Гаврилюк Х.В., к.філол.н. Дерді Е.Т.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В НАФТОГАЗОВІЙ СФЕРІ

Після опрацювання великої кількості літератури із теорії та практики перекладу, а також літератури, яка стосується опису та класифікації технічної літератури, ми виявили той факти, що поняття технічного перекладу недостатньо висвітлене. Це пояснюється тим, що предметом перекладу із давніх часів був художній, публіцистичний, соціально-політичний та, навіть, науковий переклад. Проте, саме технічний переклад, як не тільки окрему, але і дуже важливу галузь перекладу в сучасній літературі, майже не виділяють. Наприклад, в роботах таких провідних лінгвістів як Е.В. Бреус, В.Н. Комісаров, Г.Е. Мірам, А. Паршин, А.Н. Панасьєв, О.Е. Семенец технічний переклад розглядається разом із науковим перекладом.

Це можна пояснити тим, що швидкий розвиток індустрії припав на початок XIX століття, а художній переклад існував від початку виникнення писемності. Із появою широкої промисловості змінилася технічна база виробництва. З’являлося все більше різноманітних приладів та з’явилася необхідність вести документацію для опису та пояснення механізму роботи цих пристроїв. Одним із перших технічних документів є патент. Патентом вважають охоронний документ, що засвідчує виключне право, авторство і пріоритет винаходу, корисної моделі або винаходу. Далі швидкими темпами продовжувалася поява все нових технічних документів.

За осанні десятиліття зріс розвиток промисловості і з’явився швидкий обмін інформацією. Різноманітна технічна документація почала широко використовуватися в цілому світі. У зв’язку з цим, виникла потреба перекладу великої кількості технічної документації, якої не існувало раніше.

Технічну документацію прийнято розділяти на декілька видів:

- конструкторська документація;

- експлуатаційна документація;

- ремонтна документація;

- технологічна документація;

- документи, що визначають технологічний цикл виробу;

- документи, які дають інформацію, необхідну для організації виробництва і ремонту виробу [4].

Одним із найпоширеніших видів технічної документації є експлуатаційна документація. Експлуатаційні документи призначені для експлуатації виробів, ознайомлення з їх конструкцією, вивчення правил експлуатації (використання за призначенням, технічного обслуговування, поточного ремонту, зберігання і транспортування), відображення відомостей, що засвідчують гарантовані виробником значення основних параметрів і характеристик (властивостей) виробу, гарантій та відомостей щодо його експлуатації за весь період, а також відомостей щодо його утилізації.

В процесі перекладу такої документації слід звернути увагу на лексичні та граматичні особливості технічної експлуатаційної документації. Текст такого виду документації насичений спеціальною термінологією. Проблеми термінології розглядалися такими науковцями, як М.М. Глушко, Д.С. Лотте, В.М. Лейчик, О.О. Реформатський, В.С. Кулебакін, М. Головін, О.Я. Клімовицький, О.Л. Пумпянський, Р.К. Мін’яр-Белоручев, Є.Ф. Скороходько та інші. Дослідження термінологічної лексики спирається на визначення терміна. З приводу визначення терміну та вимог до нього в лінгвістичній літературі існують різні, не рідко протилежні точки зору. Частіше за все терміном називають слово, словосполучення, або просто мовний знак, що репрезентує наукове поняття спеціальної, професійної сфери знань. Є.Ф. Скороходько розуміє термін як слово чи усталене словосполучення, що є членом такої лексико-семантичної системи, яка репрезентує певну фахову систему понять та висуває наступні вимоги до термінів:

1. Термін повинен володіти абсолютною однозначністю (в будь-якому контексті він повинен виражати лише одне поняття).

2. Формальна структура термінів повинна виражати зв’язки між поняттями. Це допоможе у ряді випадків знаходити в текстах інформацію про ті класи предметів, які прямо ніде не названі.

3. Повинна бути передбачена також можливість формальних перетворень термінів з метою отримання нових термінів для позначення новоутворених понять.

4. Також повинна бути передбачена можливість автоматичного перекладу термінів з природних мов на інформаційну мову і навпаки.

5. Термін повинен бути коротким.

В. Карабан, автор посібника-довідника перекладу з української мови на англійську, підкреслює, що "одним з найскладніших моментів у перекладі – є вибір одного лексичного елемента з ряду синонімів. Це обумовлюється тим, що синоніми часто характеризуються лише незначними семантичними і стилістичними особливостями, які перекладачеві потрібно знати, для того, щоб зробити правильний вибір варіанту перекладу" [1]. У свою чергу, український філолог Е.Ф. Скороходько в книзі "Питання перекладу англійської технічної літератури" говорить, що "велика кількість в тексті спеціальних термінів, особливо неологізмів, створює в практиці перекладу значні труднощі" [3].

Технічний переклад передбачає подолання певних граматичних труднощів. Труднощі перекладу, пов'язані з граматикою, викликані тим, що між граматичними явищами двох різних мов немає повної відповідності ні на рівні форми, ні на рівні значення. Крім того, деякі граматичні категорії і явища, характерні для якоїсь однієї мови, можуть взагалі бути відсутніми в іншій. Так, в українській мові відсутній артиклів, абсолютних дієприслівникових зворотів, а в англійській мові не вживається дієприслівник, не використовуються категорії відмінка іменника. Однак і таким явищам граматики можна знайти адекватні засоби вираження.

З точки зору синтаксису англійське речення в технічних текстах є складними стосовно граматичної структури і характеризується складними сурядними і підрядними відносинами. Нерідко, будучи простим за формою, вони можуть ускладнюватися різними інфінітивними та дієприслівниковими зворотами. Пасивні речення допомагають фокусувати увагу на явищі, підкреслити факт і логічні зв'язки процесів, що описують [2].

Для технічного перекладача необхідно знати і розуміти всі граматичні та лексичні особливості технічного тексту. Адже від його компетенції залежить адекватність та точність перекладу.

Список використаних джерел:

1. Карабан В.І. Переклад з української мови на англійську мову: навч. посіб.-довід. для студ. вищ. закл. освіти / В.І. Карабан, Дж. Мейс. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 608 с.

2. Карлова Т.М. Основы научно-технического перевода в школе и вузе / Т.М. Карлова. – Сыктывкар, 2000. – 76 с.

3. Скороходько Э.Ф. Вопросы перевода английской технической литературы / Э.Ф. Скороходько. – К.: Киевский университет, 1963. – 92 с.

4. Техническая документация – виды и требования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eipa.su/articles/008.html