Крячуненко О.Л.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

НАВЧАННЯ УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ ЗА УМОВ СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Однією з проблем на заняттях з перекладу наукової літератури є вибір відповідних форм та методів навчання усного перекладу. Цей складний вид діяльності потребує значної мовленевої майстерності. В умовах учбового процесу навчання усного перекладу може бути запропонованим на слідуючих засадах:

1) поступове формування вмінь та навичок усного перекладу за допомогою тренувальних вправ на аудіювання, трансформацію, візуальний переклад, реферування тексту в рамках завдань учбових посібників та аудіо- або відеоматеріалів;

2) моделювання ситуацій, в яких студенти по черзі можуть виступати у ролі “носія мови” та “перекладача”.

Ці дві форми взаємодоповнюють одна одну – перша направлена на формування навичок, а друга – розвиває майстерність.

Ситуативне моделювання було розглянуто багатьма вченими за кордоном, наприклад, представниками Британського Центру вивчення мов “Liberty House” як засіб вдосконалення вмінь та навичок усного та письмового мовлення. Специфіка навчання усного мовлення обов'язково потребує моделювання (потрібен той, кого можна перекладати) з цього виходить, що необхідно знайти можливість введення перекладу в зміст ситуації, яка моделюється.

Прикладом такої моделі може стати науково-ділова гра на тему: «Міжнародна конференція з досягнень освоєння космосу». Гра розподіляється на три етапи.

Перший етап – попередньо-підготовчий, де спільно зі студентами створюються рамки моделі – відпрацьовуються теми-заготовки, зазначаються гео-політичні положення «країн-учасниць»: (назва, географічне положення, відомі досягнення певної країни в області космосу, історичні моменти, дати, нові розробки та направлення) та особистості (ім'я, посада, позиція та відношення до проблеми, яка досліджується).

Наступний другий етап – підготовчий: проведення наукової прес-конференції, зустрічі «науковців», процедура проведення «міжнародної конференції».

Третій етап – це сама конференція, до якої входить:

1) відкриття (привітання учасників, виступи з науковими доповідями, обговорення цікавих фактів, планування щодо наступної зустрічі);

2) закриття.

В арсеналі учасників знаходиться комплект аутентичних матеріалів: реферати на тему останніх космічних досліджень, приклади реальних виступів, набір кліше, які можуть допомогти у складанні особистого матеріалу.

Викладач виконує функцію координатора та пропонує послідовність дій, і є гарантом ситуативної реальності, а також лінгвістичним експертом, який слідкує за мовними помилками та неточностями. Слід зазначити, що помилки корегуються після поточного етапу або перед початком слідуючого.

Студентам пропонуються ролі “перекладачів”. На час кожного етапу (1,2 години) назначаються двоє студентів-“перекладачів”, які працюють по 60 хвилин кожен, здійснюючи послідовний усний переклад усіх виступів, а також інструкцій з боку викладача.

Таким чином вони заглиблюються на досить тривалий час в ситуацію, де відбувається переклад одночасно в двох напрямках: науковому або технічному (переклад виступів учасників конференції) та педагогічному (переклад інструкцій викладача, який проводить заняття).

За таких умов, викладач іноземної мови може уникнути деяких “незручностей”, які виникають при необхідності переходу з іноземної мови на рідну, що робить ситуацію не зовсім натуральною.

Вибір мови перекладу залежить від того, якою мовою розмовляють учасники конференції (англійською, українською, російською). Досвід показує, що вищезгадана форма роботи створює загальну доброзичливу атмосферу, сприяє вдосконаленню вмінь та навичок сприйняття іноземної мови на слух, стимулює самостійну роботу, і головне, дає можливість практично реалізувати навчання усного перекладу в умовах, наближених до реальних.