Діденко І. С.

ДВНЗ Українська академія банківської справи Національного банку України, м. Суми

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ КОН’ЮНКТУРИ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ТА МЕХАНІЗМУ ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ НА НИХ

Розвиток світової економіки характеризується глобалізаційними процесами та тісним взаємозв’язком з науково – технічним прогресом. Дані процеси унеможливлюють функціонування фінансових систем різних країн уособлено, а навпаки, спонукають до розвитку міжконтинентальних зв’язків як у фінансовому так і в банківському секторах. Саме сучасний стан банківської системи на думку автора можна відзначити динамічних розвитком, що характеризується зростанням кількості банківських установ, залученням капітальних вкладень до фінансових ринків, відповідністю вітчизняних стандартів до міжнародних законодавчих норм діяльності, а також стрімке зростання обсягів банківських послуг, пов’язане з зростанням попиту на них. Саме тому на нашу думку є доцільним розглянути та виявити особливості кон’юнктури аналізованого ринку, що можливо через апробацію кон’юнктурних показників як загальних параметрів ринкового середовища та візуальним проявом істотних економічних процесів внутрішнього розвитку ринкової економіки. Саме дослідження кон’юнктурного стану ринку банківських послуг забезпечить нас можливістю кількісно оцінити зміни на досліджуваному ринку, та проаналізувати під дією яких саме чинників ці зміни мали місце та вплинули на ціноутворення.

Питанням взаємозв’язку кон’юнктури на ринку банківських послуг та ціноутворенням на ньому займається багато науковців, а саме: Т. Г. Савченко, Т. А. Васильєва, І. В. Сало, Ф. І. Шпиг та інші.

Так, на ринку банківських послуг, як і на товарному ринку, де товаром виступає банківська послуга, притаманні такі сценарії розвитку як: монопольного або олігопольного ринку. В результаті досліджень основних параметрів олігопольного та монопольного ринків автор приходить до висновку, що ринок банківських послуг за своїми характерними ознаками більшою мірою відноситься до олігопольного ринку. Так, одним з підтвердженням цього є методи ціноутворення на ринку олігополії (рис. 1), які притаманні і ринку банківських послуг.

Рис. 1. Варіанти визначення цінової політики

на олігопольному ринку банківських послуг

В своїх дослідженнях автор має на меті довести наявність олігополії на ринку банківських послуг не лише за допомогою порівняльних характеристик цих основних видів ринку, але й за допомогою розрахунку показника Харфінделя-Хіршмана. За результатами проведених розрахунків, спираючись на показники основної маси банківських установ України, можна стверджувати, що жодна банківська установа України не має визначального впливу на банківську систему загалом, а отже і не може встановлювати цінові рамки на банківські послуги в Україні. За наявності ринкової економіки, а також враховуючи той факт, що ринок банківських послуг відноситься до олігополістичного можна стверджувати, що обсяг реалізації банківських послуг визначається взаємодією попиту і пропозиції на відповідну послугу. До факторів, що визначають кон’юнктуру ринку відносять ті, що визначають обсяг попиту і пропозиції на банківські послуги. Формування попиту та пропозиції залежить від ряду факторів різного спрямування. Для дослідження основних результатів взаємодії попиту і пропозиції сучасні науковці використовують статичний та динамічні підходи, сукупна діяльність яких дає змогу більш детально та в комплексі проаналізувати імовірні стани рівноваги попиту і пропозиції. Враховуючи думку автора, що вітчизняний ринок банківських послуг є яскравим прикладом олігополістичного ринку, то криві попиту і пропозиції, а отже і їх рівноважне положення матиме наступний вигляд (рис. 2).

Рис. 2. Попит і пропозиція на ринку банківських послуг

Сучасний розвиток економіки ставить перед банківською установою необхідність в постійному оновлені свого продуктового портфелю для забезпечення конкурентних переваг на ринку. Розробка та впровадження банківських послуг, їх диверсифікація складається з ряду складних етапів, суттєвішим з яких для банку є ціноутворення. Ефективно розроблена цінова політика банку забезпечує задоволення потреб споживача і дає можливість банківській установі максимізувати свій прибуток через отримання ціни, розмір якої перевищує її собівартість. Основною метою ціноутворення є визначення методів покриття витрат, що стосуються повного життєвого циклу банківської послуги, а отже і отримання прибутку. Основою процесу ціноутворення є його методичне забезпечення, яке включає в себе такі елементи, як встановлення цілі та завдань ціноутворення, визначення основних факторів впливу на цінову політику банку, оцінка рівня витрат, аналіз попиту на послуги, розрахунок насиченості ринку послугами та дослідження цін конкурента, а отже і визначення методів ціноутворення. В умовах жорсткої конкурентної боротьби на ринку банківських послуг ціна залишається одним з інструментів конкурентної боротьби, що дозволяє банківським установам регулювати рівень прибутковості пропонованих банківських послуг. В умовах розвитку ринкової економіки одними з факторів, що впливають на ціноутворення є договірні вільні ціни на пропоновані банками послуги, що встановлюються в результаті взаємодії попиту та пропозиції. Визначивши основні фактори, що впливають на конкуренцію на ринку банківських послуг можна зробити висновок, що конкурентним відносинам між банками, що стосуються ринку банківських послуг, притаманні трансформаційні процеси, як наслідок глобалізації економіки, а також підвищення руху фінансових потоків.

В конкурентній боротьбі, а отже і визначенні цінової стратегії банку, сучасним банкам слід звертати увагу саме на якість послуг, що впливає на зростання попиту на неї, а отже забезпечує в подальшому можливість по збільшенню маржі між остаточною ціною та собівартістю послуги; мінімізацію рівня витрат на всіх етапах реалізації послуги, що відкриє можливість управляючим банку підвищити власні прибутки за умови рівня цін, встановлених під дією ринкових механізмів.

Список використаних джерел:

1. Барановська І. В. Особливості ціноутворення та їх взаємозв'язок з бюджетним навантаженням / І. В. Барановська // Вісник Української академії банківської справи. – 2006. – N 2. – C. 28–37.

2. Валенцева Н. Оценка себестоимости банковских продуктов / Н. Валенцева // Вестник Финансовой академии при Правительстве Российской Федерации. – 2004. – № 8. – С. 12–19.

3. Гойденко Ю. Н. Методические основы формирования системы ценообразования банковских услуг: дис. канд. экон. наук: спец. 08.00.10 / Гойденко Ю. Н. – Хабаровск, 2001. – 254 с.