Кукло І.Є., к.філол.н. Дерді Е.Т.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна
ОСОБЛИВОСТІ РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНОГО ТЕКСТУ
Редагування як соціально необхідний процес опрацювання тексту існує в житті суспільства вже близько двох з половиною тисяч років, проте редагування як наука виникло не так давно – менше століття тому, і окремих досліджень, присвячених його розвитку, поки що мало [2].
Неоднозначним є питання про наповнення змісту поняття редагування. Існує декілька підходів, що включають спрощений (нормативний), творчий (багатогранний) та творчо-організаційний (усебічний) зміст редагування. Усі визначення поняття редагування були суспільно вмотивованими, проте окремі тлумачення тільки частково пояснюють суть поняття, але не віддзеркалюють його сповна [4].
Редагування перекладу саме технічних текстів набуває попиту на міжнародній арені сьогодні, в період значних технічних відкриттів та інновацій у даній галузі. Проте, незважаючи на потребу в такому роді діяльності, редагування при перекладі технічної літератури майже зовсім не досліджено.
Деякі аспекти даної теми розглядали М. Тимошик (проблема редакторської підготовки перекладу), З. Партико (методи, види та норми редагування), А. Крижанівська, О. Литвинко, Л. Малевич, Г. Мацюк, О. Микитюк, С. Руденко, Л. Симоненко (проблеми технічної термінології).
Стає зрозумілим, що дослідники тільки частково опрацьовували дану тему, не піддаючи її детальному аналізу.
Однією з найважливіших проблем, що стосуються редагування перекладу технічного тексту, виступає відсутність чіткого поділу та пояснення технічного тексту, адже багато авторів подає його разом з науково-технічною літературою, та не виокремлює як окремий стиль.
На нашу думку, однією з суттєвих помилок при обговоренні технічного тексту – це змішування його з науковим текстом і використання терміну “науково-технічний текст”, або ще гірше, використовують обидва терміни рівнозначно. У перекладацькій літературі у досить коротких посиланнях на технічний переклад, ми зустрічаємо такі вирази, як науковий та технічний переклад, де, можливо, задля зручності, автори не бачать жодної проблеми у тому, щоб ставитися до цих двох понять як до однакових або навіть як до єдиного поняття. Ця фундаментальна помилка лише породжує суперечності, бо науковий та технічний тексти – це не одне й те саме, їх неможливо порівнювати на рівних засадах.
Також варто зазначити, що більшість авторів, які досліджують редагування, пишуть про різні його види, при цьому оминаючи технічні тексти. Цей факт спричинює відсутність технік, способів та методів для правки перекладу технічної літератури [3].
Саме тому ми вважаємо доцільним охарактеризувати особливості тексту технічного профілю та виокремити етапи аналізу такого виду літератури, що сприятиме в значній мірі правильній редакторській коректурі.
Увагу потрібно приділити також і аналізу помилок, які виявляються в ході редагування перекладу технічного тексту під час роботи над ним в процесі редагування перекладу. Ми вважаємо за необхідне виокремити способи виправлення типових помилок та розробити рекомендації для їх уникнення [2].
З розвитком новітніх технологій та інновацій, процес обробки інформації та оптимізації форми її подачі можна здійснювати за допомогою комп’ютерних програм (AbiWord, FrontPage, Redactor-online, Zoho-Writer та інші), що значно полегшує та прискорює роботу редактора. Проте, незважаючи на значний прорив науки і техніки в даній галузі, ми ще не дійшли до того рівня, щоб здійснювати редагування без допомоги людини.
Хочемо наголосити на важливості не тільки самого тексту, але й нетекстової частини технічної документації, адже саме вона включає головну інформацію та дані. Ілюстрації, таблиці, креслення, рисунки та графіки є важливими компонентами будь-якого технічного документа, як в українській, так і англійській мовах. З цього приводу вважаємо за необхідне підкреслити, що всі дані, числа, міри вимірювання, скорочення, власні назви, дати та інші елементи, які можуть міститися в нетекстовій частині потрібно перевіряти з особливою пильністю. Також потрібно пам’ятати, що в різних країнах є свої особливості запису таких компонентів (наприклад, метри і фути, дюйми; кілограми і фунти; температура за градусами Цельсія і Фаренгейта).
Редагування перекладу, а особливо технічних текстів, – це складний механізм, який потребує постійного удосконалення, зважаючи на потреби суспільства. Тому норми редагування перекладу технічного тексту будуть завжди змінюватися, розвиватися, удосконалюватися та адаптуватися до сучасних умов [1].
Для належного виконання норм та оптимізації технічного перекладу, вважаємо за необхідне в подальшому розробити та впровадити модель для редагування перекладу технічної літератури, яка буде враховувати особливості текстів даного профілю, стратегії їх перекладу і можливі техніки, способи та методи редагування.
Створення даної моделі дасть змогу полегшити процес редагування технічних текстів та скерувати самого редактора на конструктивне та послідовне виконання необхідних дій. Для розробки такої моделі нам необхідно опрацювати інформацію, детально ознайомитися та проаналізувати не тільки редакторську діяльність, а й особливості технічного тексту та специфіку його перекладу.
Сподіваємося, що впровадження такої моделі буде поштовхом для подальшого розвитку редагування саме в технічній галузі. На основі отриманих результатів плануємо розробити рекомендації для оптимізації редагування перекладів даного профілю.
З вищесказаного можемо зробити висновок, що існує гостра необхідність для подальшого глибокого та детального аналізу редагування перекладу технічних текстів, беручи до уваги особливості такої літератури, оскільки сьогодні ми спостерігаємо розвиток технічної сфери та зростання потреби у обміні такою інформацією на міжнародному рівні. Це дасть змогу ознайомлюватися з роботами наших закордонних колег та представляти їм свої напрацювання, використовуючи якісний та адекватний перекладацький продукт.
Список використаних джерел:
1. Гула Є.А. Редагування як один з головних чинників якісного перекладу [Електронний ресурс] / Є.А. Гула. – Режим доступу: http://www.uta.org.ua/data/loads/Gula.pdf
2. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи: навч. посіб. / З.В. Партико. – Л.: Афіша, 2004. – 416 с.
3. Тимошик М.С. Книга для автора, редактора, видавця / М.С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с.
4. Тимошик М.С. Змістове наповнення поняття редагування в науці про видавничу справу та редагування [Електронний ресурс] / М.С. Тимошик. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_2/files/ SC210_49.pdf