К. е. н. Гейко Л. М.

Одеський національний економічний університет, Україна

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Важливою ланкою бюджетної системи будь-якої держави виступають місцеві бюджети. З місцевих бюджетів здійснюються видатки на реалізацію програм та заходів місцевого значення, на утримання закладів та органів місцевого самоврядування. Перелік видатків місцевих бюджетів встановлюється Бюджетним кодексом України .

Місцеві бюджети є максимально наближеними до людей, що проживають у певній місцевості і потребують фінансового забезпечення окремих сфер їхнього життя. На місцях найкраще видно, які видатки необхідно визначити як пріоритетні, які заходи та заклади фінансувати першочергово для того, щоб населення певної території отримало найнеобхідніше. У цьому зв’язку важливе значення має забезпечення реальної доходної бази місцевих бюджетів, що прямо залежить як від існуючого у державі бюджетного законодавства, так і від ефективності правового регулювання податкових відносин.

Аналізу проблем доходів та видатків місцевих бюджетів присвячені праці таких фахівців, як Д. А. Бекерська , Л. К. Воронова, І. Б. Заверуха , Н. К. Ісаєва, О. А. Музика, Г. А. Нечай, В. Д. Чернадчук та інші. Проте, у даний час існує необхідність поглиблення досліджень проблем правового регулювання місцевих бюджетів в Україні.

Слід зазначити, що у новому Бюджетному кодексі сталися деякі зміни що до складу бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із ст. 5 цього документа місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. У свою чергу, бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах). Таким чином, якщо відповідно до старого Кодексу бюджети районів у містах не були у складі бюджетів місцевого самоврядування, то згідно із новим Бюджетним кодексом вони до них належать. Виходячи із тексту наведеної норми, новим Кодексом допускається формування бюджетів об’єднань лише територіальних громад сіл .

Поряд з Бюджетним кодексом значну роль у правовому регулюванні місцевих бюджетів відіграє також Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до ст. 61 вказаного закону органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно із Бюджетним кодексом. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації .

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається.

Загальні засади формування доходів та здійснення видатків місцевих бюджетів врегульовані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Стаття 63 закону встановлює, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами.

Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України у ст. 64, а також щорічним законом про Державний бюджет України. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог ст. 69 Бюджетного кодексу України та щорічного закону про Державний бюджет України. У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку, які формуються відповідно до вимог ст. 71 Бюджетного кодексу України.

Стаття 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає і порядок здійснення видатків місцевих бюджетів. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов’язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, – відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети. Сільські, селищні, міські, районні в містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного ст. 88–91 Бюджетного кодексу. Видатки здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку, кошти якого спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, здійснення інвестиційної діяльності, інших заходів, пов’язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

У Бюджетному кодексі немає визначення термінів «місцевий бюджет» та «бюджет місцевого самоврядування», а наведено, як вже зазначалося, лише їх перелік. Що стосується Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», то у ст. 1 визначено, що «бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування». Із тексту норми видно, що в ній практично ототожнюються поняття «бюджет місцевого самоврядування» та «місцевий бюджет». Таке, на нашу думку, є неприпустимим.

Для підтвердження позиції щодо недосконалості вказаної норми закону слід навести певні аргументи. Як зазначалося, Бюджетний кодекс України передбачає існування в Україні двох ланок бюджетної системи – Державного бюджету України та місцевих бюджетів. У складі місцевих бюджетів виділяється окрема група бюджетів – це бюджети місцевого самоврядування, до яких відносяться бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах). Але, крім бюджетів місцевого самоврядування, місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районні бюджети, які не можна віднести до бюджетів місцевого самоврядування . Тому вважаємо за необхідне внести зміни у ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» що до визначення терміну «бюджет місцевого самоврядування», виклавши його у такій редакції: це план формування та використання фінансових ресурсів, що необхідні для забезпечення виконання завдань і функцій та здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.

Таким чином, на шляху вдосконалення бюджетного законодавства перш за все необхідно досягти однозначності та зрозумілості термінології, уникнути протиріч у різних нормативно-правових актах, узгоджувати термінологію бюджетного законодавства з термінологією інших галузей законодавства. Вдосконалення законодавства має бути направлене на посилення власної дохідної бази місцевих бюджетів, їх самостійність, збільшення забезпечених фінансовими ресурсами повноважень місцевих бюджетів з метою найповнішого забезпечення інтересів населення регіонів України .