Заболотська О.В.

Херсонський державний університет, Україна

СПОНУКАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Наказовий спосіб як одна з найдавніших мовних категорій завжди привертала увагу дослідників. Основним засобом вираження цієї категорії у мові є імперативні висловлювання, які широко вживаються в усній та письмовій мові й мають великий спектр відтінків і різноманіття форм. У зв'язку з цим дані конструкції неодноразово ставали предметом вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів (Л.А. Бірюлін, Є.І. Бєляєва, В.В. Бузаров, Г.П. Молчанова, Є.А. Натанзон, Н.В. Перцов, В.С. Храковський, А.П. Володін, Д.М. Шмельов, Д.А. Штелінг, Д. Болінджер, Е. Девіс, Е. Потсдам, М. Хантлі, К.Л. Хамблін, А. Сосновська та ін.).

Як відомо, наказовий спосіб виражає безпосереднє волевиявлення, звернене до співрозмовника, яке може бути виражене у формі команди, прохання, попередження, тощо. Відповідно, наказовий спосіб, як і умовний, передбачає в своєму значенні вираз бажання. Відмінність наказового способу від умовного полягає в тому, що воно передбачає «негайне» виконання бажання, прохання. При цьому реалізація дії не викликає сумнівів, тоді як умовний спосіб не передбачає виконання дії і його реалізація ставиться під сумнів [3].

Володіючи значним емоційно-вольовим потенціалом, імперативні висловлювання широко вживаються в мовленні та у зв'язку з цим представляють цікавий об'єкт дослідження.

Під імперативними висловлюваннями традиційно розуміються такі висловлювання, які безпосередньо звернені до адресата і виражають спонукання адресата до дії (Л.С. Бархударов, Д.Я. Штелінг, В.С. Храковський та ін.) [2]. До цього поширеного визначення Г.П. Молчанова додає, що «імперативні висловлювання передбачають дію, виконання якої залежить від волі адресата, іншими словами – це цілеспрямована дія» [1]. Імперативні висловлювання припускають діалогічну ситуацію спілкування. Обидва співрозмовника є учасниками мовного акту. Дані висловлювання входять в систему спонукальності і є основним засобом її вираження.

Імперативні висловлювання сприяють волевиявленню мовця і змушують адресата до певних дій. Влив на адресата диференціюється у відповідності до виду директиву: ін'юктиви (команда, наказ, заборона, вимога) – жорсткий, реквестиви (порада, прохання, застереження, рекомендація) – м'який [4].

Роль імперативних висловлювань та характер їх безпосереднього впливу на адресата у поетичному дискурсі, можна прослідкувати на прикладі аналізу віршів Л. Хьюза.

Вірш «Dreams» починається з імперативної конструкції «hold fast to dreams» [5], що повторюється двічі на початку кожної строфи. Слово «fast» вжито автором у значенні «близько, поруч», але водночас і зберігає інше своє значення «швидко, хутко», що наводить читача на думку про те, що треба поспішати, адже мрії можуть померти, так само як людина. Це створює відчуття невідкладності з самого початку. Автор вживає імперативне висловлювання з дидактичною метою, воно не має категоричності і сприймається не як заклик, а як порада. Вже у перших рядках автор ставить питання, як втримати власні мрії. У третьому рядку автор метафорично асоціює життя з птахом, який не зможе літати через зламане крило. Тобто життя без мрій – це птах без крил, і так само як птах не виживе, не маючи крил та змоги літати, так і людина не може жити без надії на здійснення власних мрій. Птах так само вільно літає у відкритому небі, як думки і мрії, що живуть у просторах нашого розуму. Тобто мрії – це птахи та мрії – це саме життя.

У 2-й строфі автор ще раз закликає нас зберігати наші мрії, адже вони занадто уразливі і їх легко втратити. За допомогою повтору імперативної конструкції порада автора звучить вже як відчайдушний заклик, не втрачати те єдине, що має кожна людина, незважаючи на свою расову належність. У 2-ій строфі автор осмислює життя як неродюче поле, що заморожена під снігом («field frozen with snow» [5]). Тобто, коли мрії покидають людину, її душа помирає, ніби рослини, що гинуть від холоду та морозу. До того ж номінативна одиниця мороз входить до кола значень номінативної одиниці зима, що в свою чергу є символом кінця життя. Використання лексем «barren field frozen with snow» [5] створює відчуття порожнечі та смутку, що отримує людина, коли втрачає свої мрії та надії.

Але ще більше яскраво проблема відокремлення розриву мрії та реальності афроамериканців видно у вірші “Dream variations” [5]. Слова whirl, cool, white, gently, що зустрічаються у першій строфі, будують казкову, мрійливу атмосферу, навіть ідеальне життя у спокої. Про що ж мріє автор, а разом з ним усі афроамериканці? Він мріє кружити та танцювати у якомусь місці під сонцем – «in some place of the sun» [5]. Він ще невпевнений у якому саме, про це свідчить використання «some», але певно, що там де світить сонце, тобто, є свобода. У четвертому рядку «till the white day is done» [5] прикметник білий асоціюється з білою людиною, тож проблема рабства і покори не оминула і цей вірш. Тобто, удень білі люди домінують та контролюють діяльність своїх темношкірих рабів, тому і лунає мрія танцювати увесь день, звільнитися від панування та залежності. Вживання антонімічних прикметників «white», «dark», а згодом іменників «day», «night», ще й «black» посилює це расове протистояння. Перша строфа з інфінітивами, що нагадують перелік бажань, лунає наче мрії дитини, яка хоче лише безтурботного життя і відпочинку. Останній рядок першої строфи підкреслює це: «That is my dream!» [5]. Натомість друга строфа, де інфінітивні форми «to whirl and to dance» замінені імперативами у формі наказу: «Dance! Whirl! Whirl!... Rest at pale evening....» [5]. Ніби хтось примушує автора танцювати. «In some place of the sun» замінюється на «in the face of the sun» [5], ніби сонце вже є не таким жаданим та з презирством дивиться йому в обличчя.

Отже, у такий спосіб створюється уявлення, що змінилася і сама людина, можливо вона подорослішала і стала сприймати світ як реальність, а не як мрію, та ставити перед собоювже певні цілі, називаючи речі своїми іменами («Dark like me» ® «Black like me», «cool evening» ® «pale evening»). Цим пояснюється і вживання команд: «Dance! Whirl! Whirl!» [5], адже це саме те, що чує темношкіра людина кожного дня у свій бік. Те, що колись було мрією, стало страшною реальністю і більше не приносить задоволення, а викликає лише бажання аби ще один день скоріш закінчився («till the quick day is done» [5]). Адже усе повториться знов. Недарма дієслово «whirl» у імперативній формі вжито двічі, що більш яскраво підкреслює думку про циклічність та одноманітність життя.

На основі аналізу віршів Л. Хьюза доходимо висновку, що, присвячуючи вірші проблемі боротьбі свого народу за свободу та демократію, автор використовує імперативні висловлювання як форми впливу на адресата у якості поради та заклику, що надає його віршам спонукальний характер.

Список використаних джерел:

1. Молчанова Г.П. Императивные предложения и их лексико-грамматическая характеристика в современном английском языке / Г.П. Молчанова // Вопросы германской филологии: cб. науч. трудов; МГПИИЯ. – М., 1976. - С. 42–48.

2. Храковский В.С. Семантика и типология императива / В.С. Храковский, А.П. Володин // Русский императив. - Л., 1986.

3. Шарандин А.Л. Императив как когнитивно-дискурсивная форма познания действительности / А.Л. Шарандин // Когнитивные исследования языка. - Вып. V. - Исследование познавательных процессов в языке. - М.; Тамбов, 2009 - С. 187–195.

4. Почепцов Г.Г. Коммуникативно-прагматические аспекты семантики / Г.Г. Почепцов // Науч. докл. высш. шк. филол. науки. - 1984. – № 4. – С. 29–36.

5. Електронний ресурс. – Режим доступу:  http://www.poemhunter.com