Озарінський А. В.

Одеський національний економічний університет,Україна

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ПІДХІД ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В умовах глобальної фінансової кризи однією з найважливіших складових у забезпеченні успішної життєздатності господарюючих суб’єктів є їх фінансова стійкість. На сьогодні існують різні підходи до її аналізу, різнобічність думок стосовно визначення її типів на основі абсолютних показників. У вітчизняній та світовій теорії не існує єдиної думки та тотожних підходів стосовно типів досліджуваного явища, методики їх визначення на основі абсолютних показників. Тому тема дослідження є доволі актуальною.

Дослідженням даного питання займалося багато вітчизняних вчених. Серед них М. Д. Білик, І. О. Бланк, О. І. Дедіков , Н. М. Дєєва , К. В. Ізмайлова, В. М. Кремень , Л. П. Короліщук , М. Л. Котляр, О. В. Павловська, В. О. Подольська та інші.

Основним методом, що використовується у процесі оцінки фінансової стійкості, є метод відносних показників. На основі даних фінансової звітності, зокрема форми фінансової звітності №1 «Баланс», розраховуються різні коефіцієнти фінансової стійкості. Система аналітичних коефіцієнтів дозволяє здійснювати комплексну характеристику фінансової стійкості підприємства, знайти напрями та резерви її зміцнення. Порівняння підходів різних науковців щодо оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяє стверджувати, що найбільш поширеними є коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів. Але відзначаються деякі коливання рекомендованих значень зазначених коефіцієнтів (табл.1), що ускладнює їх інтерпретацію.

При діагностиці імовірності банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності фінансова стійкість здатна забезпечити життєздатність підприємства та конкурентоспроможність, можливість розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Також фінансово стійкі суб‘єкти підприємницької діяльності мають переваги під час залучення інвестицій і підбору кваліфікованого персоналу.

Таблиця 1. Рекомендовані значення основних показників

фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість передбачає здатність акціонерного товариства зберігати нормальний режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками і має розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні показники діяльності, виплату дивідендів й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищах. У ході обґрунтування фінансової стійкості значення показників потрібно порівнювати також з середньогалузевими.

Для оцінки фінансової стійкості акціонерного товариства, окрім відносних показників, використовується абсолютний показник – так званий трикомпонентний показник, який дозволяє визначити тип фінансової стійкості акціонерного товариства. Така оцінка фінансової стійкості ґрунтується на порівнянні обсягів запасів і витрат із величиною джерел їх фінансування. Фінансовий стан суб’єктів підприємницької діяльності може бути стійким, нестійким і кризовим. Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, підтримувати свою платоспроможність за несприятливих обставин свідчить про його стійкий фінансовий стан. Поточна платоспроможність є зовнішнім виявом фінансового стану підприємства, а фінансова стійкість – внутрішня його сторона, що забезпечує стабільну платоспроможність у тривалій перспективі, в основі якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів та витрат. Чим вищий рівень фінансової стійкості, тим менша імовірність настання банкрутства підприємства.

Рекомендовано два варіанти визначення типів фінансової стійкості:

1) із застосуванням узагальнюючого абсолютного показника – наявність (нестача) капіталу для формування оборотних активів (при цьому відокремлюються такі типи фінансової стійкості, як чиста абсолютна, абсолютна, нормальна, нижче нормальної, передкризова, кризова);

2) із застосуванням узагальнюючого абсолютного показників – наявність (нестача) капіталу для формування матеріальних оборотних активів (при цьому виділяються наступні типи фінансової стійкості: нормальна фінансова стійкість 1 рівня, нормальна фінансова стійкість 2 рівня, нормальна фінансова стійкість 3 рівня, передкризова, кризова). Вибір варіанту визначення типів фінансової стійкості суб’єктів господарювання залежно від видів їх діяльності та величини матеріально-оборотних активів допоможе розробити шляхи її підтримання.

Отже можна зробити висновок, що тема фінансової стійкості підприємства на даному етапі розвитку економіки, особливо в Україні, є дуже важливою та вона повинна стати фундаментальною основою для кожного підприємства. Для забезпечення фінансової стійкості підприємство має розробляти можливі шляхи розвитку фінансів підприємства в перспективі, що дає змогу оцінити ймовірність фінансового добробуту.