Суржко С. І.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Луганськ, Україна

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Сьогодні особливої актуальності набула проблема забезпечення економічної безпеки держави. Адже після проголошення незалежності в Україні перед нашою державою постало багато важливих питань. Чи може незалежна Україна мати стабільну фінансову систему? Чи здатна держава зберегти економічну самостійність, здатність у власних інтересах приймати рішення, що стосуються розвитку господарства? Чи здатна Україна знайти нових вигідних геостратегічних партнерів? Чи зможемо ми зберегти досягнутий рівень життя населення і забезпечити його подальше зростання? Чи може наша продукція бути конкурентоспроможною на світовому ринку без пільгових цін на енергоносії та в умовах жорстокої конкуренції з високими вимогами споживачів до якості продукції? Відповіді на усі ці питання потребують глибокого наукового аналізу.

Актуальність обраної проблематики обумовлена цілим рядом чинників. По-перше, економічна безпека є необхідною передумовою ефективного функціонування економіки в країні. По-друге, сьогоденні умови змушують, навіть, економічно розвинені країни з потужним конкурентоспроможним вітчизняним виробником вдаватись до використання механізмів державного регулювання та протекціоністської політики. По-третє, на нашу думку, саме завдяки запровадженню та використанню певних інструментів та механізмів державного втручання в економіку можна досягти достатнього рівня економічної безпеки в Україні. По-четверте економічна безпека один з елементів економічної системи, який або сприяє економічному зростанню країни, або навпаки.

В ст. 17 Конституції України йдеться про те, що економічна безпека однаково важлива для особи, суспільства, держави, а забезпечення економічної безпеки України визнано найважливішою функцією держави, справою всього українського народу [1].

На нашу думку, держава навіть в умовах ринкової економіки обов’язково має здійснювати регулювання пріоритетних галузей для подальшого економічного розвитку та реалізації стратегії розвитку країни.

Для запобігання ситуації, що виникла в Україні в трансформаційний період, необхідне створення власної системи економічної безпеки, де завдання, які перед нею стоять, виконуватимуться на вищому системному рівні, насамперед, на державному. Саме на державному рівні приймаються найважливіші політичні, макроекономічні, правові рішення, що створюють середовище економічної безпеки держави та запобігають антисистемним явищам та процесам.

Нинішня політика приватизації усіх галузей народного господарства ставить під сумнів роботу влади в інтересах народу України і більш нагадує ганебне розкрадання останніх «ласих шматочків». Влада намагається вселити в голови українських громадян ідею необхідності приватизації комунальних та державних підприємств, які за їхніми економічними показниками є збитковими. Але виглядає дивним той факт, що знаходяться в Україні «підприємці-патріоти», які погоджуються взяти в оренду чи придбати такі збиткові підприємства, а потім ще й мати з них нечувані прибутки. У будь-якому випадку висновки з вищевикладеної ситуації не підуть на користь владі, бо в першому випадку вони крадії, а в другому – нікчемні управлінці. Як би там не було, подібне розкрадання державної та комунальної власності сприяє подальшому занепаду національної економіки та послабленню економічної безпеки держави.

Тому однією з неодмінних умов підвищення системи забезпечення економічної безпеки України, на наш погляд, є використання ефективних механізмів державного регулювання. Це й інвестування в державні та комунальні підприємства для підвищення їх прибутковості, й контроль використання бюджетних коштів, й призначення керівників, здатних компетентно керувати державними підприємствами, прибутки яких прямують в державний бюджет, а отже ідуть на користь не якомусь конкретному підприємцю, а всьому народу України. Тобто необхідно залишити в минулому етап введення народу в оману і розкрадання національних багатств і зосередитись на реформуванні економіки для забезпечення дієвої системи економічної безпеки, коли держава реалізовуватиме економічний інтерес усього народу України, а не окремих осіб.

Висновки. Сучасній Україні не потрібне звуження сфери державного управління економічними процесами, навпаки, слід використовувати дієві механізми державного регулювання економікою країни із урахуванням національних інтересів. Управління економічним розвитком з боку держави виражається, насамперед, у визначенні певної економічної стратегії та впровадженні на цій основі відповідної економічної політики. Тобто, задля забезпечення надійного економічного розвитку, ринкові стосунки мають бути високоорганізованими, регульованими і контрольованими в першу чергу державою. Державою, де першочерговими інтересами є національні, а не приватні. Державою, де громадяни мають реальні важелі впливу на посадових осіб безпосередньо або через своїх представників, а не просто віддають владі можливість здійснювати діяльність на власний розсуд і у власних інтересах, як це останнім часом практикується в Україні.

Список використаних джерел:

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: ІВА , 1997. – 118 с.