Максимчук Р. Ф.

м.   Харків, Україна

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ У СВІТІ

В умовах інтернаціоналізації світової економіки та лібералізації руху капіталу зростають ризики неконтрольованого транскордонного переміщення грошових коштів, що збільшує обсяги операцій з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, які на сьогодні в цілому складають майже 5% світового ВВП, а в Україні – близько 7% національного ВВП. Для забезпечення декриміналізації та детінізації економічних відносин, протидії нелегальному відтоку капіталу за кордон, збільшення інформаційної прозорості руху фінансових потоків в кожній країні формується національна система фінансового моніторингу. На відміну від розвинутих країн світу, де національні системи фінансового моніторингу були створені ще з 1980–90-х рр., українська система фінансового моніторингу почала формуватися лише в 2002 р. як відповідь на внесення Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) України до переліку країн з низьким рівнем протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Під системою фінансового моніторингу в методологічному плані розуміти сукупність форм та методів взаємовідносин, що виникають при проведенні фінансових операцій клієнтами через фінансові установи з урахуванням законодавчо покладених на них обов’язків забезпечення заходів щодо повного та своєчасного запобігання і протидії легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму урахуванням провідних світових тенденцій в галузі способів та методів легалізації доходів, а також сукупності збору, обробки та аналізу інформації та її передачі до спеціалізованих органів держави, які здійснюють перевірку правомірності проведення таких операцій і перевіряють джерела походження доходів клієнтів та з метою забезпечення економічної рівності ринкових суб’єктів, стимулювання виробничої та підприємницької діяльності, забезпечення сталого та послідовного економічно-соціального розвитку суспільства та боротьби з суспільно небезпечними явищами (тероризмом, наркоманією, торгівлею людьми та інше) [3].

В інституційній площині оптимальною є така організація моделі фінансового моніторингу, яка дозволить максимально ефективно запобігати легалізації доходів з одночасним збереженням рівня лібералізації державного регулювання, сприятливого інвестиційного клімату, інформаційної прозорості фінансового ринку. При цьому інституційну модель фінансового моніторингу можна розглядати як сукупність рухів інформації про фінансові операції, що мають ознаки сумнівності легалізації доходів та координації діяльності суб'єктів фінансового моніторингу [2].

Узагальнення підходів до ідентифікації національних систем фінансового моніторингу дозволяє визначати 5 найбільш поширених їх типів (табл. 1.)

Таблиця 1. Ідентифікація моделей національних систем фінансового моніторингу

Критерій типізації моделі	Модель
	Адмініс­тративна	Правоохо­ронна	Судова	Змішана	Лібе­ральна
Джерело отримання інфор­мації ПФР	ФУ*, СФО**	ФУ*, СФО**, АІ***	ФУ*, СФО**, АІ***	ФУ*	ФУ*
Участь ПФР у слідчих діях	передбачена	передбачена	не передба­чена	не передба­чена	не передба­чена
Ступінь координації діяль­ності суб’єктів НСФМ	середній	високий	середній	середній	середній
Рівень незалежності ПФР	високий	високий	середній	середній	середній
Рівень децентралізації уп­рав­ління в межах НСФМ	середній	низький	високий	високий	середній
Ступінь довіри до ПФР   з боку ФУ *	високий	середній	середній	низький	середній
Рівень координації діяль­ності суб’єктів ФМ	середній	високий	середній	низький	середній
Участь ПФР країни у про­фільних міжнародних ор­га­нізаціях	учасник	учасник	учасник	учасник, спостері­гач	учасник, спостері­гач
Обов’язковість повідом­лен­ня про анонімні фі­нан­сові рахунки	+	+	+	+	–
Ступінь дотримання бан­ківської таємниці для за­по­бігання легалізації дохо­дів	низький	низький	низький	низький	високий
Ступінь активності між­державного інфор­мацій­но­го обміну	високий	високий	середній	середній	середній

Примітка: ФУ* – фінансові установи, СФО** – суб’єкти фінансових операцій, АІ*** – аналі­тична інформація.

Як вказує О. Куришко, для виділення національних систем фінансового моніторингу доцільно використовувати наступні критерії: ступінь довіри до підрозділів фінансової розвідки з боку фінансових установ, обов’язковість повідомлення про анонімні фінансові рахунки, ступінь дотримання банківської таємниці для протидії та запобігання легалізації доходів [1–3].

Також необхідно зазначити, що роздробленість інспекційно-наглядових функцій за діяльністю суб’єктів фінансового моніторингу між ДСФМУ, НБУ, НКЦПФР, Нацфінпослуг внаслідок існування по галузевої ієрархії призводить до зниження загальної ефективності механізму координації діяльності суб’єктів фінансового моніторингу в Україні та стримує формування національної моделі запобігання і протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом [1].

Список використаних джерел:

1. Куришко О. О. Інституційне забезпечення розвитку системи фінансового моніторингу в Україні / О. О. Куришко // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків. – Черкаси, 2011. – С. 179–181.

2. Куришко О. О. Моделі координації діяльності суб'єктів фінансового моніторингу в світі [Електронний ресурс] / О. О. Куришко // Економіка. Управління. Інновації. – 2011. – № 1 (5). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2011_1/11koomvs.pdf

3. Куришко О. О. Система фінансового моніторингу в Україні / О. О. Куришко // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 2010 р.: в 3 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2010. – С. 69–72.