Скляренко О. М. Горлівський

Інститут іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ

Проблемами життєтворчості займалися такі зарубіжні та вітчизняні дослідники, як К. О. Абульханова-Славська , Б. Г. Ананьєв, Л. І. Анциферова, А. Г. Асмолов , Ш. Бюлер , Л. С. Виготський, Є. І. Головаха , І. С. Кон , Д. А. Леонтьєв, К. Левін , Б. Ф. Ломов , А. Маслоу , С. Л. Рубінштейн , Х. Томе, К. Роджерс , В. Франкл , Е. Фромм та інші. Серед сучасних українських вчених слід зазначити Г. О. Балла , М. Й. Боришевського , Л. Ф. Бурлачука , О. А. Донченко, О. В. Киричука, Ю. Н. Пахомова, В. О. Роменеця , М. В. Савчина , О. Б. Старовойтенко , Т. М. Титаренко та інших.

Але слід зауважити, що питання життєтворчості є недостатньо розкритим в науковій психологічній літературі. Досліджені окремі складові життєтворчості: формування компетентності особистості у соціальному та психологічному вимірі (К. О. Абульханова-Славська , Г. О. Балл , О. О. Бодальов , Л. Е. Орбан-Лембрик , Ю. М. Швалб , Т. С. Яценко та ін.), онтогенетичний розвиток як життєздійснення та життєтворчість (К. О. Абульханова-Славська , М. Й. Боришевський , С. Д. Максименко, В. О. Моляко , Ю. В. Мороз та ін.) . Процеси життєтворчості пов'язуються вченими з особливою спрямованістю особистості (І. Бех , В. Моляко , П. Єршов, М. Каган, С. Максименко, А. Сухоруков , С. Степанов , М. Савчин та ін.), розвиненої індивідуальності (Н. Ануфрієва, О. Саннікова , В. Татенко , Н. Чепелєва та ін.) [1–4; 6; 8; 9].

Згідно із концепцією українських учених, особистість розглядається як суб'єкт життя, в основі існування якого лежить життєтворчість – духовно-практична діяльність особистості, направлена на творче проектування і здійснення її життєвого проекту. Розробляючи, коригуючи і здійснюючи свій життєвий сценарій , особистість опановує мистецтво жити – уміння, що базується на глибокому знанні життя, розвиненій самосвідомості і володінні системою засобів, методів і технологій життєтворчості. Життєтворчість виступає способом рішення життєвих завдань. Це процес впорядковування особистісної подієвої картини життя, процес її самовдосконалення [2; 4].

До структури життєтворчості особистості відносять сукупність індивідуально-особистісних та соціокультурних елементів:

- створення проекції особистості в майбутньому у вигляді цілей, життєвих програм та планів, стратегії життя;

- корекцію цієї проекції під впливом суспільного ідеалу і культури, що, у свою чергу, проявляється у формуванні самосвідомості особистості, зокрема у таких її аспектах, як самопізнання, самооцінка та саморегуляція поведінки;

- розвиток відповідного світогляду та системи ціннісних орієнтацій, що спрямовують особистість на творчу активність, самореалізацію та самоутвердження;

- діяльність особистості щодо розкриття свого творчого потенціалу та самотворчого здійснення своїх цілей, планів, ідеалів;

- когнітивну та емоційну самооцінку досягнень та невдач особистості на шляху власної життєтворчості [2].

Чинниками формування культури життєтворчості особистості вважаються соціокультурне середовище, сім’я, освіта, засоби масової інформації, виховання і самовиховання. Вказується, що загальною особливістю різних чинників, що впливають на формування і розвиток особистості, є те, що вони спрямовані на вироблення в людині активно-діяльної позиції щодо універсальних, світоглядно-ціннісних орієнтирів і творчо-гармонійного ставлення до об’єктивного середовища [2].

Самореалізуючи себе як унікальну особистість, людина максимально ефективно, оптимально життєдіє , розбудовуючи й стверджуючи себе. Ж иттєтворчість передбачає задієння усього потенціалу людини – знань, переконань, схильностей, почуттів, переживань, уподобань, волі, емоцій, мислення. Показником адекватності життєдіяльності людини є міра її самотворчого оприявнення , підготовленість до життя, уміння не втрачати свого єства, своєї природи, а не відповідність зовнішнім нормам і зразкам [6].

Таким чином, ми бачимо, що проблема життєтворчості є досить новою і актуальною. Багато дослідників займалися вивченням різних аспектів життєтворчості.

Суть проблеми вирішувалась у поняттях «життєтворчість», «культура життєтворчості особистості», «стратегія життя», «життєтворча активність особистості» «самореалізація», « смислопобудова », «здатність до життєтворчості» та інші. Було показано структуру життєтворчості особистості, чинники, яки впливають на її формування, особливості її прояву в суспільстві. Але повної, вичерпної моделі життєтворчості сучасної людини немає.

В наших подальших дослідженнях ми вважаємо доцільним визначення вікових особливостей прояву життєтворчості особистості, а також особливостей її прояву у людей різної професійної спрямованості.

Список використаних джерел:

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская . – М.: Мысль, 1991. – 299 с .

2. Богданова Н. Г. Культура життєтворчості особистості. Філософсько-світоглядний аналіз: наукове видання. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 302 с.

3. Джура О. Д. Теоретико-методологічні проблеми дослідження життєтворчості особистості / О. Д. Джура // Нова парадигма: журнал наук. праць; голов . ред. В. П. Бех . – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 83. – С. 4–10.

4. Жизнь как творчество: с оциально-психологический анализ / [В. И. Шинкарук , Л. В. Сохань , Н. А. Шульга и др.]. – К . : Наукова думка, 1985. – 302 с .

5. Леонтьев Д. А. Жизнетворчество как практика расширения жизненного мира / Д. А. Леонтьев // 1-я Всерос . н ауч .- практ . конф . по экзистенциальной психологии : матер . сообщ .; под ред. Д. А. Леонтьева, Е. С. Мазур, А. И. Сосланда . – М.: Смысл , 2001. – С. 100–109.

6. Максюта М. Є. Онтологія самобуттійності життя людини / М. Є. Максюта [Електронний ресурс] // Мультиверсум . Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури, 2008. – № 70. – Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/ M_70/ Maxuta.pdf

7. Резник Т. Е. Жизненные стратегии личности / Т. Е. Резник , Ю. М. Резник // Социологические исследования . – 1995. – № 12. – С. 100–105.

8. Ямницький В. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: теорія та експеримент: монографія / В. М. Ямницький . – О.: ПНЦ АПН України; СВД М. П. Черкасов , 2006. – 362 с.

9. Яновська Л. В. Динаміка здатності до життєтворчості особистості у дорослому віці: автореф. дис. ... канд. психол . наук 19.00.07 / Л. В. Яновська . – О.: Південноукр . держ . ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2006. – 19 с.