К. с.-г. н. Окрушко С. Є., Зайцева Т. М.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ВІННИЧЧИНИ
Енергетика та паливно-енергетичний комплекс є основою існування і розвитку цивілізації. Концентруючи та переробляючи матеріальні ресурси, активно втручаючись у довкілля, енергетика змінює природне середовище. Раціональне використання та економне витрачання природних енергетичних ресурсів є суттєвим для гарантування сталого розвитку України.
Енергетика – найважливіший фактор у процесі перетворення природи людиною, а також основний рушійний фактор розвитку всіх галузей промисловості, транспорту, комунального та сільського господарства, база підвищення продуктивності праці і добробуту населення. У цій галузі найбільш високі темпи розвитку і масштаби виробництва. Виробництво енергії, її транспортування і споживання набули глобального характеру. Близько 80% усіх видів забруднення біосфери зумовлює саме енергетична промисловість, яка включає добування, переробку і використання палива. Наслідком цього є виснаження світових запасів викопного палива. При цьому спалювання органічного палива в енергетичних установках супроводжується величезними викидами шкідливих речовин і побічного тепла в навколишнє середовище [1].
Гідроенергетичні технології мають багато переваг, але є й значні недоліки. Приміром, дощові сезони, низькі водні ресурси під час засухи можуть серйозно впливати на кількість виробленої енергії. Будівництво гребель є причиною багатьох проблем: переселення мешканців, пересихання природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. На території Вінницької області побудовані лише малі ГЕС. За даними обласної державної адміністрації за останніх два роки в області відновлено 17 малих гідроелектростанцій із 20 потенційно можливих загальною потужністю приблизно 15 МВт. Експлуатація малих ГЕС в кінцевому результаті надасть економії коштів споживачам, скоротить споживання природного газу на 7 195 м 3 та зменшить кількість викидів СО 2 на 9 870 т у рік, але все-таки приводить вона і до негативних наслідків у навколишньому середовищі. Будівництво малих ГЕС на рівнинних річках призводить до затоплення великих територій. Значна частина площі водойм, що утворюються, – мілководдя. На їх місці знищені природні екосистеми. Значні площі земель поблизу водоймищ підтоплюються в результаті підвищення рівня ґрунтових вод. Ці землі, як правило, переходять у категорію заболочених. У літній час за рахунок сонячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води. Зміна рівня води, яка подекуди доходить до повного висушування, призводить до загибелі рослинності. Греблі перешкоджають міграції риб, що призводить до зменшення біорізноманіття . Багатокаскадні малі ГЕС уже зараз перетворили річки на низку озер, де виникають болота. У цих річках гине риба, а навколо них змінюється мікроклімат, ще більше руйнуючи природні екосистеми. Ще одна екологічна проблема гідроенергетики пов'язана з оцінкою якості водного середовища. Забруднення води викликане технологічними процесами виробництва електроенергії на МГЕС (обсяги забруднень, що надходять зі стічними водами МГЕС, складають малу частку в загальній масі забруднень господарського комплексу), а проблемою є низька якість санітарно-технічних робіт при створенні водосховищ і скидання неочищених стоків у водні об'єкти [2].
Щодо шкідливості ТЕС, то під час згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речовини: закис вуглецю, сполуки азоту, сполуки свинцю, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти. Крім того, застосування парових турбін на ТЕС потребує відведення великих площ під ставки, в яких охолоджується відпрацьована пара. На території Вінницької області побудована Ладижинська ТЕС, яка забезпечує енергією не лише жителів області, а й ряд інших регіонів. 70% від загального обсягу викидів у атмосферне повітря в Вінницькій області – викиди Ладижинської ТЕС. Весь цикл робіт, пов'язаних з видобутком, перевезенням і спалюванням органічного палива (головним чином вугілля), а також утворенням відходів, супроводжується виділенням великої кількості токсичних забруднювачів. Видобуток вугілля пов'язаний із чималим засоленням водних резервуарів куди скидаються води із шахт. Крім цього, у воді, що відкачується, містяться ізотопи радію і радон. Середня зольність українського вугілля сягає 34,9%, а рівень зольності і вміст сірки в українському вугіллі у 2–3 рази гірші за встановлені стандарти. При спалюванні, наприклад, 5 тис. т донецького вугілля в повітря викидаються важкі та інші метали, в тому числі і радіоактивні: свинцю – 21,1 т, нікелю – 9,9 т, міді – 13,7 т, ванадію – 37 т, берилію – 1,2 т, 18 кг урану. У викидах ТЕС міститься значна кількість металів і їх з’єднань. На Ладижинській ТЕС використовується вугілля марки «АШ» погіршеної якості з зольністю 36,4%. Розрахований річний вихід золошлаку становить 1700 тис. т, у тому числі золи – 1070 тис. т, шлаку – 630 тис. т. Золошлаки належать до відходів четвертого класу небезпеки. Обстеження земель поблизу промислових об’єктів енергетики в місті Ладижин на вміст важких металів у ґрунтах показали, що їх забруднення перевищує ГДК з ванадію, кобальту, стронцію удвічі, нікелю втричі, титану у 4 рази. Сьогодні Ладижинська ТЕС працює на повну потужність (всі 5 блоків), при тому, що більшість фільтрів не працюють взагалі, внаслідок чого навантаження на екосистему іде дуже велике. При перерахунку на смертельні дози в річних викидах ТЕС потужністю 1 млн. кВт міститься алюмінію та його сполук понад 100 млн. доз, заліза – 400 млн. доз, магнію – 1,5 млн. доз. Летальний ефект цих забруднювачів не виявляється тільки тому, що вони потрапляють в організми в незначних кількостях. Це, однак, не виключає їх негативного впливу через воду, ґрунти та інші ланки екосистем. Сьогодні більшість фільтрів на ТЕС не працює взагалі, внаслідок чого розсіювання викидів відбувається починаючи від одного кілометра від ТЕС, а не за 20 км , як було раніше. Викиди ТЕС є суттєвим джерелом такого сильного канцерогенної речовини, як бензопірен . З його дією пов'язане збільшення онкологічних захворювань. Ладижин тримає перші місця по раковим захворюванням в області. У викидах вугільних ТЕС містяться також оксиди кремнію і алюмінію. Ці абразивні матеріали здатні руйнувати легеневу тканину і викликати таке захворювання, як силікоз [3]. Можна відзначити, що ТЕС, яка працює на вугіллі, викидає в атмосферу більше радіоактивних речовин, ніж АЕС такої самої потужності. Це пов'язано з викидом різних радіоактивних елементів, що містяться у вугіллі у вигляді вкраплень (радій, торій, полоній та ін.).
Встановлено, що глобальний вплив викидів від спалювання вугілля й нафти на здоров'я людей діє приблизно так само, як аварія типу Чорнобильської, що повторюється раз на рік. Це – «тихий Чорнобиль», наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію. Концентрація токсичних домішок у хімічних відходах стабільна, і врешті-решт усі вони перейдуть у екосферу, на відміну від радіоактивних відходів АЕС, що розпадаються [2].
Висновки
1. На території Вінницької області працює 17 малих ГЕС, які своєю діяльністю приводять до негативних змін у екосистемах. Дані негативні явища пов’язані з будівництвом ГЕС, внаслідок чого відбуваються зміни в літосфері та гідросфері.
2. Ладижинська ТЕС – це єдина в регіоні ТЕС яка потрапила до переліку підприємств України, які викидають в повітря найбільше шкідливих речовин. Оксиди сірки та азоту, чадний газ – ось неповний перелік усіх тих шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу і спричиняють забруднення екосистем та погіршують здоров’я людей.
Список використаних джерел:
1. Хван Т. А. Промислова екологія / Т. А. Хван . – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 315 с.
2. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ua.textreferat.com/referat-5528-1.html
3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ladyjin.vn.ua/articles/ladizhinska-tes-rinata- ahmetova-truit-lyudei-sze-shvidshimi-tempami.html