II Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения». Том 1

Гойсан О.В., к.філол.н. Дерді Е.Т.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРЕСЛЕНЬ В КОНСТРУКТОРСЬКІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ

Із розвитком високої технології та впровадженням інноваційних засобів, а також через співробітництво України з іншими державами, потреба перекладу технічної документації, яка є невід’ємною складовою комплекту технічної продукції стає надзвичайно великою. Серед технічної документації креслення посідає чільне місце, оскільки є головним носієм конструкторської інформації, за допомогою якого можна передати технічну думку та інформацію про об'єкт виробничої діяльності [1]. Таким чином слід відзначити, що креслення є мовою техніки. Особливістю цієї мови є те, що за допомогою мінімальної кількості знаків та символів передається значний обсяг інформації.

За Національним Стандартом України, креслення – це графічний конструкторський документ, що містить зображення виробу, визначає його конструкцію та містить дані, згідно з яких розробляють, виготовляють, контролюють, монтують, експлуатують та ремонтують виріб [6]. Як стверджують Антонович Є.А., креслення – це насамперед втілення думки конструктора і його опанування можливе тільки через вивчення низки загальноінженерних та спеціальних дисциплін [1]. Професор Курдюмов В.І. сказав: «Если чертеж является языком техника, то начертательная геометрия служит грамматикой этого языка, так как она учит нас правильно читать чужие и излагать наши собственные мысли, пользуясь в качестве словодними только линиями и точками, как элементами всякого изображения» [3].

За словами Хоменка С.А., технічний переклад – це переклад, що використовується в процесі обміну наукової і технічної інформації. Вмістом вважається те нове, що появляється в галузі науки і техніки [7].

Переклад креслень можна віднести до найскладнішої частини перекладу технічних текстів, насамперед тому, що перекладача ставлять у тісні рамки стосовно передачі інформації. Текстову частину графічної інформації потрібно представити не тільки дуже близько до оригіналу, але й коротко. Крім того, ще одна трудність у перекладі креслень полягає у тому, що всю інформацію, як текстову так і нетекстову, потрібно оформити відповідно до норм конструкторської документації згідно Державного Стандарту.

Часто при перекладі таких документів перекладачеві доводиться мати справу із спеціальною термінологією, а оскільки контекст не достатньо широкий, виникають труднощі саме із розкриттям значення слова. Текст креслення часто наповнений багатокомпонентними термінами, які потребують багато часу і зусиль, щоб правильно їх передати. Технічні тексти, а особливо тексти графічних документів, насичені скороченнями, які вважаються ідеальним засобом інформативної оптимізації повідомлення. Автори англійського тексту не завжди вважають доречним включати всі скорочення у список, який подається у документі, оскільки вважають їх загальновідомими, але не завжди певні скорочення мають свої відповідники в українській мові і не завжди вони відомі перекладачеві. Таким чином, перекладачу слід розшифрувати дане скорочення, що інколи не можливо без консультації інженера. Ще одна особивість креслень, яку потрібно взяти до уваги при перекладі – це англійська система мір, яка значно відрізняється від української. Зустрічаються випадки, коли перекладачі залишають всі величини незмінними. В свою чергу, це ускладнює роботу інженерів і в результаті, замовник перекладів може просто відмовитись від них, а це загрожує залишити чорний відбиток на кар’єрі перекладача [2].

Слід відзначити, що перекладач повинен бути не тільки професіоналом в технікній галузі, але й інженером, який добре розбирається у конструкторській документації, знає всі вимоги до креслень, а в наш час ще й володіє знаннями роботи з комп’ютерними програмами у яких виконують креслення. Потрібно сказати, що хороший переклад можна отримати тільки через плідну працю перекладача та спеціаліста в технічній галузі.

Посилаючись на дослідження даної проблеми Плахтієм Ю.О., ми хочемо виокремити основні труднощі перекладу креслень: проблема освоєння маловідомої предметної галузі, обов’язкове врахування контексту, проблема багатозначності англійських термінів, проблема визначення правильних ситуаційних акцентів, відсутність лексичних відповідників, проблема перекладу скорочень та стандартних кліше [4].

Процес перекладу та оформлення креслень забирає багато часу та потребує багато зусиль. Однією з найпоширеніших технологій перекладу креслень є використання програми AutoCAD. Вона включає процедуру конвертації автокадівських файлів у вордівський формат і назад, яку можна розбити на сім кроків:

1. Весь текст, що підлягає кресленню, вноситься в певний шар кожного автокадівського файла.

2. Запускається ще одна підкачана в пакет AutoCAD спеціальна утиліта, яка дозволяє витягти весь текст з певного шару і експортувати його в формат вордівської таблиці. 

 3. Запускається спеціальна програма, яка об'єднує всі таблиці в одну і видаляє з неї повтори. 

4. Перед відправкою перекладачеві вільна таблиця може оброблятися, наприклад, за допомогою множинності бази даних якої-небудь програми «пам'яті перекладів» креслення, що створюється і розширяється по мірі можливості. 

 5. Зведена таблиця відправляється на переклад і перетворюється в так званий глосарій, права колонка якого заповнена перекладачем. 

 6. Програма по черзі відкриває кожен екстракт (вордівський файл, відповідний одному кресленню) і в праву колонку підставляє переклад з глосарію. 

7. З кожного окремого вордівского файлу здійснюється імпорт тексту в автокадівскій файл-креслення з допомогою тієї ж утиліти, яка використовувалася на початковому етапі для експорту з автокадівского файлу в вордівську таблицю [5].

В свою чергу хотілось би відзначити, що проблема перекладу графічних документів, а саме креслення, потребує глибшого дослідження та висвітлення. Креслення є дуже важливим та інформативним документом для професіоналів технічних спеціальностей. Будь-яка неточність в перекладі креслення чи в його оформленні може стати вирішальною, а інколи і фатальною. Саме тому на перекладача, який займається перекладом креслень, лягає велика відповідальність.

Список використаних джерел:

1. Антонович Є.А. Креслення: навч. посіб. / Є.А. Антонович, Я.В. Василишин. – Львів: Світ, 2006. – 512 с.

2. Глаголєв В.А. Разработка технической документации. Руководство для технических писателей и локализаторов ПО / В.А. Глаголєв. – СПб.: Питер, 2008. – 192 с.

3. Курдюмов В.И. Курс начертательной геометрии. Проекции ортогональные / В.И. Курдюмов. – СПб.: Изд-во Петербургского института инженеров путей сообщения, 1895.

4. Платхий Ю.О. Общая культура письменного научно-технического перевода с английского языка на русский / Ю.О. Платхий // Журнал переводчиков “Мосты”. – М.: Р. Валент, 2011. – № 1 (29). – С. 29–33.

5. Платхий Ю.О. Современная американская технология перевода чертежей с английского языка на русский / Ю.О. Платхий // Журнал переводчиков “Мосты”. – М.: Р. Валент, 2010. – № 4 (28). – С. 50–55.

6. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять / [О. Донець, Л. Скиба, Я. Юзьків та ін.]; за ред. УНДІ стандартизації, сертифікації та ін.форматики і ДНДІ "Система" Держспоживстандарту України С. Мельниченка. – К., 2005. – 51 с.

7. Хоменко С.А. Основы теории и практики перевода научно-технического текста с английского языка на руський: учеб. пособ. / С.А. Хоменко. – Мн.: Изд-во БНТУ, 2004. – 204 с.