К. філол .н. Колесниченко Н. Ю.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

ІЗ ДОСВІДУ ІНТЕГРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ В КЛАСИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

В умовах глобалізації неминуче підвищується конкуренція на ринку праці й росте трудова мобільність, а у світлі інтенсивного розвитку технологій відбувається швидке старіння професій і зростає необхідність набуття нових компетенцій, затребуваних на ринку праці, а також здатності до професійної іншомовної комунікації. Через це освіта впродовж життя (« long life education » або « life long learning ») – це єдина можливість особистості бути завжди затребуваним у будь-яких соціально-економічних умовах. Навчання протягом усього життя, як нова парадигма безперервної освіти, відбиває й зростаючу роль знань у сучасному інформаційному суспільстві (як «суспільства, заснованого на знаннях»), визнання необхідності створення відповідних умов, що забезпечують доступ до освіти й навчання сучасного покоління студентської молоді.

З огляду на означені вище тенденції, сучасна вища освіта повинна здійснюватися на засадах інтеграції професійної й іншомовної підготовки майбутніх конкурентоспроможних фахівців. Порівняльний аналіз способів інтеграції професійної й іншомовної підготовки конкурентоспроможних фахівців у вищій школі України й найбільш розвинутих зарубіжних країн показав, що перш за все мають місце загальні тенденції: підвищення рівня підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці; наступність освітніх програм різного рівня; інтеграція освіти, науки, виробництва й соціокультурної практики; підвищення методологічної культури науково-педагогічних кадрів вищої школи. Наявність загальних тенденцій у процесі інтеграції професійної й іншомовної підготовки конкурентоспроможних фахівців свідчать про взаємозалежність і можливість взаємного зближення й синхронізації дій, а також взаємодоповнюваності національних освітніх систем на шляху формування єдиного освітнього й наукового простору вищої школи як найбільш ефективної форми реалізації завдань майбутнього. Національні ж особливості в процесі інтеграції професійної й іншомовної підготовки конкурентоспроможного фахівця в різних країнах зумовлені певними соціально-економічними чинниками й специфікою розвитку систем вищої освіти.

Як зазначають науковці, сьогодні вже створені й апробовані деякі з механізмів інтеграції професійної й іншомовної підготовки конкурентоспроможних фахівців у вищій школі. Серед них визначено наступні:

- проблемно-тематична й цільова інтеграція фахових і гуманітарних дисциплін, що зумовлює системну цілісність дисциплінарних знань, умінь і навичок, погоджене вивчення теорій, законів, понять, загальнонаукових методів пізнання й методологічних принципів;

- суб'єктна інтеграція провідних учасників вищої освіти, що зумовлює участь студентів як суб'єктів педагогічного процесу в цілепокладанні, плануванні, організації, коректуванні власного освітнього маршруту, виконання ними різних соціально-професійних ролей (дослідник, лектор, рецензент, перекладач і ін.) під керівництвом викладача;

- інтеграція теоретичних і практико-орієнтованих занять, що забезпечує їх системну цілісність, а також стимулювання й мотивацію навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- інтеграція професійних і білінгвальних знань, що зумовлює здатність майбутнього фахівця до професійної іншомовної комунікації через їх ефективну самореалізацію в особистісному (ціннісно-значеннєвому), діяльнісному (проектно-творчому), комунікативному (вербально-процесуальному) просторі [1, с. 48].

Суттєво, що білінгвальна складова професійної компетенції майбутнього фахівця бакалаврського рівня освіти – це інтегративна якість його особистості, що відбиває:

– когнітивні (позитивне мислення, ціннісно-значеннєва орієнтація, наявність мовної і цілісної гуманітарної картин світу, здатність виділяти загальне й культурно-специфічне в розвитку різних країн і цивілізацій);

– нарративні (знання фонетики, лексики, граматики рідної та іноземної мови, вміння використовувати ці знання рецептивно й продуктивно в певному мовному та іншомовному контекстах; розвиток навичок зіставного аналізу мовних форм і одиниць; здатність здійснювати вибір і використання мовних форм для вираження певних комунікативних намірів у конкретних ситуаціях професійного й іншомовного спілкування);

– конативні (досвід професійної іншомовної комунікації, здатність до співробітництва, прагнення до самовдосконалення, саморозвитку, особистісної й предметної рефлексії) характеристики особистості.

Наш власний педагогічний досвід засвідчує, що формування білінгвальної складової професійної компетенції майбутніх бакалаврів романо-германської філології як майбутніх вчителів іноземних мов на засадах інтеграції професійної й іншомовної підготовки зумовлює не тільки ефективність їхнього професійного становлення, усвідомлення особистісного сенсу професійно-педагогічної діяльності й забезпечення успішності кар'єрного зростання, але й формування готовності навчатися все життя. Цьому сприяє створення таких педагогічних умов їхньої професійної підготовки, які забезпечують дієвість наступних складових: інформаційної, що на підставі діалогового характеру процесу навчання зумовлює підготовку інформаційно-орієнтованої особистості; креативної (виробництво творчих ідей), що мприяє формування здатності до пошуку принципово нових підходів рішення відомих завдань, самореалізації, критичному аналізу й інноваційному прогнозуванню результатів своєї діяльності й відносин, участь студентів-бакалаврів у розробці й реалізації науково-освітніх і науково-виробничих проектів.

Список використаних джерел:

1. Айнутдинова И. Н. Подготовка конкурентоспособного специалиста в условиях глобализации образования: компаративистский подход: монография / И. Н. Айнутдинова . – Казань, 2009. – 118 с .