Вишневська О. О.

Київський національний університет імені В. Гетьмана,Україна

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ І БАНКІВ У СЕКТОРІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ

На сучасному фінансовому ринку виразно проявляються дві гене­ральні тенденції – інтеграційна, виразником якої є концепція так зва­них «Загальних фінансів», і дезінтеграційна, котра проявляється у концепції спеціалізації (у розрізі фінансових продуктів чи груп клієнтів)». Обидві тенденції є типовими лише для високо-розвинутого фінансового ринку, а тому найхарактернішим прикладом реалізації сучасної концепції «Загаль­них фінансів» є, в першу чергу, інтенсивна співпраця між банками та страховими установами, початок якої було закладено на ниві страху­вання кредитів. У цьому виді страхування знайшли тісне поєднання основні види діяльності банків та страхових установ. Сьогодні ця спів­праця розвивається вже не лише по лінії простого взаємного обслу­говування своїх установ, а й набуває багатопластового , взаємопроникаючого міжгалузевого, міжринкового характеру.

При цій ситуації відносини між банками і страховиками в деякій мірі залишаються нейтральними. Обидва суб’єкти фінансового ринку ніби звертають одне одному з дороги і відмовляються як від взаємної конкуренції, так і від тісної співпраці. Тобто вони проводять свою діяльність у класичній формі відповідно до свого суспільного призна­чення в режимі «мирного співіснування». Банки в основному займа­ються лише операціями щодо управління потоками (трансформацією) грошових коштів на принципі повернення, а страховики відповідно концентрують свої зусилля тільки на прийнятті і обслуговуванні ри­зиків, що і випливає з їх економічної суті. Банки, приймаючи чужий капітал, стають при цьому носіями реального нагромадження: їхні клієнти-вкладники при потребі можуть отримати з поверненням вкла­дену ними суму разом з відсотками. Страховики ж є тільки носіями страхового нагромадження, а тому їхні клієнти, незалежно від вели­чини заощадженого ними капіталу, можуть отримати страхову суму лише у разі настання страхового випадку. Варто зазначити, що вияв­лення і дослідження принципових відмінностей окремих ланок фінан­сово-кредитної системи в економічній літературі здійснюється давно, і їх результати свідчать, зокрема, про самобутність категорії страхування. Разом з тим, відомо, що, крім принципових відмінностей у суті і функціях суб'єктів кредитної та страхової сфер, між ними спос­терігаються прояви значної спільності, які проте не створюють ніяких перешкод на шляху до повної індивідуалізації страхових чи кредит­них відносин з наступною їх інституціалізацією у відповідних органі­заційних формах. Йдеться про те, що кредитно-страхові відносини можна розглядати в двох аспектах: кредитному та страховому. Так, бан­ківська діяльність з надання кредитів одночасно має характер страху­вання.

Беручи до уваги схожість природи різних видів фінансових послуг, для комбінованих продуктів немає необхідності створювати принципово нову технологічну основу – досить інтегрувати існуючі технології в банківській та страховій сфері. Фінансові продукти (послуги) орієнтовані практично на одні й ті ж групи населення (схожа клієнтська база). Це дозволяє компаніям значно виграти за рахунок заощадження коштів на товарообігу.

В Україні ринок іпотечного кредитування тільки починає розвиватися; його потенційна місткість оцінюється в десятки мільярдів доларів. Кредитне страхування як засіб мінімізації кредитних ризиків і необхідна умова для отримання кредиту є найбільш актуальним способом залучення споживачів на ринок страхових послуг, здатним забезпечити необхідний комплекс заходів із управління ризиками в системі іпотечного кредитування.

У системі іпотечного житлового кредитування (ринку іпотечних кредитів) страхування є важливим інфраструктурним елементом, покликаним створювати не тільки сприятливе середовище споживачів (захищеність від ризиків, консолідація платежів), але і надійну базу для кредитних відносин,

Ринки іпотечних кредитів та страхових послуг в значній мірі перетинаються і утворюють єдиний простір взаємодоповнюючих фінансових послуг. Іпотечне кредитування як довгостроковий інструмент розміщення коштів сприяє розвитку стійких форм страхування, орієнтованих на встановлення довгострокових відносин між учасниками страхування; сприяє розвитку страхового ринку завдяки залученню супутніх послуг по страхуванню об’єктів, з якими пов'язані майнові інтереси позичальника (заставника).

Гостра потреба в управлінні ризиками в фінансових відносинах (як кредитними ризиками у стосунках банку і клієнта, так і внутрішніми ризиками банку, насамперед, пов'язаними з ліквідністю) знаходять відображення і втілюються в конкретну інтегровану форму страхових і банківських послуг, таку як кредитна програма для фізичних осіб з умовою страхування придбаних товарів, предметів застави та інших об'єктів, пов'язаних із майновими інтересами позичальників. У практиці іпотечного кредитування в даний час використовуються наступні види страхування:

- страхування заставленого майна;

- страхування життя позичальника на випадок смерті / страхування від нещасних випадків і хвороб, дожиття до певного віку або строку, або настання іншої події;

- титульне страхування (ризик втрати або обмеження права власності);

- страхування відповідальності позичальника (страхування цивільної відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором);

- страхування підприємницького ризику банку (страхування підприємницьких ризиків).

З розвитком цієї форми інтеграції секторів ринку фінансових послуг асоційований новий, якісний етап зростання ринку страхових послуг, особливо довгострокових видів страхування. Найбільш перспективні з них будуть представляти собою спільний продукт банківської та страхової діяльності.