К. біол. н. Бергтраум Д. І.
Львівський державний університет фізичної культури, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ НИЖНІХ КІНЦІВОК СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БОРОТЬБОЮ ВІЛЬНОГО СТИЛЮ

Працездатність спортсмена, досягнення ним високих спортивних результатів залежить від цілого ряду фізіологічних факторів і, зокрема, від ефективної мікроциркуляції і кровопостачання працюючих м'язів. Вивчення фізіологічних механізмів адаптації кровопостачання м'язів спортсменів різних спеціалізацій до фізичних навантажень має велике теоретичне і практичне значення, дає можливість управляти та індивідуалізувати тренувальний процес спортсменів. Розробок з вивчення та оцінки регіонального кровоплину вкрай мало.

Ф. Н. Зусманович та ін. [7] досліджували периферичну гемодинаміку спортсменів борців і виявили, що в стані спокою діаметр основних судин нижньої кінцівки у нетренованих людей і спортсменів борців практично однаковий, в той час як у легкоатлетів стаєрів він істотно більший. Це ще раз підтверджує, що у спортсменів, тренувальний процес яких спрямований на розвиток витривалості, навіть у стані спокою кровопостачання м'язів нижніх кінцівок значно краще. Під час фізичного навантаження діаметр артерій нижніх кінцівок зростає, а після закінчення тренування повертається до вихідного рівня швидше, ніж у нетренованих людей.

Аналіз інтенсивності кровоплину стегна і гомілки легкоатлетів бігунів на середні дистанції показав підвищення об'ємного кровонаповнення і більш інтенсивний артеріальний кровоплин в області дистальних сегментів нижніх кінцівок. Великі, середні і дрібні артерії гомілки характеризуються більш низьким тонусом дистального сегмента, ніж проксимального. Еластичність артерій гомілки вище, ніж стегна [8].

Порівнюючи гемодинаміку спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції встановлено, що для них характерне нормальне, непорушене кровонаповнення судин, знижений тонус великих і середніх артерій, переважає тонус артеріол і капілярів [6].

А. Ященко , В. Олешко, О. Михайлов досліджували периферичну гемодинаміку нижніх кінцівок важкоатлетів і відзначили порушення адаптації серцево-судинної системи і регіонального кровообігу, про що свідчить підвищення тонусу артеріол і венул нижніх кінцівок, порушення венозного відтоку і обумовлене цим зменшення кровообігу в судинах нижніх кінцівок важкоатлетів [9].

Аналогічні зміни відзначені і нами при дослідженні гемодинаміки верхніх кінцівок легкоатлетів і нижніх кінцівок важкоатлетів при фізичних динамічних навантаженнях сходинчасто наростаючою потужністю [1–4]. Про порушення адаптації досліджених судин до таких фізичних навантажень свідчить підвищення тонусу судин, зниження венозного відтоку, зменшення кровонаповнення судин верхніх і нижніх кінцівок досліджених спортсменів.

При дослідженні гемодинаміки нижніх кінцівок стрибунів у висоту високого рівня кваліфікації (МС) виявили, що навіть у стані спокою у них різко знижується тонус артерій обох кінцівок, меншою мірою тонус дрібних і середніх артеріол. ДКІ, який характеризує стан прекапілярних судин знаходиться вище нормативних показників. ДСІ знаходиться в межах норми, що свідчить про майже відсутнє порушення венозного відтоку в обох кінцівках і про непогану мікроциркуляцію [5].

Нами також вивчалися індивідуальні особливості регіональної гемодинаміки нижніх кінцівок на рівні гомілки спортсменок (n=9), що займаються боротьбою вільного стилю високого рівня кваліфікації (М) у стані спокою та після фізичного навантаження – 30 ' – анаеробного тесту.

Периферичну гемодинаміку вивчали методом реографії за допомогою реографа ReoCom Standard (ХАІ). Визначалися такі показники: реографічний індекс (РІ), дикротичний індекс (ДКІ), діастолічний індекс (ДСІ), судинний тонус великих, середніх і дрібних артерій, час швидкого і повільного кровонаповнення, периферичний опір, асиметрія кровонаповнення.

Встановлено, що в стані спокою у більшості досліджених спортсменок кровонаповнення судин знаходиться нижче нормативних значень як в правій, так і в лівій нижній кінцівці, за винятком однієї дослідженої спортсменки, у якої РІ був вище норми. Після виконання 30 ' – анаеробного тесту кровонаповнення судин гомілки всіх досліджених спортсменок різко зростає або в правій кінцівці і в меншій мірі в лівій, або навпаки.

ДКІ, що характеризує стан прекапілярів , а також ДСІ, що характеризує венозний відтік крові, в стані спокою у більшості спортсменок знаходяться нижче норми. Тільки в однієї спортсменки як ДСІ, так і ДКІ вище норми на 82% в правій і на 41% в лівій гомілці, а також на 62% і 40% відповідно. Після виконання фізичного навантаження анаеробного характеру у більшості спортсменок ДКІ ще більш знижується, за винятком однієї дослідженої, у якої цей показник зростає в правій гомілці на 10%, а в лівій – на 75%. ДСІ у цієї спортсменки на обох кінцівках знижений порівняно зі станом спокою. Крім того, у однієї із спортсменок відзначено зниження ДКІ до 6%, при цьому ДСІ зростає в лівій гомілці на 80%, а в правій знижується до 41%.

Тонус як великих так і середніх, і дрібних артерій м'язів гомілки всіх досліджених спортсменок у стані спокою знаходиться нижче нормативних значень. Після виконання 30 ' – анаеробного тесту відмічено зростання тонусу великих артерій лівої гомілки на 26%, а правої – на 91% порівняно зі станом спокою. При цьому тонус середніх і дрібних артерій, навпаки, знижений.

Нами відзначено посилення повільного кровонаповнення на відміну від швидкого кровонаповнення, яке у всіх досліджених було нижче норми. Периферичний опір більшості досліджених спортсменок був нижче норми, за винятком однієї спортсменки, у якої відмічено підвищений периферичний опір у лівій гомілці. Крім того, у всіх спортсменок виявлено порушення симетрії кровонаповнення нижніх кінцівок на рівні гомілки.

Таким чином, у спортсменок, які займаються боротьбою вільного стилю високого рівня кваліфікації, відзначено порушення мікроциркуляції , зниження тонусу судин, венозного відтоку, переважає повільне кровонаповнення судин. Фізичні навантаження анаеробного характеру позитивно впливають на кровонаповнення судин гомілки і на тонус великих артерій м'язів. Більшому значенню тонусу великих артерій нижніх кінцівок відповідає менший рівень тонусу середніх і дрібних артерій і, навпаки, меншому значенню тонусу великих артерій гомілки відповідає більший рівень тонусу середніх і дрібних артерій.

Список використаних джерел:

1. Бергтраум Д. І. Особливості гемодинаміки верхніх кінцівок легкоатлетів на силові фізичні навантаження / Д. І. Бергтраум // Міжнар . конфер . присвячена пам'яті проф. І. В. Шостаковської , 2002: тези доп . – Львів. – 2002. – С. 49.

2. Бергтраум Д. І. Особливості регіональної гемодинаміки важкоатлетів на силові навантаження різної спрямованості / Д. І. Бергтраум // Міжнар . наук.-практ . конф . «Адаптаційні можливості дітей та молоді Одеса, 2002»: тези доп . – О. – 2002. – С. 3–4.

3. Бергтраум Д. І. Порівняльний аналіз показників периферичної гемодинаміки в судинах м'язів нижніх кінцівок легкоатлетів-бігунів / Д. І. Бергтраум // Мат. VІ Міжнар . Наук.-практ . конфер . «Адаптаційні можливості дітей та молоді» присвячена 190- річчю АДПУ ім. К. Д. Ушинського. – О. – 2006. – С. 15–18.

4. Бергтраум Д. І. Аналіз особливостей периферичної гемодинаміки верхніх та нижніх кінцівок спринтерів та важкоатлетів у стані спокою / Д. І. Бергтраум , Н. А. Кириленко // Мат. XVIII з'їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, Одеса, 20–22 трав. 2010 р. // Фізіологічній журнал. – 2010. – Т.56, № 2. – С. 255.

5. Вовканич Л. С. Контроль функціонального стану стрибунів у висоту з використанням фізіологічних і морфологічних параметрів / Л. С. Вовканич , Д. І. Бергтраум , М. Я. Гриньків, С. М. Маєвська // Мат. ІІ Всерос . (з міжнар . участю) наук.-практ . конф . «Спортивна медицина. Здоров'я і фізична культура. Сочі 2011». – Сочі. – 2011. – С. 56–57.

6. Дратцев Є. Ю. Стан регіонального кровообігу у спортсменів високої кваліфікації / Є. Ю. Дратцев , А. Д. Вікулов , А. А. Мельникова та ін. // Вісник спортивної науки. – 2008. – № 3. – С. 32–35.

7. Зусманович Ф. Н. Особливості гемодинаміки в нижніх кінцівках у спортсменів різної спеціалізації / Ф. Н. Зусманович , В. А. Брудних та ін. // Теорія і практика фізичної культури і спорту. – 2002. – № 7. – С. 10–12.

8. Попова І. Є. Особливості регіональної гемодинаміки у легкоатлетів – бігунів на середні дистанції / І. Є. Попова // Науково-теоретичний журнал «Вчені записки». – 2010. – № 2 (60). – С. 104–112.

9. Ященко А. Порушення адаптації серцево-судинної системи до тренувальних і змагальних навантажень у важкоатлетів у процесі багаторічної підготовки / А. Ященко , В. Олешко, А. Михайлов // Наука в олімпійському спорті. – 2001. – № 2. – С. 74–78.