Дзядик Ю.І., Струтинська Л.В.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

АНГЛІЙСЬКИЙ І ФРАНЦУЗЬКИЙ ПІДЖИН: ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Мова – це невід’ємний елемент суспільства. У процесі життєдіяльності та розвитку суспільства еволюціонує й сама мова. Поруч із літературною мовою виникають різноманітні утворення у вигляді підмов, кодових варіантів, діалектів, тощо. Це пов’язано, основним чином, з поділом суспільства на різного рівня соціальні класи, субмови яких служать однією з розпізнавальних ознак або ж засобом шифрування.

Одним із видів таких підмов вважають піджин, феномен розгалужений, складний і, водночас, цікавий з лінгвістичної точки зору. Він виконує роль засобу для порозуміння різних етнічних груп, зазвичай, представників європейської цивілізації з колонізованими народами [1].

Такі види підмов складають певні труднощі для сучасного перекладача, оскільки їх граматичний фон та фонетичний аспект відрізняються від граматичної та фонетичної систем літературної мови, тоді як лексичний запас залишається майже ідентичним.

Ці структурні відмінності можна розглянути на основі англійського та французького піджинів. Першим прикладом піджина можна вважати англійську мову, що сформувалася як суміш кельтської, германської та французької мов. Англійський піджин (або як його називали вуличною чи ламаною мовою) – це креол, створений на основі стандартної англійської мови у поєднанні з французькою мовою та використанням місцевих діалектів чи локальних мов. Французьким піджином називають лінґва франка, яка розвинулась між французькими жителями колоній і місцевим населенням у результаті торгівельних відносин [2].

Слід висвітлити деякі фонетичні, граматичні та лексичні особливості піджина з метою вивчення даного явища при викладанні теорії та практики перекладу. Для фонетики англійського піджина притаманні наступні ознаки : приглушення кінцевих b, d, g; редукція дифтонгів (ai-a,oi-o); відсутність зубних фрикативів (thin-tin, month-manf / mant); велярний носовий (ng→n: wedin, monin, nafin); редукція кінцевого приголосного кластера (test-tes, hand-han); використання метатезних форм (ask-aks, street-skreet); відсутність ротації (sister-sistah); фонема «l» локалізується, деколи уможливлює існування омофонів (toll-toe, tool-too); перед носовими –m, n фонеми e/i стають омофонами (pen-pin); відсутність відмінності між довгим та коротким звуками (feel-fill).

Граматичними рисами англійського піджина є: використання ain’t як загального заперечного індикатора; вживання у заперечних конструкціях неозначеного займенника з дієслівною часткою для емфази (Ain’t nothin’ goin’ on?); опущення копули «бути» за умови відсутності логічного наголосу на ній (she my sister); відсутність кінцевого -s у дієсловах у формі теперішнього простого часу (she write poetry); вживання «bin» для позначення минулого часу, «go» – для майбутнього часу, «don» – для перфекту, «di» – для тривалого аспекту.

Tri pipu go di kom. – Three people will be coming.

Ma masa bin tutu wok. – My boss worked very hard.

Pipu go go si mol-tam. – The people will go soon.

Pasta bin di so so tok-tok. – The pastor was continually talking [3].

У французькому піджині інфінітив є дієслівною формою, яка вживається для позначення всіх способів, особових та часових форм (Quand moi partir toi venir avec moi. – Quand je pars, tu viens avec moi. / Vous pas partir. – Ne partez pas. / Toi amuser beaucoup? – Amuses-tu bien?). А минула дія доконаного виду передається за допомогою форм «il a» чи «dèja» (Toi dire quoi? – Qu’est-ce que tu as dit? / Nous dèja aller. – Nous sommes partis).

Особові займенники французького піджина запозичили форму незалежних займенників французької граматики і відступають від правил порядку у реченні (Toi réveiller lui cinq heures. – Réveille-lui à cinq heures. / Lui voir moi. – Ils me voient. / Lui pleuvoir. – Il pleut) [2].

Система особових займенників англійського та французького піджинів:

У лексиці англійського піджина теж простежуються трансформації. Характерними є наступні трансформи: заміна /редукція фонем (afternoon – apinum); синонімічні ряди (apartment- room); використання пояснень (bathroom – ples was was); заміщення (festival – sing sing) [4].

Сучасний піджин набув статусу мови у літературі, бізнесі та музиці. Автори використовують піджин, щоб забезпечити солідарність етносу, підкреслити його лінгвістичне і культурне багатство.

Завдання майбутнього перекладача полягає у тому, щоб донести весь спектр інформативної бази тексту-оригіналу до реципієнта, подолавши труднощі перекладу реалій на основі засвоєних граматичних структур та фонетичних трансформ.

Список використаних джерел:

1. Беликов В.И. Пиджины и креольские языки Океании: социолингвист. очерк: [монография] / В.И. Беликов; Рос. акад. наук, Ин-т востоковедения. – М.: Восточная литература РАН, 1998. – 198 с.

2. Stageberg N.C. Pidgin French Grammar: A Sketch / N.C. Stageberg // The Modern Language Journal. – 1956. – Vol. 40. – No. 4. – P. 167.

3. Vakunta P.W. Pidgin: Cameroon’s Lingua Franca or Continental Creole? / P.W. Vakuntа. – University of Wisconsin-Madison, 2009. – 10 p.

4. Pidgin English Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.june29.com/ hlp/lang/pidgin.html