Лимар І.М., к.філол.н. Дерді Е.Т.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

ІНФОРМАТИВНІСТЬ У ТЕХНІЧНОМУ ТЕКСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕДАЧІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ

Актуальність дослідження даної проблеми зумовлена результатами аналізу цілої низки наукових джерел з перекладознавства, теорії перекладу, лінгвістики тексту, які дають нам усі підстави стверджувати про те, що проблема інформативності технічних текстів є недостатньо дослідженою у сучасній науці. Більше того, саме поняття технічного тексту, особливостей їх класифікації є об’єктом запальних дискусій багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників, які так і не дійшли спільної думки про те, чи необхідно розглядати технічний текст у вузькій парадигмі, як жанр технічного підстилю, чи більш широко, у контексті науково-технічного стилю.

Методологічну основу дослідження становлять праці таких відомих дослідників як А.В. Федорова, І.Р. Гальперина, Л.Л. Нелюбина, І.С. Квитко [1], І.С. Алєксєєвої, І.В. Арнольда, В.М. Лєйчика, С.П. Кушнерука [2] та ін. Зокрема, проблема інформативності технічних текстів була об’єктом уваги нечисленних, однак відомих дослідників, таких як І.Н. Ремхе [4], Т.М. Дрідзе, М.Н. Ніконова [3], І.Я. Чернухіна, З.Я. Тураєва, А.І. Новікова, М.Н. Кожина, Л.Л. Нелюбин, І.С. Гальперин.

Результати опрацьованих нами літературних джерел свідчать про те, що у сучасній літературі існує чимало визначень поняття інформативності тексту, яке не рідко ототожнюють з поняттям інформаційної насиченості. Однак, як відзначає М.Н. Ніконова та О.А. Самочарнова, між цими поняттями існує суттєва різниця, оскільки інформаційна насиченість тексту є загальною кількістю інформації, що міститься в тексті, його абсолютним показником якості, в той час як інформативність є поняттям відносним, оскільки міра інформативності тексту залежить від потенційного читача, на якого орієнтується автор при створенні тексту [3].

Не менш очевидним є також і той факт, що поняття технічного тексту, як і самий термін “текст”, є дуже неоднозначним. Тому сьогодні не існує єдиного підходу до визначення обидвох понять. Така невизначеність пояснюється тим, що замість поняття “технічний текст”, з огляду на високий рівень розвитку сучасної науки та техніки, удосконалення інформаційних та промислових технологій, а також відповідно до діючих держстандартів, використовується поняття “технічна документація”, яку С.П. Кушнерук, опираючись на твердження Р.С. Гіляревського, визначає як сукупність документів, що використовуються при проектуванні (конструюванні), створенні (виготовленні) та використанні (експлуатації) будь-яких технічних об’єктів [2].

Крім того, детальне опрацювання наукової та технічної літератури є підставою для констатації низки суперечностей, пов’язаних із класифікацією текстів технічної документації. З цього приводу варто відзначити, що серед проаналізованих нами джерел детальна класифікація технічної літератури зустрічається лише у монографії І.С. Квитко, В.М. Лєйчика та Г.Г. Кабанцева “Термінознавчі проблеми редагування”, у якій технічні тексти належать до технічного підстилю, серед яких виокремлюються такі жанрові різновиди, як проектні та конструкторські документи, технологічні документи; описи винаходів [1]. Натомість, сучасні держстандарти подають більш детальну класифікацію, згідно якої до текстів технічної документації належать конструкторські, експлуатаційні, ремонтні, технологічні та промислові документи [2].

Вичерпний аналіз доступних наукових джерел дає можливість виокремити достатню кількість аспектів та особливостей, пов’язаних з проблемою інформативності тексту. Так, опираючись на дослідження І.Н. Ремхе, яка детально аналізувала специфіку інформативності науково-технічних текстів та когнітивних моделей їх перекладу, можемо стверджувати, що інформативність технічних текстів створюється за рахунок термінологічної насиченості [4]. Це підтверджується, зокрема, концепцією ототожнення багатьох дослідників, зокрема В.І. Шульгіної, поняття інформативності технічних текстів з їх термінологічністю. Безсумнівно, технічні терміни являють собою одну з найбільш інформативних груп лексем будь-якої мови, але поняття інформативності є більш широким, ніж поняття термінонасиченості, оскільки не лише терміни є носіями інформації та засобом творення інформативності технічних текстів [6].

Окрім лексичних особливостей інформативності технічних текстів, основу яких складають технічні терміни, існує також і низка граматичних та стилістичних засобів, які були виявлені нами в ході дослідження. До них, можна віднести, зокрема, такі як атемпоральність, використання пасивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, неозначено особових та безособових синтаксичних конструкцій. Серед стилістичних особливостей технічних текстів, які є поєднанням лексичних та граматичних властивостей, основою їх високої інформативності та інформаційної насиченості, можна віднести, як зазначають Н.Б. Аристов, Р.Ф. Проніна та В.В. Токмань, точність, стислість, логічність, об’єктивність, структурованість та послідовність [5].

На завершення, варто відзначити деякі найбільш типові особливості перекладу технічних текстів, які є результатом відтворення інформативності технічних текстів оригіналу засобами мови перекладу. Зокрема, дослідження виявляють, що серед найбільш розповсюджених лексичних засобів перекладу є інформаційна компресія, яка проявляється у більш стислій формі подачі інформації з відкиданням лише другорядної інформації. Результатом компресії здебільшого виступають абревіатури та скорочення технічних термінів і загальновживаної лексики. Серед граматичних особливостей найбільшою популярністю при інформативному перекладі технічних текстів користуються граматичні трансформації, кількість яких є нескінченною і визначається специфікою типу технічного тексту, його структурою та функціональним призначенням.

Отже, на основі результатів дослідження проблеми інформативності технічних текстів, особливостей їх інформативного перекладу, можна зробити висновки, що проблема інформативності технічних текстів, особливості їх класифікації залишається досить актуальною. Результати проведеного нами дослідження можуть послужити основою для написання більш детальних праць з даної тематики, розробки нових моделей та стратегій адекватного перекладу технічних текстів, якість якого не в останню чергу залежить від компетентності перекладача, який повинен бути обізнаний у даній галузі техніки, відчувати технічну мову та мовою техніки.

Список використаних джерел:

1. Квитко И.С. Терминоведческие проблемы редактирования / И.С. Квитко, В.М. Лейчик, Г.Г. Кабанцев. – Львов: Высшая школа, 1986. – 150 с.

2. Кушнерук С.П. Документная лингвистика: учеб. пособ. / С.П. Кушнерук. – Волгоград: ВГУ, 2007. – 313 с.

3. Никонова М.Н. Теория текста: учеб. пособ. / М.Н. Никонова. – Омск: ОмГТУ, 2008. – 240 с.

4. Ремхе И.Н. Когнитивные особенности перевода научно-технического текста: на материале текстов металлургической промышленности: дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / И.Н. Ремхе. – Челябинск, 2007. – 187 с.

5. Токмань В.В. Проблема научно-технического перевода / В.В. Токмань // Вестник Коледжа СНАУ. – 2009. – С. 21–23.

6. Шульгіна В.І. Поняття феномена інформативності в мові / І.В. Шульгіна // Мовознавчий вісник. – 2007. – С. 8–14.