К. психол. н. Андрєєва І. А.

Горлівський інститут іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету, Україна

РОЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Динамічні зміни сучасного суспільства охоплюють практично всі сфери життя людини. Процеси, пов’язані із світовою фінансовою кризою та загальним спадом в економіці нашої країни, негативно вплинули на ефективність роботи кожного окремого підприємства. У зв’язку з цим, сучасні тенденції кадрового менеджменту передбачають пошуки нових форм підвищення ефективності діяльності організації. Матеріально – технічне забезпечення підприємства це тільки один з чинників його успішності. Іншим чинником вважається персонал організації [5; 6]. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку країни вимагають від керівництва та персоналу організацій швидкого пристосування та адаптації до змінних умов. В свою чергу, це потребує виваженої кадрової політики на підприємстві з метою проектування організаційної системи, яка була б пов’язана з вирішенням основних проблем ефективного управління персоналом.

Особливо важливим стає питання організації ефективної роботи підприємства у часи реорганізацій в економіці та суспільстві. Рівень макросередовища значною мірою визначає форми та засоби існування підприємств та робітників. За даними Д. А. Аширова, О. Громової сучасні перетворення у виробничій ситуації такі, як орієнтація на споживача, глобалізація, нове покоління інформаційних технологій, боротьба за тотальну якість вимагають зацікавленості робітників у кінцевому результаті їх діяльності, формування нових моделей організаційної поведінки персоналу, які відповідають вимогам сучасності [1]. Стратегічне управління передбачає визначення керівництвом плану майбутнього розвитку та перспектив підприємства залежно від чинників макро-, мезо- та мікрорівня.

Особливо важливим в період сучасних, численних економічних та соціальних змін є психологічна готовність керівників та працівників сучасних підприємств до частих реформ, до такого явища, як криза. Психологічна підтримка дозволяє розвивати керівникам відповідні якості, які допомогли би передбачати та прораховувати кризові періоди в роботі підприємства, підтримувати їх конкурентоздатність та відповідати сучасним світовим соціально-економічним вимогам. Саме тому ми вважаємо, що психологічний аналіз проблем, які перешкоджають ефективному стратегічному управлінню організацією, допоможе нашим підприємствам та організаціям бути конкурентоздатними.

Мета дослідження – визначити специфіку стратегічного управління організаційною поведінкою персоналу сучасних організацій.

Аналіз останніх досліджень. Значним внеском в розробку питання організаційної поведінки персоналу стали дослідження таких вчених як: І. В. Аширов, А. В. Батаршева, О. Н. Громова, К. Дэвис, Г. Р. Латфуллина, К. Левін, А. О. Лук’янова, Ф. Лютенс, Дж. Ньюстром . Дослідженням проблеми управління організаційною поведінкою персоналу займались Г. Морозова, П. Мучинськи, С. Фішер, Дж. Коул [1–5].

Виклад основного матеріалу. За даними В. Д. Дорофєєва, С. В. Смірнова, О. П. Мурашової основу існуючих теоретичних концепцій з питання організаційної поведінки персоналу, складають такі підходи [2]:

- особистісний підхід : центральним у кадровій політиці виступає людський ресурс;

- ситуаційний підхід : аналіз організаційних умов, як чинника організаційної поведінки персоналу є пріоритетним у прийнятті управлінських рішень;

- системний підхід : організація представляє собою єдину цілісну систему організаційного управління із врахування всіх чинників, які впливають на робітників;

- орієнтований на результат: мобілізація здібностей та потенційних ресурсів кожного працівника, корекція мотивації та поєднання людських ресурсів із організаційними для досягнення високих виробничих показників.

Особливо слід підкреслити, що теоретичні підходи у поясненні організаційної поведінки персоналу досить часто не сприймаються фахівцями на практиці тому, що існує поняття так звана «організаційна мода» в кадровій політиці підприємств [6]. Тобто спостерігається тенденція до використання нових концепцій організаційної поведінки ніж вибір тих, які відповідають визначеним завданням організації. Вказані факти свідчать про наявність розділення теорії та практики. Саме стратегічне управління дозволяє передбачити і негативні і позитивні тенденції в організаційній поведінці персоналу.

Висновки. Аналіз поведінки кожного окремого співробітника в організації сприяє розумінню міжособистісних проблем в колективі, психологічних особливостей кожного співробітника і допомагає вибрати відповідні управлінські стратегії. Особливо слід підкреслити: з одного боку недостатню розробленість питання та з іншого – існування, на сьогодні, виробничої потреби в теоретичних та практичних знаннях з проблеми управління організаційною поведінкою персоналу.

Список використаних джерел:

1. Аширов Д. А. Организационное поведение: учебник / Д. А. Аширов. – М.: Велби, Проспект, 2006. – 360 с.

2. Дорофеев В. Д. Организационное поведение: у чеб. пособ. / В. Д. Дорофеев, А. Н. Шмелева, Ю. Ю. Частухина . – Пенза: Изд-во ун-та, 2004. – 142 с.

3. Коул Дж. Управление персоналом в современных организациях: пер. с англ. / Дж. Коул . – М.: Вершина, 2004. – 352 с.

4. Лютенс Ф. Организационное поведение: п ер. с англ. / Ф. Лютенс . – 7-е изд. – М.: ИНФРА, 1999. – XXVIII . – 692 с.

5. Мучински П. Психология, профессия, карьера / П . Мучински. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 539 с.

6. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / под науч. ред. Р. Марра, Г. Шмидта. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 480 с.