Максим’юк Н.Р., к.філол.н. Дерді Е.Т.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна
ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕКЛАД НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ: ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ
На сьогоднішній день, все більшу частку перекладів становить переклад технічних текстів. Загалом така тенденція не здається дивною – новітні технології набирають оборотів з кожним роком, і прогрес людства за останнє століття проходить у швидшому темпі, ніж за усі попередні. Тому для розповсюдження уже відкритого, дослідженого та реалізованого, а також для подальшого розвитку науки і техніки надзвичайно важливу роль відіграє переклад наукових і технічних текстів.
Слід зазначити, що науковому та технічному перекладу було приділено набагато менше уваги, ніж художньому. Окремі аспекти перекладу в галузі науки та техніки неодноразово досліджувались такими дослідниками, як А.Л. Пумпянський, Я.І. Рецкер, І.Р. Гальперін, Л.Л. Нелюбин, Дж. Берн, С.А. Хоменко, М.Г. Ціммерман, С.І. Кауфман, Л.К. Латишев, Б.Н. Клімзо, С.Я. Докштейн, А.Я. Коваленко, Г.К. Жустрін, Р.Ф. Проніна, Л.І. Борисова.
Взагалі, виникнення науково-технічного перекладу як окремого виду перекладу зі своїми особливостями та проблематикою, пов’язане із початком індустріальної революції, що принесла людству велику кількість винаходів та науково-технічних досягнень. Особливого розвитку переклад технічної літератури набув у ХХ столітті. Тоді ж, а саме в 1961 р. вийшов перший посібник М.Г. Ціммермана із перекладу науково-технічних текстів з російської мови на англійську, що було значним досягненням науки про переклад на території колишнього СРСР. Перекладач Ю. Новіков пише, що у радянські часи науково-технічний переклад був прерогативою Всесоюзного центру перекладів, а також перекладацьких відділень Торгово-промислової палати, численних рядових бюро науково-технічної інформації при різних науково-дослідних інститутах, Бюро технічних перекладів ЗАТ «Інтурист» та деяких інших державних структур. Процес перекладу був дуже добре налаштованим. Перекладачі закріплювались за певними тематиками, кожну з яких вів окремий редактор. Також для кожного перекладацького замовлення перекладач отримував телефон консультанта-спеціаліста, у якого можна було уточнити правильний переклад найбільш складних термінів. Пізніше державна система науково-технічного перекладу була зруйнована, а акцент змістився з науково-технічної літератури до перекладу саме технічних текстів та документації [2].
Варто зауважити, що навіть на сьогоднішній день говорять переважно про науково-технічний переклад, не розмежовуючи окремо переклади наукової та технічної літератури. Такий підхід видається не зовсім вірним. Для того, щоб краще розібратися в значеннях понять «науковий» та «технічний», звернемося до тлумачних словників. Наприклад, електронний тлумачний словник “The Free Dictionary by Farlex” до наукових відносить знання, отримані шляхом спостереження, визначення, опису, експериментального дослідження та теоретичного пояснення явищ [4]. Натомість поняття «технічний» визначається у Concise Oxford English Dictionary як «застосування наукових знань для практичної мети» [5]. Тобто, можемо стверджувати, що переклад наукової літератури стосується власне самої теоретичної науки, її досліджень, припущень, гіпотез, а технічний переклад пов'язаний із тим, як наукові знаннявикористовуються на практиці, у різного роду механізмах, приладах тощо. Наукові тексти є більш абстрактними у порівнянні з іншими типами текстів. Технічні тексти є натомість набагато конкретнішими.
Як стверджує С.А. Хоменко, до технічної літератури відносяться такі види текстів:
– власне науково-технічна література (монографії, збірники, статті, присвячені різним проблемам технічних наук);
– навчальна література з технічних наук (підручники, посібники, довідники тощо);
– науково-популярна література з різних галузей техніки;
– технічна та товаросупроводжувальна документація;
– технічні рекламні матеріали (брошури, проспекти, каталоги фірм) [3].
Проаналізувавши електронні варіанти статей українських та російських агентств і бюро перекладу, можна із впевненістю наголосити на тому, що, хоча технічні переклади уже сьогодні займають надзвичайно велику нішу на ринку перекладів, їхній об’єм з роками тільки зростає. Очікувано, що така тенденція спостерігатиметься й надалі. Таку перспективу обов’язково слід взяти до уваги перекладачам, адже виконання перекладу технічних текстів ставить до них певні вимоги, до яких потрібно бути готовими. Перш за все, перекладач повинен знати термінологію галузі, до якої відноситься текст оригіналу, і хоча б трохи орієнтуватися в ній – нерідко один і той же термін має багато значень, і вибір можна зробити лише зі знанням того, про що йдеться, і де саме він використовується. Звичайно, один перекладач не може бути фахівцем у всіх галузях техніки, тому можна говорити про перспективи спеціалізації технічних перекладачів за різними профілями.
В.Н. Клімзо пише, що майстерність технічного перекладу включає в себе відмінне відчуття рідної мови, досить глибоке знання іноземної мови (граматики, лексики, ідіоматики), знайомство з теорією перекладу та вміння користуватися перекладацькими прийомами, а також володіння фоновими технічними знаннями (які набуваються в процесі навчання в вищому навчальному закладі, на виробництві або шляхом самоосвіти). Крім того, перекладач повинен мати уявлення про мовні особливості жанру, до якого належить текст, що перекладається, і вирішувати перекладацькі проблеми нелінгвістичного (немовного) характеру. Технічний перекладач також має володіти певним характером, серед особливостей якого: здатність до логічного мислення, допитливість, спостережливість, спрага до знань, самокритичність. Також не можна забувати про здатність роботи з навантаженнями, а, отже, витривалість та наявність міцного здоров’я у технічного перекладача [1].
Таким чином, переклад технічних текстів на сьогоднішній день – одна із найперспективніших галузей перекладу, розвиток якої сприяє не лише розвитку перекладацької діяльності, але й науково-технічному прогресу людства.
Список використанних джерел:
1. Климзо Б.Н. Ремесло технического переводчика. Об английском языке, переводе и переводчиках научно-технической литературы / Б.Н. Климзо. – М.: Р. Валент, 2006. – 508 с.
2. Новиков Ю. Перевод научно-технических текстов как самый распространенный вид перевода [Електронний ресурс] / Ю. Новиков – Режим доступу: http://www.translation-blog.ru/tehnika/
3. Хоменко С.А. Основы теории и практики перевода научно-технического текста с английского языка на русский: учеб. пособ. / С.А. Хоменко, Е.Е. Цветкова, И.М. Басовец. – Мн.: БНТУ, 2004. – 204 с.
4. The Free Dictionary by Farlex [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thefreedictionary.com/science
5. Concise Oxford English Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.oxforddictionaries.com/definition/technical?q=technical