VIII Международная научно-практическая конференция «Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины» (29-30 ноября 2012 г.)

К. е. н. Приварникова І.Ю., Білявська А.Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЗАДЛЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Машинобудування є фундаментом економічного потенціалу країни та основою фондозабезпечення вітчизняної промисловості, тому не може залишатись осторонь глобалізаційних процесів, до яких активно останнім часом залучається і Україна. Основні спроби розвинути галузь відбуваються лише за рахунок збільшення об’ємів виробництва, що тягне за собою зростання матеріальних витрат. Щоб подолати дану проблему, необхідно обрати інноваційний шлях розвитку, націлений на застосування сучасних нано-технологій , що припускає активне використання та поширення новітніх інформаційних ресурсів. Отже, основним фактором успіху в конкурентній боротьбі в умовах глобалізації стає володіння та контроль над інформацією. Все це підтверджує актуальність та науково-практичну значимість дослідження проблеми участі машинобудування у глобалізаційних процесах та аналізу їх впливу на інформаційну забезпеченість галузі.

На сьогоднішній день у секторі машинобудування у глобальному розрізі лідируючі позиції займають США, Японія, Великобританія, Німеччина, Китай, Сінгапур, що пояснюється випуском сучасної високотехнологічної продукції у них. Україна ще на шляху до таких високих результатів. Згідно рейтингу ВОІВ [1] у 2012 році наша країна посідає 63 місце серед 141 держави світу за рейтингом, що був складений на основі розрахунку Глобального інноваційного індексу (табл. 1).

Одним із пояснень зазначеного результату може бути те, що обмеженим є користування зовнішніми джерелами інформаційних ресурсів вітчизняними підприємствами, в тому числі і машинобудівної галузі. За період 2008–2010 рр. лише 21,3% підприємств зверталися до постачальників програмного забезпечення, 14,3% приймали участь у тематичних конференціях та виставках, 9,7% використовували матеріали з публікацій, 8,5% співпрацювали з науково-дослідними лабораторіями та 2% – із ВНЗ [2].

Таблиця 1. Рейтинг країн за глобальним інноваційним індексом за 2012 р. [1]

Місце у рейтингу

Країна

Значення індексу

1

Швейцарія

68,2

2

Швеція

64,8

3

Сінгапур

63,5

10

США

57,7

15

Німеччина

56,2

63

Україна

36,1

З метою досягнення вищих позицій у зазначеному рейтингу Україна має надавати пріоритет розвитку нових інноваційних конкурентоспроможних виробництв, зокрема авіакосмічній та електротехнічній промисловості, суднобудуванню, робототехніці.

Використання можливостей глобальної міграції ресурсів, в тому числі інформаційних, сприяє активнішому їх використанню машинобудівними підприємствами з метою виходу на новий етап інноваційного розвитку. До таких ресурсів слід віднести: доступ до електронних архівів та баз даних світових науково-дослідницьких центрів та організацій; автоматизовані управлінські інформаційні системи ( ERP , CRM, MRP та ін.); системи автоматичного ( AUTOCAD , КОМПАС-3D) та автоматизованого (САМ) проектування; технології забезпечення гнучкого і скоординованого доступу до ресурсів GRID ( GRAM , MDS , GSI ) [3].

Серед основних шляхів отримання інформаційних ресурсів слід виділити використання даних з www-серверів та електронних бюлетенів, участь у конференціях та виставках, використання послуг компаній, що займаються дослідженнями і розробками сучасних технологій та розповсюджують програмне забезпечення, підписання контрактів про наукову співпрацю із іноземними машинобудівними підприємствами (обмін досвідом, спільне виробництво) та вивчення досвіду інших країн. Щодо останнього, то, наприклад, уряд ФРН робить ставку на інноваційні високотехнологічні галузі, такі як створення електромобілів, промислових роботів, оптичних приладів, виділивши у рамках програми з підтримки кон'юнктури 500 мільйонів євро. За підтримки держави в Угорщині в 1997 р. були створені перші індустріальні парки, яких сьогодні налічується близько 160. Головне їх завдання – підтримка вітчизняної промисловості шляхом цільового створення інноваційних технологій [4].

Щодо України, то пріоритетними напрямами розвитку машинобудівного комплексу сьогодні є створення та освоєння із залученням міжнародної кооперації нових технологій високотехнологічного розвитку ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, р озвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки та ін.

Як висновок, зазначимо, що сучасні глобалізаційні процеси відкривають широкі можливості доступу до інформаційних ресурсів. Щоб бути конкурентоспроможною галуззю на світовому ринку, машинобудування повинно активно залучатись до сучасних досягнень техніки та науки. Україна ж, в особі органів державного правління, має усіляко сприяти процесу пошуку та освоєння інформаційних ресурсів на вітчизняних машинобудівних підприємствах.

Список використаних джерел:

1. Global Innovation Index 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wipo.int/export/sites/www/econ_stat/en/economics/gii/pdf/rankings.pdf

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Інформаційні технології у машинобудуванні і металообробці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua5.org/technol/110-nformacjjn-tekhnolog-u-mashinobuduvann. html

4. Державна політика підтримки інвестицій у сфері високих технологій в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https:// www. docs.google.com/ viewer?a=v&q=cache:1Ky7tobI8BgJ:www.icps.com.ua/files/articles/40/0/HiTech_Invest_PP.doc