II Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения». Том 1

Жила М.Б., Іовенко О.С.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

УСНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА ФАКУЛЬТЕТАХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Сьогодні ми живемо в умовах переходу до інформаційного суспільства, коли інтенсивно розширюються інтеграційні процеси та відбувається входження України у європейський та світовий простір. Кількість міжнародних зв’язків України з кожним роком зростає і водночас зростає потреба у фахівцях з великим комунікативним потенціалом. Таку потребу забезпечують інститути і факультети міжнародних відносин, із стін яких виходять дипломати, перекладачі, фахівці з міжнародного права та бізнесу тощо. Студенти міжнародники за час свого навчання повинні ефективно оволодіти комунікативними вміннями ефективного контактування у сфері міжнародних відносин як українською, так і іноземними мовами.

Нові часи диктують нові умови, методи та підходи до викладання з метою адаптації навчання відповідно до норм і правил Болонського процесу. Використання комунікативно-спрямованих методів навчання та новітніх технологій у навчальному процесі значною мірою оптимізують та покращують якість навчання, відкриваючи перед студентами та викладачами нові можливості для досягнення високого рівня комунікативної компетенції. Одним із таких методів є усна презентація, яка активізує граматичний і словниковий запас студента, дозволяє виявити творчість, самостійність та власну ініціативу, а також вчить працювати в команді.

Усні презентації відносяться до технологій, заснованих на спілкуванні. «Презентувати» означає – зібрати інформацію, систематизувати та подати її за допомогою різноманітних візуальних опор так, щоб вона була зрозумілою для всіх слухачів. Крім цього усна презентація – це професійно спрямоване монологічне висловлювання. Людина-презентант знаходиться в центрі уваги. Статистично доведено, що вплив на аудиторію під час публічної промови на 55% здійснюється мовою тіла, на 38% якістю голосу та лише на 7% сказаним словом. Отже, студенти мають можливість розвивати навики публічного виступу.

Виходячи з висновків дисертаційного дослідження Н.Л. Драб, кандидата філологічних наук Київського лінгвістичного університету, можна виділити два види усної презентації: презентацію-доповідь та презентацію-рекламу. Презентація-доповідь – це професійно-спрямована публічна промова, яка базується на результатах узагальнення фактичної інформації, містить висновок щодо її застосування, має чітке логіко-композиційне оформлення і націлена на інформування аудиторії про професійну діяльність або її оцінювання [1].

Під усною презентацією-рекламою розуміється підготовлена, публічна, професійно спрямована промова, яка базується на результатах дослідження якості певного продукту і визначення його потенційного споживача, має чітке логіко-композиційне оформлення і націлена на мотивування або переконання аудиторії щодо його корисності [1].

Активне спілкування студентів в процесі навчання означає зняття заборони на спілкування і стимулювання його, що сприяє перетворенню навчання з індивідуальної діяльності у сумісну працю. Мета такої праці – обмін інформацією, порівняння, взаємооцінка, пізнання своїх можливостей, вплив людини на людину. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна і привчає до ініціативи.

Під час моделювання презентації змінюється також роль викладача. Викладач не домінує над студентами, а є одночасно і учасником, і керуючим суб'єктом у залежності від того, наскільки сформовані знання, уміння та навички учасників групи.

Групи формуються за принципом "ковзного" складу, тому що постійний склад або учасники з подібним рівнем викликають психологічні бар'єри. Умовно групи можна поділити на сильну, середню та слабку за рівнем базових знань.

Відповідно змінюється роль викладача як четвертого учасника групи: у сильній групі він є коректором, в середній – консультантом, в слабкій – безпосереднім учасником роботи, тобто вчасно звертає увагу на помилки, причину їх, разом розв'язує задачу.

Непарна кількість учасників зменшує можливість конфліктних ситуацій.

Цією методикою можна користуватися на семінарських заняттях з усіх навчальних дисциплін згідно навчального плану, в тому числі і на заняттях з іноземної мови як першої, так і другої іноземної, хоча на перший погляд здається, що для такої роботи необхідний високий рівень знань студентів. Починати завжди можна із простіших завдань.

Дати можливість людям реалізувати свої творчі здібності – означає мотивувати їх до розвитку своїх здібностей, а відповідно і до вивчення іноземної мови.

Цікавим може бути також досвід проведення спільних занять між викладачами і студентами інших спеціальностей. Така практика була б вигідною для обох сторін: для прикладу, студенти перекладачі мають чудову нагоду спробувати свої сили в перекладі повідомлень та доповідей представників інших спеціальностей, а інші студенти можуть поглибити свої знання з іноземної мови.

Під час такого типу занять одна частина студентів виступає в ролі партнерів запрошених спеціалістів, а інша забезпечує переклад моделі усної презентації.

Такий вид роботи дозволяє створювати цілий ряд спеціальних ефектів для підсилення сприймання навчальної інформації.

Відзначені наступні переваги такої технології:

·  різке підвищення інтересу до навчання (відволікаються менш ніж 5% слухачів);

·  навчання діловому спілкуванню, вироблення вміння розуміти та оцінювати дії інших людей, регулювання своїх дій у відповідності до вимог членів групи і умов роботи;

·  вміння вибирати форми та засоби передачі своїх думок, почуттів з метою досягти якнайбільшого взаєморозуміння;

·  можливість обговорювати інформацію з іншими, відстоювати свою точку зору, що сприяє перетворенню знань у впевненість тощо.

Для того, щоб цілеспрямовано і ефективно користуватися цим методом, необхідно ознайомити студентів із структурою презентаційного виступу, а також з такими важливими моментами, як цікавий початок, правильне завершення, вибір мовних засобів, ілюстрація інформації за допомогою таблиць, графіків тощо, аналіз презентації.

Високого балу заслуговують ті студенти, чиї презентації відзначаються чіткістю викладу матеріалу і правильною організацією інформації, високою якістю ілюстрацій і прикладів, грамотно зробленими висновками.

Таким чином, усні презентації як комунікативний метод роботи на практичних та семінарських заняттях володіє не тільки інформативно-навчальним впливом, але й виконує мотиваційну функцію.

Набуті навички не обмежуються лише практичними заняттями в університеті, а можуть бути втілені під час навчальної практики та, звичайно, в подальшій професійній діяльності.

Список використаних джерел:

1. Драб Н.Л. Техніка і мова презентації: навч. посібник / Н.Л. Драб. – К.: КНЕУ, 2002. – 102 с.

2. Mandl H., Friedrich H.F. (Hrsg.) Handbuch Lernstrategien / H. Mandl, H.F. Friedrich. – Göttingen: Hogrefe, 2006. – 414 s.

3. Seifert Josef W. Visualisieren, Präsentieren, Moderieren / Josef W. Seifert. – Offenbach.: GABAL Verlag GmbH, 2001. – 187 s.

4. Stangl, Werner (o.J.). Kommunikation [Electronic resource]. – Access mode: http:// www.arbeitsblaetter.stangl-taller.at/KOMMUNIKATION

5. Microsoft PowerPoint [Electronic resource]. – Access mode: http://www.de.wikipedia.org/ wiki/ Microsoft_PowerPoint