II Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения». Том 1

Москвичова О.А.

Херсонський державний університет, Україна

РОЛЬ СТРУКТУРНО-СЕМІОТИЧНОЇ МОДЕЛІ МЕТАМОРФОЗИ ПРИ АКТУАЛІЗАЦІЇ МОТИВУ СТВОРЕННЯ ВСЕСВІТУ У БРИТАНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ ЕПОХИ РОМАНТИЗМУ

Метаморфоза є найдавнішим стилістичним засобом, що виступає як першоджерело для інших стилістичних засобів, тому у сучасній лінгвістиці актуальним є питання щодо уточнення поняття “метаморфоза” та встановлення різниці між ним та іншими тропами. Так, у межах сучасної лінгвістичної парадигми це поняття розуміється як “переміна; заміна однієї зовнішньої форми на іншу; видозмінення” [2]. За структурно-семіотичним аспектом метаморфоза (грец. metamorphosis) – перетворення, перевтілення, стрибкоподібна чи еволюційна трансмутації, які, сприймаються як смерть або життя [3].

Екстраполюючи ідеї дослідження метаморфози у різних наукових парадигмах, ми пропонуємо власне визначення поняття “метаморфоза”, під котрим ми розуміємо стилістичну фігуру, яка втілює перетворення / трансформацію суб`єкта / лівого боку фігури перетворення на об`єкт / правий бік фігури перетворення з можливістю повернення до вихідного стану при обов`язковій наявності каузатора, причини перетворення, виражену номінативною одиницею. Відповідно, в рамках нашого дослідження, структурно-семіотична модель метаморфози може бути представлена так:

каузатор

суб`єкт / лівий бік (фігури метаморфози) стрелка об`єкт/правий бік (фігури метаморфози)

Будь-який з елементів цієї структурно-семіотичної моделі метаморфози може бути представлений у поетичному тексті як експліцитно, так і імпліцитно. При імпліцитності елемента структурно-семіотичної моделі, ми вказуємо його у дужках. Тому, точним визначенням поняття метаморфоза є перетворення / трансформація експліцитного чи імпліцитного перетворювального (transformative) на експліцитне чи імпліцитне перетворене (transformed) при обов`язковій наявності (експліцитності) чи відсутності (імпліцитності) причини (каузатора перетворення) з можливістю повернення до вихідного стану.

Роль структурно-семіотичної моделі метаморфози при актуалізації мотиву створення Всесвіту можна проілюструвати на прикладі вірша Б. Бартона “Море” (“The Sea”):

BEAUTIFUL, sublime, and glorious; / Mild, majestic, foaming, free, – / Over time itself victorious, / Image of eternity! / Sun and moon and stars shine o'er thee, / See thy surface ebb and flow, / Yet attempt not to / explore thee / In thy soundless depths below. / Whether morning's / splendors steep thee / With the rainbow's glowing grace, / Tempests rouse, or navies sweep thee, / 'Tis but for a moment's space. / Earth, – her valleys and her mountains, / Mortal man's behests obey; / The unfathomable fountains / Scoff his search and scorn his sway. / Such art thou, stupdendousocean! / But, if overwhelmed by thee, / Can we think, without emotion, / What must thy Creator be(Bernard Barton [4]).

У даному поетичному тексті представлено один з елементів створення Всесвіту, а саме моря та океану, властивого британській поезії епохи романтизму. Поет оспівує красу та бурхливу силу моря і океану, котрі міфологічно символізують первинний фактор для створення світу [1] (“BEAUTIFUL, sublime, and glorious; / Mild, majestic, foaming, free, – / Over time itself victorious, / Image of eternity! / Sun and moon and stars shine o'er thee, / See thy surface ebb and flow, / Yet attempt not to / explore thee / In thy soundless depths below. / Whether morning's / splendors steep thee / With the rainbow's glowing grace, / …”). За контекстом, суб`єкт метаморфози є імпліцитним, можна припустити, що ним може бути “суша” (“land”), експліцитними об`єктами є “море” та “океан” (“sea” / “ocean”). У контексті поетичного тексту представлено лише єдиний предикат перетворення суші на море – “має бути” (“must be”). Поет запитує, хто є “Творцем” (“а Creator”) цього дива, однак, написання поетом даного каузатора з великої літери, дає змогу констатувати, що причиною перетворення суші на море і океан є Бог (“…/ But, if overwhelmed by thee, / Can we think, without emotion, / What must thy Creator be?”). Структурно-семіотична модель метаморфози є наступною:

must be

а Creator

(land) стрелкаsea/ocean

Таким чином, у запропонованому поетичному тексті представлено реалізацію структурно-семіотичної моделі метаморфози при актуалізації мотиву створення Всесвіту, властивого британським поетичним текстам епохи романтизму.

Список використаних джерел:

1. Бидерман Г. Энциклопедия символов / Г. Бидерман. – М.: Республика, 1996. – 329 с.

2. Богацький П. Мала літературна енциклопедія / П. Богацький. – Sydney: Australia, 2002. – С. 125.

3. Слухай Н.В. Етноконцепти та міфологія східних слов`ян в аспекті лінгвокультурології / Н.В. Слухай. – К.: КНУ, 2005. – 167 с.

4. Barton Bernard Selected Poetry [Електронний ресурс] / Bernard Barton. – Режим доступу: http://www.theotherpages.org/poems