К.психол.н. Знанецька О.М.

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Україна

ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

В основі навчання будь-якій дисципліні, у тому числі і іноземній мові, полягають дидактичні принципи – тобто, вихідні положення, які визначають стратегію і тактику навчання у кожний момент навчального процесу, оскільки вони пов`язані з цілями, змістом, методами, прийомами, організацією навчання і виявляються у певному взаємозв`язку та взаємозалежності. У навчанні будь-якому предмету, виходячи з його специфіки, реалізуються дидактичні принципи, що дозволяє авторам робіт з методики навчання іноземним мовам виділяти загальнодидактичні, загальнометодичні, специфічні, спеціальні та інші принципи [1]. Ми зупинимось лише на тих, які, на наш погляд, є основоположними для навчання іноземній мові.

До головних дидактичних принципів відносяться наступні принципи:

Принцип наочності, якийзабезпечується у навчальному процесі з іноземної мови створенням відповідних умов для чуттєвого сприймання іншомовного оточення.

Принцип посильності, який передбачає ретельний відбір навчального матеріалу і вправ для роботи з цим матеріалом з урахуванням рівня підготовки студентів. Формування вміння складного логічного висловлювання і ведення бесіди на мові, яка вивчається, неможливі без широкого застосування наочності, яка дозволяє моделювати ситуації спілкування, стимулювати монологічне та діалогічне мовлення.

Принцип міцності. Міцність мовного та мовленнєвого матеріалу, що засвоюється, може бути забезпечена у навчальному процесі шляхом підвищення змістовності навчального матеріалу, здійснення яскравого першого знайомства з новим матеріалом для створення живих образів, пошуку асоціацій, коли в момент ознайомлення зачеплені почуття і мислення студентів. Періодична так звана “інвентаризація” матеріалу, що зберігається у пам`яті, перешкоджає його витіку.

Принцип свідомості – цей принцип передбачає цілеспрямований відбір навчального мовного та мовленнєвого матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів. Свідомість відіграє важливу роль в оволодінні предметом, вона дає змогу підвищувати інтелектуальний потенціал даного предмету, суть якого полягає у навчанні розумінню думок та їх висловлюванню на новій для студентів мові.

Принцип науковості навчання означає, що учням пропонуються для засвоєння надійно обгрунтовані в сучасній науці положення.

Принцип активності передбачає розумову активність учнів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Розрізнюють інтелектуальну, емоційну та мовленнєву активність. У своїй сукупності вони забезпечують сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою.

Принцип виховуючого навчання є важливим принципом організації навчального процесу, який забезпечує учням можливість проявити себе як особистості, отримати гармонійний і всебічний розвиток соціально зрілої людини.

Принцип індивідуалізації відіграє особливу роль. Виховання активної, всебічно розвинутої особистості, оволодіння комунікативною функцією іноземної мови неодмінно означає урахування індивідуально-психологічних особливостей студента: які його природні дані, що він знає і вміє, які у нього інтереси.

Виділяють також наступні методичні принципи, які треба враховувати під час викладання іноземної мови.

Принцип комунікативності, який передбачає побудову процесу навчання іноземній мови як моделі процесу реальної комунікації. Цей принцип найбільше з усіх принципів приймає до уваги практичну ціль навчання іноземній мові – навчання мові як засобу спілкування. Це означає, що навчання має будуватися таким чином, щоб залучати студентів до усної (аудіювання, говоріння) та письмової (читання, письмо) комунікації.

Принцип домінуючої ролі вправ передбачає таку організацію навчальної діяльності студентів, при якій можуть бути успішно сформовані навички та вміння іншомовного мовлення.

Принцип взаємопов‘язаного навчання видів мовленнєвої діяльності дозволяє забезпечити навчання іншомовного спілкування найефективнішим чином.

Принцип урахування рідної мови у лінгвістичному плані дає можливість спрогнозувати труднощі у навчанні вимовної, лексичної і граматичної сторін іншомовного мовлення, а також у навчанні графіці, орфографії, при семантизації мовного матеріалу. В психологічному плані він має враховуватися для з`ясування структури мовленнєвих дій, які саме дії слід виконати, щоб виробити навички, необхідні для формування мовленнєвих вмінь.

Отже, урахування дидактичних принципів викладання іноземної мови відкриває перед викладачем нові можливості та надає нові інструменти досягнення ефективності навчального процесу. Наш досвід наочно демонструє, що виділені методистами принципи викладання англійської мови важливі та цілком можуть бути втілені на практиці.

Список використаних джерел:

1. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.

2. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности / С.Д.  Смирнов. – М.: Аспект Пресс, 2001/1995. – 205 с.