Панасюк І.М.

Дніпропетровський національний уніерситет імені Олеся Гончара, Україна

ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЮ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Робота з аудіотекстом складається з системи вправ, яка на думку Н.І. Гез, повинна забезпечити:

1) управління процесом становлення вмінь та навиків аудіювання;

2) відповідність вправ технологічним і лінгвістичним труднощам, які виникають під час слухання;

3) можливість взаємодії аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності і, в першу чергу, з говорінням.

Для того щоб перейти до класифікації вправ, потрібно розкрити суть поняття „вправи”. С.Ю. Ніколаєва пропонує таке визначення „вправа – це спеціально організоване в навчальних умовах багаторазове виконання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ними або їх удосконалення.

Виділяють також трифазову або чотирифазову структуру вправи:

1) фаза-завдання містить мотив до виконання певної дії та пояснення, як і що слід робити:

2) фаза-зразок виконання ( факультативна);

3) фаза-виконання завдання;

4) фаза-контроль.

Існує велика кількість класифікацій вправ для навчання аудіюванню, вважають, що основою будь-якої з них має бути ідея про поступове формування вмінь та навиків аудіювання, хоча в розумінні способів її реалізації існують серйозні протиріччя. У статті „Типологія вправ і організація навчання аудіюванню у школах з викладанням ряду предметів іноземною мовою” Н.І. Гез пропонує різні підходи науковців щодо класифікації вправ для навчання аудіюванню, одні автори (Р. Ладо, Г. Пальмер) вважають, що суттю класифікації таких вправ має бути перехід від технічних дій до усвідомлених, інші (Л.І. Апатов, Б.П. Следніков) наполягають на тому, щоб вправи були розміщені в такій послідовності, в якій вони допомагали б здійснювати перехід від елементарних операцій до складних розумових дій, а дехто (Д.М. Шпрингфельд) пропонує розділити всі вправи на аналітичні та синтетичні. Далі буде розглянуто дві класифікації вправ для навчання аудіюванню Н.І. Гез та С.Ю. Ніколаєвої, щоб наочно продемонструвати різні підходи до вирішення даного питання. Н.І. Гез поділяє всі вправи на два великих підрозділи: підготовчі та мовленнєві/комунікативні. Перша група – вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіюваня:

1) вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння (навчають учнів точності слухання);

2) вправи на симантизацію похідних і складних слів (допомагають учням в симантизації незнайомих і похідних слів);

3) вправи на симантизацію елементів у синтагмі. (синтагматичний зв’язок між симантично сумісними частинами визначається дієсловом);

4) вправи на розуміння фраз з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами (навчають розуміти актуальне значення лексичних одиниць і окремих граматичних функцій).

Друга група: вправи на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання:

1) вправи на розвиток ймовірного прогнозування;

2) вправи на розвиток уваги та аудитивної пам’яті;

3) вправи на розвиток механізму осмислення (розуміння різних категорій змістової інформації).

Підготовчі вправи характеризуються контрольованістю, тоді як мовленнєві – імітують природне спілкування, вільне і неконтрольоване.

Класифікація С.Ю.Ніколаєвої загалом більш детальна, але основний поділ на два етапи навчання аудіюванню (дві підсистеми вправ) поріднює її з класифікацією попереднього автора. В першій підсистемі вправ виділяються:

а) вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання;

б) вправи на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання: прогнозування, уваги, аудитивної пам’яті, механізмів осмислення інформації.

Тобто ця підсистема вправ націлена на формування аудитивних навичок.

Друга підсистема вправ, за С.Ю. Ніколаєвою, має на меті розвивати в учнів уміння аудіювати. Вправи цієї підсистеми готують учнів до сприйняття усного мовлення та аудіювання текстів.

Таким чином, можна зробити висновок, що робота з аудіоматеріалом має бути продуманою системою етапів: перший – підготовчий, перед текстовий, етап; другий – прослуховування; третій – після текстовий етап; які складаються з відповідних вправ, що дозволяють зробити роботу з аудіотекстом цікавою, насиченою і корисною.