Грекова В.А.
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВ
Для успішного вирішення проблеми ефективного оновлення основних фондів промислових підприємств потрібні, зокрема, надійні методи оцінки економічної ефективності використання основних фондів. Оцінка ефективності використання основних фондів є невідривною від оцінки ефективності їх оновлення, так як, у випадку оцінки ефективності використання – оцінюються існуючі основні фонди, тобто ті, які вже введені до експлуатації, налагоджені та використовуються протягом як мінімум одного звітного періоду, у випадку оновлення – оцінюється ефективність і за прогнозними даними, і за даними, які отримано в результаті вже здійсненого оновлення. Така оцінка буде ефективною, якщо буде характеризувати економічну ефективність використання основних фондів в розділі цехів, переділів та інших структурних одиниць.
Показник рентабельності основних фондів мабуть єдиний із всіх існуючих (фондовіддача; фондомісткість тощо) відповідає класичному визначенню їх ефективного використання . Це показник, який характеризує величину прибутку (збитку), котрий одержується з одиниці вартості основних фондів , тобто рівень їх економічної віддачі . Зростання прибутку (чисельника показника рентабельності основних фондів) за рахунок оновлення основних фондів обґрунтовується в ринковій економіці на основі закону попиту та пропозиції, в результаті якого встановлюється певний рівень ціни. Так як при завданні ціни нижче тієї собівартості, котра формується з використанням сучасних основних фондів, питома вага яких найбільша у світі на даний момент часу, буде відсутня пропозиція. Таким чином, оновлення основних фондів однозначно призводить до збільшення прибутку чи то через зниження собівартості продукції, чи то через підвищення обсягу виробництва.
Проблема визначення рентабельності основних фондів цехів, переділів та інших структурних одиниць багато-передільних виробництв , яка заключається у відсутності фактичного фінансового результату за ними (лише продукція останнього переділу реалізується у повному обсязі), вирішується розрахунком фінансового результату за структурними одиницями багато-передільних виробництв на основі ринкових цін .
Ми пропонуємо за допомогою індексного методу (характеру та темпів зміни факторів показника рентабельності основних фондів) визначати динаміку економічної ефективності використання основних фондів. Послідовність нормування відповідним чином визначається показником рентабельності основних фондів, який утворений співвідношенням абсолютних (вихідних) показників.
Отже, для співставності результатів змін прибутку з результатами змін вартості основних фондів пропонуємо розраховувати їх індивідуальні індекси. Тобто дані про кінцеві фінансові результати діяльності за період, який аналізується, пропонуємо співвідносити з результатами попереднього періоду (І
). І так само розраховувати індекс основних фондів (І
) . Далі, на основі цих індексів розраховувати узагальнюючий індекс питомої ефективності використання основних фондів (
ІПЕ
), співвідносячи між собою І
та І
.
Очевидно, що співвідношення індексу фінансових результатів та індексу основних фондів буде визначати ефективне та неефективне використання основних фондів підприємства (цеху, переділу).
Відхилення індексу від одиниці буде інформувати про те, в яку сторону змінюється ефективність використання основних фондів .
На наступному етапі аналізу ефективності використання основних фондів пропонується виділити наступні зони, що дають оцінку «якості» основних фондів за цехами з погляду їх ефективності.
Пропонуємо виділяти наступні три зони використання основних фондів:
1. «Червона зона» – зона критичного використання основних фондів (основані фонди приносять збитки).
2. Зона неефективного використання основних фондів ( ІПЕ ? 1).
3. Зона ефективного використання основних фондів ( ІПЕ > 1).
Чим більше цехів потрапило в першу зону, тим критичніша ситуація по ефективності використання основних фондів підприємства взагалі. Тенденція до зменшення цехів у зоні 1 та 2 указує на оновлення застарілої техніки та технології.
Практична реалізація цього положення наведена в табл. 1. В якості бази для дослідження було обрано металургійне підприємство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», за даними якого було досліджено ефективність використання основних фондів кожного цеху основного виробництва.
Таблиця 1. Аналіз ефективності використання основних фондів ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»
|
Металургійний переділ |
Індекс |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|
Аглофабрика |
І
|
0,528 |
0,901 |
0,115 |
0,325 |
2,945 |
7,718 |
1,321 |
3,422 |
|
І
|
0,942 |
0,948 |
0,920 |
0,899 |
0,959 |
1,004 |
1,036 |
1,210 |
|
|
ІПЕ
|
0,561 |
0,951 |
0,125 |
0,361 |
3,071 |
7,687 |
1,275 |
2,828 |
|
|
Доменний переділ |
І
|
0,730 |
1,289 |
0,752 |
0,308 |
0,673 |
0,597 |
1,426 |
2,188 |
|
І
|
0,995 |
0,99 |
0,985 |
0,993 |
0,992 |
1 |
1,059 |
1,738 |
|
|
ІПЕ
|
0,734 |
1,302 |
0,764 |
0,310 |
0,679 |
0,597 |
1,347 |
1,259 |
|
|
Киснево-конвертерний цех |
І
|
0,213 |
5,483 |
1,896 |
2,253 |
1,007 |
1,845 |
1,141 |
1,594 |
|
І
|
0,923 |
0,954 |
0,922 |
0,971 |
0,922 |
1,037 |
1,057 |
1,022 |
|
|
ІПЕ
|
0,231 |
5,747 |
2,057 |
2,320 |
1,092 |
1,779 |
1,079 |
1,560 |
|
|
Рейкобалковий цех |
І
|
0,272 |
1,528 |
0,616 |
0,337 |
2,688 |
1,590 |
1,297 |
1,111 |
|
І
|
0,987 |
0,984 |
0,985 |
0,986 |
1,032 |
0,968 |
1,085 |
0,986 |
|
|
ІПЕ
|
0,275 |
1,553 |
0,625 |
0,342 |
2,604 |
1,642 |
1,195 |
1,127 |
|
|
Ново-прокатний цех |
І
|
1,107 |
1,065 |
3,072 |
0,9 |
1,417 |
1,625 |
0,832 |
1,973 |
|
І
|
0,980 |
0,980 |
0,981 |
0,979 |
0,996 |
0,980 |
1,032 |
0,980 |
|
|
ІПЕ
|
1,129 |
1,087 |
3,135 |
0,919 |
1,422 |
1,658 |
0,807 |
2,014 |
|
|
Стан 250, 350, 500 та куле-прокатний |
І
|
0,54 |
0,866 |
1,328 |
0,908 |
2,181 |
1,138 |
1,202 |
1,217 |
|
І
|
0,981 |
0,996 |
0,998 |
0,992 |
0,993 |
0,982 |
1,032 |
0,988 |
|
|
ІПЕ
|
0,551 |
0,87 |
1,331 |
0,915 |
2,196 |
1,158 |
1,165 |
1,231 |
З табл. 1 видно, що в 2002–2003 рр. основні виробничі фонди аглофабрики, доменного, киснево-конвертерного та рейкобалкового цеху підприємства ПАТ « ДМКД » потрапляли в зону критичного використання – «червону зону», тобто приносили збитки. Це відбулося через використання застарілих фондів на цих переділах, матеріало- , енерго- та трудомісткість виробництва продукції за допомогою яких набагато перевищувала витрати цих ресурсів за сучасними технологіями, впровадженими на оновлених основних фондах. В цей період лише основні фонди новопрокатного цеху та станів 250, 350, 500 і кулепрокатного були достатніми для виробництва конкурентоздатної продукції. Але на кінець 2008 року після проведених заходів з оновлення основних фондів за всіма переділами у «червоній зоні» все ще залишається доменний переділ, продукція якого є збитковою, а значить саме він знижує ефективність використання основних фондів всього підприємства. Така ситуація є слідством використання застарілої техніки та технології в доменному цеху і потребує вживання невідкладних заходів по оновленню з боку керівництва.
Якщо в 2003 році більшість цехів потрапляло в першу зону і ситуація по ефективності використання основних фондів підприємства взагалі була критичною, то тенденція до зменшення кількості цехів у зоні 1 та 2 указує на оновлення застарілої техніки та технології.
Таким чином, у досконалено методичний підхід до аналізу економічної ефективності використання як діючих, так і оновлених основних фондів, що, на відміну від існуючих, базується на визначенні індивідуальних індексів фінансових результатів та вартості основних фондів і узагальненого індексу питомої ефективності використання основних фондів, визначеного шляхом співвідношення індивідуальних індексів між собою, та проведення графічної інтерпретації отриманої інформації, що дозволяє визначати ефективне використання основних фондів цеху, переділу і підприємства в цілому, характеризувати умови досягнення цього стану та встановити можливість зсуву з зони ефективного використання основних фондів в зону неефективного