автоматичний, але діє на дуже обмеженій території – у Скандинавії та Росії (Пік, 2000, № 18) та інші.

5. Лексика мережі Інтернет: спамер , банер, Фринет , провайдер, прайм-тайм , чат, хакер і т.д. Для Росії контент (інформація, що наповнює Мережу) – це бізнес, що давно вже склався (Пік, 2001, № 45) тощо.

6. Лексика галузі культури (телебачення, кіно, шоу-бізнесу): блокбастер , ремікс, реліз, бестселер, римейк , хедлайнер і т.п.: Результатом першої співпраці минулого сезону стола колекція верхнього одягу, що складалася з 6 блоків, провідною темою яких був печворк (Єва, 2003, № 50) і т.п.

7. Лексика на позначення загальних назв : тюнінґ , пірсінґ , піліпґ , шопінґ , памперси , фаст-фуд , супермаркет, джакузі тощо.: У ексцентричного Мобі купа грошей, але він досі купує собі одяг у секонд-хенді (Єва, 2001, № 39) і т.д.

Запозичення з інших мов у текстах ЗМІ в аналізований нами період становлять порівняно невелику кількість – 30%, серед якої достатньо складно виділити певні тематичні групи, зокрема лексеми французького походження: петарда,променад, стиліст, кутюр’є, флер, дефіле, бутік , прет-а-порте та ін.; італійського: піца, папараці , графіті та под.; іспанського: мачо і т.д.; німецького: маклер, кнайп тощо; латинського: імплантант , конгломерат, подіум, олігарх і т.д.; грецького: іпотека і т.п.; малайського: кетчуп, татута под.; тюркського: йогурт та ін.; японського: джиу-джитсу , суші тощо.

Активне використання інолесем зумовлює утворення синонімічних пар і навіть рядів.

Нові запозичення мають відповідники українською мовою або синоніми іншомовного походження, що вже давно адаптовані: фейс – обличчя, саунд – звук, амбасадор – посол, кейс – дипломат, прайс – прейскурант, хіт – шлягер, брифінґ – прес-конференція, грайвер – графітер – райтер , бренд – логотип – лейбл , магазин – шоп – бутік – супермаркет. Усі семантичні процеси, що пов’язані з функціонуванням запозичень, становлять цікаву і багатовимірну проблему і потребують подальшого дослідження, зокрема на структурно-семантичному та контекстуальному рівнях. Слід приділити увагу процесам адаптації даних лексем на фонетичному і граматичному рівнях, дослідити специфіку використання запозичених лексем як засобів створення іронії, гумору, сатири тощо.

У процесі свого розвитку мова асимілює іншомовні лексеми з різних причин – екстралінгвістичних та інтралінгвістичних . Більшість запозичених лексем, потрапляючи в мову, вступає в її межах у системні зв’язки різного типу – словотвірні та семантичні. Засвоєння іншомовної лексики на семантичному рівні призводить до створення різних лексико-семантичних груп і формування синонімічних пар, до яких входять автентичні, запозичені та новозапозичені лексеми.

Як на нашу думку, процес запозичення неможливо тлумачити однобічно. Слід враховувати сукупність усіх наслідків залучення іншомовної лексики, а також значення і функції інтеграційних процесів, що відбуваються на сучасному етапі розвитку мови.

 

Список використаних джерел:

1. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній літературній українській мові: автореф. дис. канд. філол. наук / Л. П. Кислюк . – К., 2000.

2. Ленець К. В. Лексичні зміни та їх відображення в мові сучасної преси / К. В. Ленець // Мовознавство. – 1988. – № 6. – С. 41–46.

3. Мороховський О. М. Деякі питання теорії запозичень / О. М. Мороховський // Мовознавство. – 1984. – № 1. – С. 19–25.

4. Полякова Т. М. Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові: автореф. / Т. М. Полякова.   – К.: Інститут мов. ім. О. О. Потебні, 2004.

5. Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута . – К., 2000.

6. Словарь иностранных слов / отв . ред. В. В. Буруева , Н. М. Семенова. – М., 2004.

7. Служський Є. Г. Лексичне калькування в умовах постійної двомовності / Є. Г. Служський // Мовознавство. – 1991. – № 4. – С. 36–35.