Галенко Н. О.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ФОНДОВОГО РИНКУ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ РИНКОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ

В окремих українських економічних джерелах фондовий ринок розглядається як форма функціонування фінансового ринку, який «функціонує як у вигляді ринку цінних паперів, так і ринку позичкових капіталів» [1]. Функціональне призначення фондового ринку полягає в тому, щоб здійснювати посередництво в русі грошових коштів від їх власників цінних паперів, первісних інвесторів до вторинних інвесторів або позичальників, або користувачам.

Фондовий ринок реалізує інституціональна ознака фінансового ринку, який передбачає наявність ринку власного капіталу та ринку цінних паперів й ринку позикового капіталу або кредитно-банківської системи. В українській економічній літературі фондовий ринок представляється як відношення між його учасниками з приводу випуску, обігу та гасіння цінних паперів [2].

Специфічні риси та характеристика фондового ринку випливають із специфіки цінних паперів як товару. Вони й відрізняють фондовий ринок від ринку речових товарів, валютного ринку або кредитного ринку. Основними відмінностями ринку цінних паперів від ринку речових товарів є:

- наявність стадії звернення у цінного паперу як специфічного товару й відсутність стадій виробництва і споживання на ринку цінних паперів. Стадія виробництва замінена на стадію випуску цінного паперу в обіг. Стадія споживання замінена стадією гасіння цінного паперу, що означає повне припинення обігу. Сфера обігу як найважливіша і єдина сфера, де функціонує цінний папір, принципово відрізняються від сфери обігу речових товарів. Збільшення ціни цінних паперів внаслідок тривалого обігу підвищує їх цінність на відміну від речового товару, для якого тривалість перебування у сфері обігу знижує цінність внаслідок збільшення його вартості;

- наступною важливою відзнакою на ринку цінних паперів є формування ринкової ціни на цінні папери. Ціна цінного паперу на відміну від ціни на речовий товар не має вартості в якості своєї основи, так як цінний папір не є результатом праці. Для відповідних видів цінних паперів ринком цінних паперів встановлюються свої правила ціноутворення;

- важливою відмінною особливістю ринку цінних паперів є перевищення масштабів ринку цінних паперів над масштабами ринку речових товарів. Межі ринку речових товарів визначаються зростанням виробництва матеріальних благ, товарів, що, в свою чергу, обмежується матеріальними і трудовими ресурсами, межею виробничих можливостей, а також потребами населення на ці товари і платоспроможним попитом населення. На ринку цінних паперів відсутні матеріальні кордони або будь-які обмеження для росту меж ринку цінних паперів.

Фондовий ринок має суттєві відмінності від ринків валютного та кредитного, під валютою слід розуміти як готівкові іноземні гроші, що дозволяють придбати товари й цінності в інших країнах або продати вітчизняні товари в зарубіжних країнах, а також боргові відносини з приводу іноземної валюти.

Відмінності між ринком цінних паперів і валютним ринком полягають в наступному:

- в способі освіти, в характері відносин, у розбіжностях факторів, що впливають на фондовий ринок й валютний ринок [ 3]. За способом утворення він відрізняється від валютного ринку тим, що цінний папір на відміну від валюти може випускатися як державою, так і комерційними організаціями;

- за характером відносин валютний ринок на відміну від ринку цінних паперів являє собою ринок грошей як товарів;

- грошима. Кожна валюта за своїми споживчими якостями завжди виступає грошима. Так, валютний ринок розглядається в якості грошового ринку або ринку грошей як товарів. Цінний папір на відміну від валюти є особливим товаром, який приносить певний дохід його власнику, що дозволяє розглядати цінний папір як капітал.

Відмінності в чинниках, що впливають на фондовий ринок й валютний ринок, полягає в тому, що на фондовий ринок в більшій мірі впливають економічні фактори як на загальнонаціональному рівні або макрорівні, так і на рівні окремого емітента або мікрорівні. На валютний ринок впливають у більшій мірі політичні чинники. Валютний ринок й фондовий ринок мають загальні ознаки, що визначають їх як міжнародні ринки, але валютний ринок як міжнародний ринок за своїм призначенням є міжнародним по своєму об'єкту, а фондовий ринок як міжнародний ринок за своїм призначенням. Це пов'язано з тим, що фондовий ринок функціонує і розвивається як національний ринок, а валютний ринок – навпаки, як міжнаціональний ринок.

Фондовий ринок відрізняється від кредитного ринку за типом посередництва на ринку; за відмінностями в організації ринку; за відмінностями в охопленні організатором ринку його інструментів; за різними обмеженнями розмірів ринку; за відмінностями в цінах. Фондовий ринок функціонує з торговим посередником, а кредитний ринок – з борговим посередником. Фондовий ринок не має загального обов'язкового центру, хоча фондовий ринок має організуючий центр у вигляді фондових бірж, незважаючи на той факт, що фондовий ринок виступає у формі біржового та позабіржового. Кредитний ринок виступає як організований ринок. На кредитному ринку надаються всі види послуг з кредитування. На фондовому ринку організатори торгівлі цінними паперами не можуть охопити всі види цінних послуг, у них є право відбору цінних паперів, які допущені до торгів на біржі. Розміри фондовому ринку не мають верхньої межі для зростання масштабів кредитного ринку і, як правило, визначаються потребою економіки та економічного розвитку в грошах. Ціна цінного паперу видається як капіталізований процентний дохід по цінному паперу, а ціною банківської позики є дохід, який виплачується за позикою.

Специфіка ринку цінних паперів на відміну від ринку речових товарів і факторів виробництва полягає в тому, що він не створює умов і передумов у своїй сфері для виробництва капіталу, а створює можливість за допомогою цінних паперів отримати капітал від інших учасників ринку, який влаштовує всі сторони, що заключили угоду з приводу реалізації цінних паперів.

Таким чином, фондовий ринок виступає зовнішнім джерелом капіталу поряд з кредитним ринком або ринком грошових позичок чи банківських позичок. Кредит використовується для короткострокових цілей, а випуск цінних паперів використовується для отримання коштів на довгострокові цілі для основного капіталу. Обидва ринки мають загальну економічну основу – позичковий капітал, який функціонує і використовується в якості грошового капіталу, банківських позичок і цінних паперів. За своїми організаційними, економічним і правовим, а також податковим характеристиками фондовий ринок та кредитний ринок є зовнішніми джерелами залучення капіталу. На ринку цінних паперів здійснюється споживання чистого доходу як капіталу в сфері обігу.

Отже, фондовий ринок є джерелом чистого доходу і примноження вкладеного капіталу в цінний папір, однак інвестор не бере участі та не вкладає свою працю у створення доходу або прирості капіталу.

Список використаних джерел:

1. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

2. Кравченко Ю. Я. Фондовый рынок: учеб. пособ . / Ю. Я. Кравченко. – К.: Дакор; КНТ, 2008. – 733 с.

3. Галанов В. А. Рынок ценных бумаг / В. А. Галанов. – М.: Инфра-М., 2009. – С. 18–19.