К. е. н. Савіцька О. П., Савіцька Н. В.
Національний університет «Львівська політехніка», Україна, Львівський інститут економіки і туризму, Україна
ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Туризм, маючи древню історію, не привертав до себе уваги до початку ХХ століття. Необхідність вивчення туристичного феномену виникла після сталого збільшення туристичних потоків та доходів від туризму, зростання економічного значення туристичної індустрії. Визначальна роль туристичної діяльності полягає у відчутному її вкладі у розвиток економіки країни при невеликих капітальних вкладеннях. Туристична діяльність є високорентабельною галуззю господарства, інвестиції вкладені в неї швидко окупляться. Туризм в Україні – це ключова галузь економічної системи держави, розвиток якої повинен забезпечити відкритість вітчизняної економіки, підсилити демократичність та євро інтеграційний курс держави. Першочерговим завданням у сфері побудови потужної туристичної індустрії в Україні є розробка стратегії адаптації вітчизняного туристичного бізнесу до сформованих лідерських стандартів країн ЄС і світу в цілому. Згідно звіту Всесвітньої туристичної організації, підготовленому у співпраці з Оксфордським відділом економічних прогнозів, Україна займає лише 110 місце в світі по рівню активності розвитку туристичної індустрії. Головними факторами, які стримують розвиток ринку туристичних послуг є проблеми інформаційного забезпечення, низький рівень розвитку туристичної інфраструктури, недостатній рівень кваліфікації кадрів, невизначеність державної політики у галузі туризму, низька інвестиційна привабливість підприємств туристичної індустрії. У зв’язку з цим зростає значення наукових досліджень, що стосуються методики оцінювання інвестиційної привабливості туристичного господарства, що зумовлює актуальність теми.
Особливості розвитку туристичного комплексу та його конкурентоспроможності на інвестиційному ринку відображено у наукових працях В. Гаврона , Н. Гулевської , Ю. Гуменюк, Л. Дяченко, В. Кифяка , Т. Майорової , М. Мальської , В. Полюги , І. Черніна , І. Школа та інших авторів, які сформували теоретичне підґрунтя для подальших досліджень.
Інвестиційна привабливість підприємства – це інтегральна характеристика його як об’єкта інвестування, що базується на узгодженні стратегічної мети і характеру інвестування з позиції перспективності розвитку, обсягу і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів та їхньої ліквідності, стану платоспроможності та фінансової стійкості. В процесі оцінювання інвестиційної привабливості підприємства необхідно враховувати обсяги, структуру, джерела формування термін капіталовкладень, оцінку ризику і потенційної прибутковості інвестицій, високий рівень їх захисту та безпеку бізнесу. Методи оцінювання інвестиційної привабливості підприємства – це сукупність прийомів та дій теоретико-практичного характеру, протягом усього дослідницького процесу економічного оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Основними методами оцінювання інвестиційної привабливості підприємства є метод суми коефіцієнтів, метод комплексної оцінки, метод суми місць, метод бальної оцінки, метод експертних оцінок, метод еталонного підприємства.
Об’єктами оцінювання інвестиційної привабливості підприємства є фінансовий стан підприємства, його споживачі, інноваційна активність підприємства, кваліфікаційна відповідність працівників підприємства ступеню складності до виконуваних ними робіт (послуг). Інвестиційна привабливість галузі є інтегральною характеристикою окремої галузі з позиції інвестиційного клімату, розвитку продуктивних сил, інвестиційної структури, можливості залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які істотно впливають на формування доходності інвестицій і зменшення інвестиційних ризиків. Для оцінювання інвестиційної привабливості галузі пропонується система з трьох груп показників, які відображають рівень прибутковості діяльності галузі, перспективності її розвитку та інвестиційних ризиків. Інтеграційний показник розраховується на підставі трьох груп синтетичних показників з урахуванням пропорційності їх рівня: рентабельність діяльності – 65%; перспектив розвитку – 20%; інвестиційні ризики – 15%. Оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України за більшістю методик різних вчених зводиться до ранжування регіонів за рівнем їхньої привабливості для інвестора з урахуванням використання їхнього потенціалу залежно від критеріїв ефективності і ризику.
А. Костенюк виділяє чотири групи факторів для оцінки інвестиційного середовища: собівартість виробництва галузі, витрати відстані, державне регулювання, фактори ризику інвестування. Щодо методики визначення інвестиційної привабливості туристичного комплексу, то актуальними і важливими є наукові розробки, які запропонував В. О. Полюга . Він пропонує виконувати оцінку за основними етапами, які охоплюють конкретні аналітичні показники: 1) оцінка сучасного стану та прогнозування перспектив розвитку туризму; 2) оцінка та прогнозування середньо галузевої рентабельності діяльності підприємств туристичного комплексу; 3) оцінка освоєння ресурсного потенціалу галузі туризму; 4) оцінка інвестиційних ризиків у туризмі.
Процес оцінювання інвестиційної привабливості пропонуємо здійснювати у такій послідовності: 1) оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону, визначивши та обґрунтувавши перелік показників, які впливають на туристичну привабливість регіону (рівень загальноекономічного розвитку регіону, рівень туристично-рекреаційного потенціалу, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури, демографічна характеристика регіону, рівень екологічних та криміногенних ризиків, політична стабільність, рівень розвитку ринкових відносин); 2) формування переліку заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону (підвищення привабливості природних туристичних ресурсів, здіснення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, покращення якості довкілля в межах туристичних територій, розвиток туристичної інфраструктури, належне інформаційне забезпечення та рекламування туризму, стимулювання розвитку суміжних з туризмом галузей економіки регіону); 3) проведення маркетингових досліджень з метою прогнозування попиту на послуги туристичних підприємств; 4) оцінювання потенціалу та економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону; 5) економічне оцінювання ефективності інвестування туристичного комплексу.
Для підвищення рівня туристичної привабливості регіону ефективними будуть інвестиційні вкладення у такі заходи : підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам’яток; залучення інвестицій для створення внутрішньої пропозиції адекватної зовнішньому попиту на основі приведення матеріально-технічних ресурсів у відповідність з міжнародними нормами обслуговування туристів та ліквідації диспропорції між світовими стандартами і наявним туристичним та матеріально-технічним потенціалом України; апробацію та адаптацію міжнародного досвіду щодо ефективних методик управління, організації праці і надання послуг в рекреаційному господарстві з метою підвищення гнучкості та адаптивності туристичної пропозиції країни до кон’юнктури світового ринку; ліквідацію диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів країни за рахунок прямих та опосередкованих можливостей міжнародного туризму; залучення валютних коштів у місцеві та державний бюджет за рахунок експорту туристичних послуг на основі оптимального використання ресурсного потенціалу регіонів з урахуванням стратегії їх перспективного розвитку із забезпеченням балансу державних та місцевих інтересів.
Узагальнення теоретичних основ інвестиційної привабливості дає змогу визначити її як сукупність об’єктивних та суб’єктивних факторів, покликаних створити передумови для розширеного відтворення продуктивних сил туристичної сфери, її науково-технічного розвитку через активну інвестиційну діяльність. Подальші дослідження теоретичних основ оцінки інвестиційної привабливості туристичних підприємств доцільно проводити у напрямку практичного визначення рівня їхньої привабливості для потенційного інвестора, розроблення інвестиційної стратегії з урахуванням проблем та прихованих можливостей туристичних ринків.