V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

К. держ. упр. Шемяков О. Д.

Донецька обласна організація профспілки «Радіоелектронмаш» України

ПРО СТАН РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

(на прикладі підприємств і організацій Донецької області)

Маркетинг інновацій як шлях пошуку ефективних форм управлінської діяльності підприємств , в ринкових умовах господарювання, забезпечує не тільки стійкий розвиток їхньої економіки але й створює умови до підвищення якості життя людини, що є характерним для розбудови постіндустріального суспільства. Не можна не погодитись з тим, що постіндустріальна епоха спричиняє чимало змін у соціально-економічній і політичній сферах країни. Цій епосі притаманні такі риси як верховенство інтелекту над мускульною силою; постійний конфлікт інтересів між державою, власниками та працівниками, як на підприємствах, так і в суспільстві в цілому; переосмислення місця і ролі людини в розвитку економіки; підвищення якості людського потенціалу; необхідність розвитку демократичних процесів в регулюванні соціально-трудовими відносинами на виробничому рівні.

Аналіз вітчизняної практики взаємодії суб’єктів соціально-трудових відносин , і наукові дослідження [1–5], дозволяють дійти висновку, що зміни, які відбуваються в економічній системі господарювання, у зв’язку з еволюцією технічного переоснащення виробництва та впровадження нових стандартів якості життя людини, обумовили значну увагу до подальшого р озвитку виробничої демократії. Як свідчить аналіз, головним інституційним чинником, який впливає на ефективне регулювання взаємодії суб’єктів соціально-трудових відносин є пошук і впровадження інноваційних форм і методів виробничої демократії. Встановлено, що, створення умов для самореалізації людини праці і задоволення її потреб певною мірою, мінімізує рівень конфліктності у суспільстві і сприяє досягненню сталого розвитку як кожного суб’єкта господарювання окремо, так й у цілому всієї країни. Отже, р озвиток демократичних процесів в управлінні соціально-трудовими відносинами на виробничому рівні сприяє створенню умов та можливостей до співпраці суб’єктів соціально-трудових відносин по вирішенню проблем зайнятості, оплати праці, соціального забезпечення, дотримання і захисту прав працівників. Важливість цього процесу підводить людство до розуміння того очевидного факту, що з утіленням ефективних форм і методів виробничої демократії в практику кожного господарюючого суб’єкта небезпека дестабілізації як на виробничому, так і на національному рівнях буде подолана і бажаний сталий соціально-економічний розвиток буде досягнутий. Для України, яка прагне до модернізації суспільних відносин, посилюється роль факторів забезпечення стійкої соціально-економічної стабільності, що залежить від ефективного управління на всіх рівнях, у тому числі і на виробничому. Як бачимо вагомою складовою в управління суспільством та економікою країни є втілення інноваційних форм і методів виробничої демократії в управлінську діяльність господарюючих суб’єктів.

Розуміючи важливість цієї тези була поставлена мета: На прикладі підприємств і організацій Донецької області, провести дослідження стану розвитку виробничої демократії.

Так, застосовуючи метод роздаткового анкетування, було проведено опитування 623 респондентів. У процесі дослідження були опитані працівники 6 підприємств вугільної промисловості (5 шахт та 1 ремонтно-механічний завод), 2 підприємств приладобудування, 2 освітніх та 1 науково-дослідного закладу, 1 підприємства хімічної промисловості та інших підприємств. Розподіл респондентів за підприємствами та організаціями різних галузей діяльності надано в табл. 1.

Дослідження проводилося за напрямками: оцінка стану взаємодії між працівниками й роботодавцями; участь працівників в управлінській діяльності підприємством; оцінка стану якості трудового життя; оцінка стану дієвості колективного договору; розвиток соціальної відповідальності.

Таблиця 1.   Розподіл респондентів за підприємствами та організаціями

Галузь діяльності підприємства

Відсоток опитаних

Підприємства вугільної промисловості

45,7

Підприємства приладобудування

22,1

Освітні та науково-дослідні заклади

13,1

Підприємства хімічної промисловості

6,4

Інші підприємства

12,7

Усього

100

Представлені результати відображають загальну інформацію про стан та проблеми виробничої демократії на підприємствах Донецькій області. Проте специфічність Донецького регіону як основного вугледобувного центру держави, спонукала акцентувати увагу на порівняльному аналізі складових виробничої демократії у вугільній промисловості у зіставленні з усіма підприємствами Донецької області. Отримано результати по кожному напрямку дослідження.

Так, аналіз отриманих даних, щодо о цінки стану взаємодії між працівниками й роботодавцями дозволяє зробити наступні висновки: 27,4% респондентів вважають, що їх відносини з керівництвом впливають позитивно на якість роботи респондентів; 57,3% респондентів не звертають уваги на взаємовідносини з керівництвом; 11,1% дотримуються думки, що керівництво їх не поважає і ці взаємини негативно впливають на якість їх роботи. Показово, що на підприємствах вугільної промисловості цей показник становить 15,8% при значно нижчому показнику позитивної оцінки – 21,8%. Спостерігається тенденція, що, чим більше підприємство, тим менше працівник звертає увагу на взаємовідносини з керівництвом; 21,7% респондентів на малих підприємствах визначили, що адміністрація їх не поважає, а на великих підприємствах й інших цей показник становить 30% і 24,8% відповідно.

Виходячи з отриманих даних, бачимо високий відсоток працівників, які мають претензії до керівництва незалежно від кількості відпрацьованих років на підприємстві. Тим не менше, висловлювати своє незадоволення вони не збираються, що вказує на наявність страху втратити робоче місце. Це респонденти, які працюють від року й більше 10 років. Одні ще не закріпилися на підприємстві, а інші можуть потрапити під скорочення штатів. Найбільше випадків негативної взаємодії характеризує зневажливе ставлення до працівника – 41,9%. Зауважимо, що такий процес взаємодії не сприяє розвитку виробничої демократії. Зневажливе ставлення до працівника вказує на відсутність комфортного психологічного клімату в колективі, що створює загрозу дестабілізації взаємовідносин.

Висновки. Отримані результати вказують на те, що стан розвитку виробничої демократії на підприємствах та в організаціях Донецької області не в достатній мірі відповідає світовим цивілізаційним процесам. Виконана робота дозволила позначити проблеми та відстежити процеси, що впливають на становлення та подальший розвиток виробничої демократії. Вирішення виявлених проблем потребує впровадження інноваційних форм і методів виробничої демократії.

Список використаних джерел:

1. Колот А. М. Соціально-трудова сфера в умовах глобальних викликів: тенденції, проблеми, можливості стійкого розвитку: зб. наук. праць : у 3-х т. / А. М. Колот // Соціально-трудові відносини: теорія і практика. – К.: КНЕУ, 2010. – Т. 3. – С. 9 –22 .

2. Семів Л. К. Регіональна політика: людський вимір: монографія / Л. К. Семів. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 392 с.

3. Особливості протестної поведінки при захисті прав працюючих: наук. доп. / за заг. О. Ф. Новикової. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2003. – 59 с.

4. Шемяков О. Д. Розвиток виробничої демократії в управлінні соціально-трудовими відносинами: теорія і практика: монографія / О. Д. Шемяков. – Донецьк: ВІК. 2012. – 290 с.

5. Звіт про результати роботи відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області за 2011 рік (Лист Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області № 05-06-05/01-05). – Донецьк, 2012. – 24 с.