Д.пед.н. Колбіна Т.В.

Харківський національний економічний університет, Украина

ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Формування у студентів досвіду МКК може здійснюватися засобами різних предметів, але предмет «Іноземна мова» має особливе значення у вирішенні цього завдання з таких причин:

1) «Іноземна мова» для окремої особистості є «місцем зустрічі» з іншою культурою, що відкриває нові горизонти для розширення знань й являє собою невичерпне джерело всілякої інформації, зокрема і професійної;

2) у процесі вивчення іноземних мов відбувається національна самоідентифікація людини, а також усвідомлення нею факту різноманітності культур і їх взаємного впливу одна на одну;

3) той, хто вивчає іноземні мови, усвідомлює існування культурно обумовлених відмінностей, які виявляються у побуті, виробництві, традиціях, системі соціальних норм та ціннісних орієнтацій, комунікативній поведінці її носіїв.

Кожний урок іноземної мови, за загальновідомим висловом С. Тер-Мінасової, – це «перехрестя культур», практика міжкультурної комунікації [1]. Кожне іноземне слово відображає світ іншої культури, показує інше уявлення про життя, що зумовлено національною свідомістю іншого народу. Крім того, вивчення іноземних мов є важливим джерелом збагачення студентів досвідом соціальних відносин і соціальної поведінки з представниками інших народів.

Навчальна діяльність з формування досвіду міжкультурної комунікації (МКК) здійснюється, як правило, на основі текстів, що створюють підґрунтя для розвитку мовленнєвої діяльності, необхідної для здійснення МКК.

Відомо, що найпоширенішим видом роботи на заняттях з іноземної мови традиційно є читання і переклад тексту, а основним видом завдання після його опрацювання – відповіді на поставлені питання. Зі свого досвіду викладачі знають, що вміння студентів читати текст зі словником, відповідати на питання до нього або їх формулювати ще не означає, що вони розуміють смисл прочитаного, можуть обговорювати зміст, висловлювати свою думку щодо отриманої інформації й пов’язувати її зі знаннями в інших наукових сферах. Студенти також часто не в змозі продуктивно працювати з іншим незнайомим текстом, швидко вилучати головну інформацію з нього, спілкуватися з теми опрацьованого тексту в реальній ситуації МКК. Це пов'язано з тим, що студенти не засвоїли алгоритм роботи з іншомовним текстом і не усвідомлюють дії, які необхідно здійснювати, щоб зрозуміти його зміст і активно засвоїти лексичні засоби й граматичні структури, за допомогою яких він передається. Як зробити, щоб тематична інформація щодо певного фрагмента іншої культури, засвоєна іншомовна лексика і набуті знання використання граматичних правил могли застосовуватися на практиці у мовленнєвій діяльності під час МКК? Як побудувати процес навчання, щоб рецептивні навички розуміння іншомовного тексту перетворилися на продуктивні вміння здійснювати МКК?

Для управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів розроблено модель формування досвіду МКК на основі тексту, яка ґрунтується на ідеї німецького вченого Й. Больтена [2, с. 20]. Модель побудовано у формі ромба, вершина якого символізує початок навчально-пізнавальної діяльності студентів; його розширення означає процес уведення нової навчальної інформації (input), а звуження – її «вихід» (output) у вигляді засвоєних знань, навичок, способів діяльності, набутих ціннісних орієнтацій у сучасному мультикультурному світі.

Навчальна діяльність, як і будь-який вид діяльності, поділяється на інваріантні етапи (орієнтування, пізнання, перетворення, рефлексія з подальшим коригуванням отриманих результатів). Тож для досягнення поставленої мети необхідно застосовувати інваріантну технологію і дотримуватися всіх етапів її реалізації; це забезпечить досягнення цілей кожного етапу педагогічної технології: орієнтувального – визначення у студентів рівня знань і умінь щодо об’єкта пізнання, наявності мотивації до його вивчення, формулювання проблеми і завдань навчальної діяльності; пізнавального – всебічне дослідження об’єкта пізнання, побудова його моделі; перетворювального – творче застосування отриманої інформації з метою визначення характеристик об’єкта вивчення; рефлексивно-коригувального – порівняння отриманих результатів із запланованими, усвідомлення важливості засвоєних знань, набутих умінь, необхідності уточнення характеристик об’єкта пізнання.

На мотиваційно-цільовому етапі відбувається активізація знань і особистого досвіду студентів, визначаються характеристики педагогічної ситуації (наявність у студентів інтересу до змісту тексту, ступінь поінформованості щодо його тематики, знання реалій іншої культури, рівень мовленнєвої діяльності тощо) з тим, щоб належним чином побудувати стратегію роботи з текстом. Студентам доцільно пропонувати такі навчальні матеріали, що ґрунтуються на їхньому життєвому і професійному досвіді, викликають у них емоції та почуття, стимулюють готовність до висловлювання свого ставлення до обговорюваних проблем. Випробуваними видами завдань на цьому етапі є створення асоціограм, формулювання гіпотез стосовно змісту статті, формулювання ідей на основі застосування методу «мозкового штурму», опис ілюстрацій, картинок, рисунків, схем, діаграм тощо.

Комунікативно-пізнавальний етап поділяється на три основні фази:

1) ознайомлення зі змістом тексту в цілому з тим, щоб вилучити загальну інформацію;

2) читання тексту в деталях з метою повного розуміння його змісту;

3) робота над мовним матеріалом для того, щоб вони засвоїли вербальні та невербальні засоби МКК і могли спілкуватися стосовно тематики тексту.

На цьому етапі студентам пропонують для виконання переважно завдання на рецептивну і репродуктивну діяльність (відповіді на питання «хто?», «що?», «коли?», «де?», «як», «чому?», відокремлення основної інформації від другорядної, складання плану тексту, аргументація доводів, перевірка гіпотез, визначення основних понять в тексті, створення графіків, діаграм, таблиць за його змістом тощо).

Комунікативно-діяльнісний етап роботи з текстом передбачає застосування методів творчої діяльності (рольові ігри, дискусії, презентації, науково-дослідні проекти тощо); вони спрямовані на активізацію і закріплення отриманих тематичних і лінгвістичних знань у нових ситуаціях МКК.

На рефлексивно-коригувальному етапі відбувається оцінювання результатів навчальної діяльності, усвідомлення значення отриманих знань, а також їх коригування. Отже, робота над текстом, що відображає певний фрагмент культури, «будується» на основі інваріантної технології здійснення людської діяльності, але відбиває особливості її комунікативного виду, які полягають у тому, що для її реалізації необхідно засвоїти відповідні мовленнєві засоби.

Отже, використання технології формування досвіду МКК дозволяє вивести студентів на рівень самоуправління. Її застосування дозволяє навчити їх продуктивно працювати з іншим незнайомим текстом, швидко вилучати головну інформацію з нього, висловлювати свою думку щодо отриманої інформації і пов’язувати її зі знаннями в інших наукових сферах, спілкуватися з теми опрацьованого тексту в реальній ситуації МКК.

Список використаних джерел:

1. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / С.Г. Тер-Минасова. – М.: Слово, 2000. – 262 с.

2. Bolten J. Marktchance Wirtschaftsdeutsch. Mittelstufe 2. Lehrhandbuch / J. Bolten. – Stuttgart; München; Düsseldorf; Leipzig: Ernst Klett Verlag – Edition Deutsch, 1999. – 64 s.