К. е. н. Киш Л.М., Коваленко Л. М.
Вінницький національний аграрний університет , Україна
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Демографічна ситуація характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення в концепції національної безпеки України розглядається як один з її пріоритетних національних інтересів [1, с. 18].
Чисельність населення Вінницької області з кожним роком зменшується і це негативно впливає на демографічну ситуацію (табл. 1).
Таблиця 1. Чисельність сільського населення Вінницької області, тис. осіб
Наявне населення |
|||||||
Рік |
Все населення |
Міське |
Сільське |
Темпи приросту (спаду), % |
|||
2010 |
1641,2 |
814,1 |
827,1 |
- |
|||
2011 |
1634,2 |
815,8 |
818,4 |
-1,05 |
|||
2012 |
1627,0 |
816,0 |
811,0 |
-1,94 |
|||
Постійне населення |
|||||||
2010 |
1634,1 |
805,1 |
829,0 |
- |
|||
2011 |
1627,1 |
806,8 |
820,3 |
-1,04 |
|||
2012 |
1619,9 |
807,0 |
812,9 |
-1,94 |
|||
Протягом досліджуваного періоду спостерігається зниження постійного всього населення на 9 % у 2012 р. у порівнянні з 2010 р., у т. ч. сільського – на 2 %, спостерігається від’ємне значення приросту сільського населення. Зменшення чисельності сільського населення свідчить про негативні тенденції в демографії сільського населення.
Рис. 1. Загальний приріст (скорочення) кількості сільського населення
Вінницької області
Характеризуючи динаміку населення сільських поселень Вінницької області за період 1995–2013 рр. (рис. 1), можна сказати, що загальна чисельність населення за цей відрізок часу зменшилась на 189,9 тис. осіб.
Співвідношення статей є одним із найважливіших демографічних показників. Від цього залежать характеристики відтворення населення й окремих демографічних процесів. Вони впливають на рівень актуальної і майбутньої шлюбності, на показники народжуваності і смертності.
Статево-вікова структура населення Вінницької області протягом останніх років є порівняно стабільною і характерна перевагою жінок у загальній кількості населення (рис. 2).
Рис. 2. Статево-вікова структура населення Вінницької області (2010-2012рр.)
Так. в структурі населення Вінницької області 54% становили жінки і 46% – чоловіки.
Важливим чинником зменшення кількості населення є міграція. Міграція пов’язана з рядом факторів, основними з яких є відсутність робочих місць, низькі заробітні плати тощо. Проте за останні роки міграційний відтік населення дещо призупинився. У 2011 р. ми бачимо міграційний приріст (рис. 3).
Рис. 3. Динаміка міграції населення у Вінницькій області
Основним фактором зміни чисельності населення є його природне скорочення (збільшення) як результат перевищення (зменшення) кількості померлих над кількістю народжених.
Позитивним показником є темп збільшення кількості народжених. Кількість народжених зросла у 2012 р. порівняно з 2010 р. на 832 тис. чол. (рис.4) На підвищення рівня народжуваності у 2010-2012 рр. вплинули проведені урядом заходи і реформи щодо виплати і підвищення одноразової допомоги при народженні дитини.
Рис. 4. Динаміка народжуваності у Вінницькій області
Рівень смертності населення знижується. Як видно з табл. 2, на даний час динаміка природного руху населення характеризується природним скороченням, тобто смертність переважає над народжуваністю. І хоч показник природного скорочення за 2009–2012 рр. дещо знизився, це пов’язано не з позитивною тенденцією у чисельності населення, а зі зменшенням загальної кількості населення.
Таблиця 2. Динаміка природного руху населення Вінницької області за роками, чол.
Роки |
Кількість |
Природний приріст (скорочення) |
|
народжених |
померлих |
||
2010 |
17508 |
26528 |
-9020 |
2011 |
17894 |
25376 |
-7482 |
2012 |
18340 |
25158 |
-6818 |
Основними причинами смерті населення Вінниччини у 2010–2012 р. залишилися хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини смерті, які становлять 90,8 % від усіх причин смерті.
Рис. 4. Структура померлих за причинами смерті у Вінницькій області 2010–2012 рр.
Аналізуючи проведене нами дослідження демографічної ситуації у Вінницькій області можна сказати, що найбільш вагомою причиною скорочення населення є міграція і відсутність перспектив для молоді та перевищення рівня народжуваності над рівнем смертності.
Негативні зміни в чисельності та структурі населення позначаються на соціальному і економічному розвитку області, особливо сільської місцевості, що свідчить про потребу вдосконалення демографічної політики. Послаблення демографічних параметрів ускладнює успішний розвиток регіонів і держави та зумовлюють деградацію села. Тому необхідно створити успішний механізм керування демографічними і соціально-економічними процесами з урахуванням інтересів держави в цілому та кожного регіону окремо, в томі числі і сільської місцевості.
Список використаних джерел:
1. Васильченко В. С. Управління трудовим потенціалом: навч . посіб / В. С. Васильченко, А. М. Гриненко , О. А. Грішнова , Л. П. Керб . – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.
2. Мельник Л. Ю. стан і перспективи розвитку аграрного сектору економіки України / Л. Ю. Мельник, Ю. Є. Осацька // Держава та регіони. Серія: «Економіка та підприємництво». – 2007. – № 1.
3. Національна доповідь / за заг . ред. В. М. Гейця , А. І. Даниленка, М. Г. Жулинського, Е. М. Лібанової , О. С. Онищенка . – К., 2009. – 687 с.
4. Офіційний сайт аграрного сектору України [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http:// www . agroua.net
5. Офіційний сайт головного управління статистики у Вінницькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vn.ukrstat.gov.ua