Мулик К. О.

Південноукраїнський національний педагогічний університет іменіК. Д.Ушинського, м. Одеса, Україна

ФОРМУВАННЯ СВІДОМОГО ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ДО РОЗВИТКУ ЕКСПРЕСИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Розвиток педагогічних здібностей у майбутніх учителів є однією з важливих проблем, від вирішення якої багато в чому залежить удосконалювання навчального процесу у виші.

Методологічні і методичні основи розвитку педагогічних здібностей розкриваються в працях психологів і педагогів (С.Л.Рубінштейн [4], Н.В.Кузьміна [2], З.Н.Курлянд [3], Р.І.Хмелюк [6] та ін.).

Процес розвитку експресивних здібностей у майбутніх вчителів |учителів| суспільно-гуманітарних дисциплін | передбачає послідовну реалізацію певних педагогічних умов в процесі їх професійної підготовки, які відповідають загальній |спільної| логіці педагогічного процесу.

Перша педагогічна умова – формування свідомого позитивного ставлення студентів до розвитку експресивних здібностей у процесі професійної підготовки.

О.О.Абдуліна наголошує на ефективності комплексної організації діяльності студентів у процесі їхньої професійної підготовки, що вможливлює взаємозалежне вивчення педагогічної теорії і практики на всіх етапах підготовки майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін [1].

На думку В.Д.Ширшова [5] вчитися не означає тільки |лише| тренуватися в зображенні різних станів |достатків| . Вчитися безсловесним і словесним діям – знаходити |находити| , виробляти, стверджувати свою власну життєву і педагогічну позицію, ідеологію при вивченні педагогічного досвіду |досліду| , правил і законів. Внутрішнє переконання в правоті своїх дій, які спрямовані |спрямованих| на реальне благо, знайде точне і адекватне втілення в зовнішньому образі |зображенні| вчителя |учителя| , в комфортності його фізичних дій, які впливають на його психічний і фізичний стан |достаток| в цілому |загалом| .

До організаційних форм навчально-виховної роботи ми відносимо навчально-пізнавальну, навчально-практичну і самостійну практичну діяльність студентів.

Особистісно-орієнтований принцип навчально-виховної роботи з метою формування свідомого позитивного ставлення студентів до розвитку експресивних здібностей в процесі професійної підготовки звернене до студента і орієнтоване на розвиток у нього особистісного досвіду пред'явлення образу експресивного вчителя та забезпечує розвиток всіх компонентів експресивних здібностей.

Сутність особистісно-орієнтованого підходу полягає у розвитку пізнавальної потреби студента в оволодінні знаннями про експресивні здібності, про засоби впливу на учнів за допомогою вербального та невербального мовлення, в розвитку бажання саморозвитку та саморегуляції; в тому, що в процесі вирішення педагогічних завдань, участі в діалогах, студенти усвідомлюють особистісний досвід педагогічної діяльності в модельованих в навчальному процесі і реальних в період педагогічної практики ситуаціях.

У процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів відбувається пізнання закономірностей, принципів, засобів організації педагогічного процесу при викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін, оволодіння основами експресивних здібностей.

Навчально-практична діяльність припускає виконання практичних завдань з теоретичних дисциплін на основі застосування теоретичних знань, отриманих у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін.

Самостійна практична діяльність полягає в організації педагогічного спілкування зі студентами в ході навчально-виховної роботи на основі самостійного конструювання змісту та засобів педагогічної діяльності, осмислення їхньої мети, принципів, аналізу й оцінки її результатів [1].

Поєднання цих видів діяльності в процесі професійної підготовки майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін обумовлює синтез пізнавальної і практичної діяльності студентів, взаємозв'язок теоретичних знань і практичних умінь. Дана умова реалізується в сукупності заходів для організації діяльності майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки. Засвоєння теоретичних знань відбувається в процесі навчальних занять (лекції, семінари) під керівництвом викладача і самостійної роботи студентів (підготовка доповідей, рефератів, курсових, дипломних робіт та ін.). Важливим при цьому є забезпечення послідовності вивчення матеріалу. Навчально-пізнавальна діяльність припускає на початковому етапі ознайомлення із сутністю і змістом експресивних здібностей; на другому етапі здійснюється формування предметної системи знань, на якому студенти одержують також знання про особливості експресивних здібностей; на останньому етапі підготовки поглиблюються знання зокрема про специфіку експресивних здібностей.

Навчально-пізнавальна діяльність здійснюється в сукупності з навчально-практичною. При підготовці до занять студенти аналізують досвід організації навчально-виховного процесу. На початковому етапі підготовки студенти аналізують якості особистості вчителя суспільно-гуманітарних дисциплін, необхідні для успішної професійної діяльності. На другому етапі підготовки студенти включаються в навчально-практичну діяльність у поєднанні з навчально-пізнавальною. На заключному етапі підготовки навчально-практична діяльність здобуває ще більше значення. Студенти не тільки розширюють теоретичні знання, але і виконують завдання з підготовки і проведення уроків. Аналіз можливостей навчально-виховного процесу для розвитку експресивних здібностей поєднується з практичним застосуванням отриманих знань, що сприяє їхньої актуалізації.

Засвоєння теорії в процесі навчально-пізнавальної діяльності йде паралельно з навчально-практичною діяльністю, що дозволяє студентам зрозуміти сутність експресивних здібностей, їх місце і роль в навчально-виховному процесі, відмінні риси їх компонентів, реалізувати дані здібності при виконанні практичних завдань. Наступний аналіз виконаних дій дозволяє визначити їхню правильність і ефективність, внести необхідні корективи в процесі розвитку експресивних здібностей.

Оптимальне поєднання колективних, групових та індивідуальних форм навчання в рамках реалізації визначеної педагогічної умови орієнтує викладача на організацію дискусій, розв'язання педагогічних задач, виконання науково-дослідних завдань, що моделюють педагогічну діяльність, та вимагають осмислення студентами ролі експресивних здібностей.

Поєднання та використання різних видів навчально-практичної та самостійної практичної діяльності у навчально-виховному процесі створює передумови для усвідомлення значущості експресивних здібностей в професійній діяльності та сприяє більш ефективній професійній підготовці студентів.

Список використаних джерел:

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего образования: для пед. спец. высш. учеб. заведения / О. А. Абдуллина. – 2-е изд., перераб. и доп . – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.

2. Кузьмина Н. В. Из истории проблемы педагогических способностей. Формирование педагогических способностей / Н. В. Кузьмина. – Л.: ЛГУ. – 1961. – 97 с.

3. КурляндЗ. Н. Професійна усталеність вчителя – основа його педагогічної майстерності: навч. посіб. / З. Н. Курлянд. – О., 1995. – 160 с.

4. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 720 с.

5. Ширшов В. Д. Педагогическая коммуникация: учеб. пособ. / В. Д. Ширшов. – Екатеринбург, 2001. – 240 с.

6. ХмелюкР. И. Профессиональный отбор и первоначальная подготовка студентов в педагогических институтах: дис . … докт. пед. наук: спец. 13.00.01 / Р. И. Хмелюк. - О., 1971. - 515 с.