К. е. н. Лозинський І. Є., Кременчугська І. Г.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ»

Проблема організації праці була раніше і залишається зараз предметом вивчення науковців та щоденної практичної діяльності працівників підприємств. У своїй основі вона несе значні потенційні можливості підвищення ефективності як регіону, так і конкретного виробництва.

У науковій літературі слабо пропрацьовано особливості дії окремих елементів системи організації праці.

У сьогоднішній час керівники підприємств визнають, що праця, організована на науковій основі є ведучим фактором росту її продуктивності, та зниження витрат виробництва, що є основою забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Проте змінити діючі принципи організації праці наважуються не усі керівники. Причиною цьому я зазвичай недостатньо глибоке розуміння категорії «організація праці». Здебільшого керівники не володіють цілісною інформацією щодо особливостей та принципів організації праці на закордонних підприємствах, та щодо сучасних напрямках удосконалення організації праці як за кордоном так і у нашій країні.

У результаті виникає проблема, яку систему організації праці обрати? Яка буде більш ефективною? Здебільшого обирається найбільш приваблива система організації праці, відштовхуючись від красномовності джерела, що стало інформаційною базою для прийняття рішення щодо системи організації праці. При цьому у більшості випадків обрана система організації праці повністю копіюється з закордонних підприємств або вітчизняних підприємств інших галузей промисловості з іншою специфікою виробництва, що не дозволяє досягти бажаного результату.

На сьогодні склалася ситуація, коли, створені при попередній економічній ситуації, системи організації праці вже втратили свою життєздатність та не відповідають сьогоднішнім потребам щодо мотивації праці, а сліпе копіювання систем організації праці успішних закордонних підприємств не може дати ефекту через розбіжності у державному регулюванні, менталітеті кадрового складу та особливостях функціонування промислових підприємств.

Таким чином, є необхідність у подальшому дослідженні теоретичних проблем розвитку систем організації праці на підприємствах, а у зв’язку з недостатністю їх наукової розробки стосовно умов розвитку підприємств гірничодобувної промисловості, варто приділити увагу даному питанню.

Серед вітчизняних авторів, які теоретичні аспекти організації праці, слід відмітити Д.П. Богиню, В.М. Данюка , О.А. Грішнову , А.М. Колота, Т.А. Костишину , М.Ю. Сандуленко , Т.В. Перепельчук . Питання, пов’язані з розвитком організації праці, знайшли відображення в роботах зарубіжних вчених: А. Маршала, Г. Форда, Ф. Гілберта, Ф. Тейлора та ін.

Змінюється також і відношення до працівника. Сучасний робітник це не просто виконавець, а орієнтований на споживача, сконцентрований на досягненні цілей підприємства, професіонал.

На окремих підприємствах організація праці будується на основі застарілих методів, що є характерними для радянських часів. Керівники таких підприємств не визнають здатності персоналу до ініціативи та творчості.

Отже, варто дослідити визначення категорії «організація праці» у вітчизняній економічній літературі.

Сучасні вчені здебільшого розглядають організацію праці з погляду наукової організації праці та, зокрема, організації оплати праці

Дуже мало досліджень присвячено саме теоретичному обґрунтуванню економічної категорії «організація праці», чи хоча б торкаються даної тематики.

У табл. 1 наведено визначення категорії «організація праці», що запропоновані українськими вченими за останні роки.

Таблиця 1. Визначення економічної категорії «організація праці»

Як бачимо з таблиці, та після аналізу інших наукових джерел, «організація праці» розглядається з позиції або системного або процесного підходів, тобто розглядається сукупністю окремих елементів або визначеної послідовності дій.

На сьогодні не існує визначення категорії «організація праці», що охоплювало б усі аспекти даного поняття.

Пропонуємо визначення організації праці на основі комплексного – системного та процесного підходів.

Організація праці – це логічно впорядкована сукупність, комплекс конкретних форм та методів, що зумовлюють характер взаємодії персоналу між собою, з засобами праці та системою у цілому, у трудовому процесі при встановленій послідовності етапів реалізації трудової діяльності для досягнення максимально можливого результату.

Отже, сучасна модель ефективної системи управління персоналом може бути дієвою лише якщо базується на сучасних методах організації праці, які мотивуватимуть працівників до високопродуктивної праці, інноваційного підходу до виконання функціональних обов’язків, та створюватимуть умови для самореалізації працівників.