Волков М. А., к. мед. н Гайдай М. І.

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського,Україна; Херсонський державний університет,Україна

ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ШКОЛЯРІВ 8–16 РОКІВ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЗРОСТАЮЧОЇ ПОТУЖНОСТІ

Дослідженню фізичного розвитку організму, що розвивається, присвячено велику кількість досліджень як в нашій країні, так і за кордоном. Не зважаючи на це, проблема лишається і завжди буде актуальною, бо взаємодія організму, що розвивається, і навколишнього світу, що швидко змінюється, ставить нові питання стосовно умов формування здорової особистості.

Нами вивчались зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС) і ударного об ^’ єму кровотока (УОК) школярів на велоергометричне навантаження зростаючої потужності – 0,5 Вт/кг,1,0 Вт/кг та 1,5 Вт/кг по 3 хвилини для кожного рівня. В дослідженні прийняли участь 244 учні віком 8–16 років (127хлопчиків та 117 дівчаток).

Зафіксована достовірна зміна ЧСС та УОК у хлопчиків і дівчаток під час велоергометричного навантаження зростаючої потужності. Результати наших досліджень свідчать, що протягом всього часу виконання фізичного навантаження у кожній зі статево-вікових груп ЧСС має достовірно більші, порівняно із вихідними, значення. При цьому абсолютні значення ЧСС на кожному рівні потужності зменшуються від 8 до 16 років, що вказує на вікову економізацію хронотропної функції серця під час фізичного навантаження. Протягом усього циклу виконуваного фізичного навантаження у 11–12 та 15-річних дівчат ЧСС перевищувало відповідні значення у хлопчиків (р ≤ 0,05). Хлопчики 8 років також поступаються дівчаткам за величиною ЧСС, проте лише на першоому та останньому рівнях потужності виконуваного навантаження (р ≤ 0,05). У дівчаток 16 років спостерігається більш висока ЧСС починаючи з 2 хвилини навантаження потужністю 1,0 Вт/кг і до завершення роботи (р ≤ 0,05). Під час роботи у хлопчиків відмічається менший приріст ЧСС, а у дівчаток навпаки. Отже, адаптація осіб чоловічої статі 8–16 років до фізичного навантаження (ФН) відбувається з меншою напругою функції серця.

Збільшення ЧСС на достовірно більшу, порівняно із попереднім значенням, величину на 1 хвилині кожного рівня потужності навантаження спостерігається у групах хлопчиків 9, 11, 12, 14, 15 років та дівчаток 8–11 та 13–16 років. Хлопчикам 13, 16 років та дівчаткам 12 років властиве підвищення ЧСС на перших хвилинах навантаження потужністю 0,5 та 1,0 Вт/кг.

Підвищення ЧСС лише на першій хвилині ФН притаманне хлопчикам 10 річного віку. У хлопчиків 8 років зростання ЧСС спостерігається на першій хвилині ФН потужністю 0,5 і 1 Вт/кг, а також на кожній хвилині третього рівня потужності.

ЧСС у всіх статево-вікових групах досягає максимальних для кожного конкретного рівня фізичного навантаження значень на першій хвилині зростання навантаження (р ≤ 0,05), що свідчить про залежність частоти серцевих скорочень від потужності виконуваної роботи. Відсоток приросту ЧСС на перших хвилинах кожного рівня навантаження не залежить від віку, проте детермінований потужністю навантаження. Так, при навантаженні у 0,5 Вт/кг у хлопчиків приріст не перевищує 30%, при навантаженні 1 і 1,5 Вт/кг – 11%. У дівчаток на першому рівні потужності приріст ЧСС не перевищує 34%, на 2 і 3 рівнях – 13% порівняно із попередніми значеннями. На 2 і 3 хвилинах не виявлено достовірне перевищення значень перших хвилин, хоча рівень перевищує вихідні значення (р ≤ 0,05), що свідчить про стабілізацію хронотропної діяльності серця. Максимальне значення приросту проти вихідних значень спостерігається на останній хвилині ФН і становить 67–97% у дівчаток та 56–65% у хлопчиків. ФН зумовило різноспрямовані зміни ударного об’єму крові у дітей та підлітків. Під час роботи у групах хлопчиків 8, 12, 14, 15, 16 років відбулося збільшення УОК. У групах дівчаток 10, 13, 14, 15 і 16 років також спостерігалося підвищення ударного об’єму крові. Під час виконання навантаження у хлопчиків 9–11, 13 років та дівчаток 9, 11–12 років не спостерігалося достовірне збільшення УОК. Зафіксований так званий серцево-судинний дрейф, тобто зниження УОК від 29,95 до 26,24 мл під впливом фізичного навантаження спостерігався у дівчаток 8 років на першій хвилині останнього рівня потужності (р ≤ 0,05).

Достовірне підвищеня УОК на першій хвилині навантаження потужністю 0,5 Вт/кг та утримання цього рівня до завершення роботи притаманне хлопчикам 8, 12, 14–16 років та дівчаткам 15 і 16 років. Незмінність УОК відносно вихідних значень протягом усього тесту виявлено у хлопчиків 9, 10, 13 років та дівчаток 9, 11, 12 років. Група 11 років характеризується достовірним збільшенням УОК з третьої хвилини першого рівня потужності і до завершення роботи. Для груп 10, 13–14 річних дівчаток характерним є епізодична активізація інотропного механізму, а для 8 річних зниження УОК порівняно з вихідними величинами (р ≤ 0,05). Найбільший приріст УОК має місце на першій хвилині навантаження. При цьому як у хлопчиків, так і у дівчаток під час динамічного навантаження зберігається вікова тенденція до зростання УОК (р ≤ 0,05).

Протягом фізичного навантаження динаміка УОК має чіткі статеві відмінності, виявлені для груп школярів 8, 12, 16 років (р ≤ 0,05), коли під час фізичного навантаження у хлопчиків УОК перевищує відповідні значення в дівчаток (р ≤ 0,05). У хлопчиків під час ФН не спостерігалося зниження систолічного викиду, а також епізодичної активізації інотропного механізму, притаманного дівчаткам. Причому, самий економічний шлях адаптації до ФН зі збільшенням УОК, частіше зустрічається у групах хлопчиків і не виявляє вікової залежності. У дівчаток яскраво простежується вікова залежність, коли від 16 до 8 років відбувається епізодичне відключення інотропного механізму.

Таким чином, в усіх випробуваних під впливом велоергометричного поступово зростаючого фізичного навантаження зафіксовані зміни ЧСС та УОК. Позитивна реакція ЧСС і ХОК під час ФН залежить від віку, статі та потужності ФН. Фізичне навантаження зумовлює різнонаправлені зміни УОК: збільшення, зменшення або незмінність. Під час ФН напрямок і величина змін УОК залежить від віку і статі дітей.