Ібрагімова Л. С., Городинський С. І.

Буковинський державний медичний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Зміни пріоритетних напрямів у процесі реформування освіти в Україні не можуть стояти осторонь дошкілля . До того ж, необхідність істотних зрушень у дошкільній освіті актуалізується вступом до першого класу школи шестирічних учнів, а отже, забезпечення готовності дитини до наступних змін у її соціальній позиції має стати одним із провідних напрямів діяльності ДНЗ.

Основними показниками фізичної готовності дітей до навчання розглядається сформованість їх фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості. Належний рівень фізичного та психологічного розвитку дошкільняти особливо важливий для подальшого успішного навчання у школі, а відповідно неналежний призводить до затримання загального фізичного і розумового розвитку дитини, погіршення стану її здоров ’ я: порушення постави, зайвої ваги, порушення зору, послаблення роботи серцево-судинної системи, виникнення психічних й нервових захворювань. Такий дисбаланс у розвитку вище означеної вікової групи зумовлений сучасним технологізованим стилем життя.

Проблеми фізичного розвитку дошкільнят, зміцнення та збереження їхнього здоров’я ніколи не втрачають своєї актуальності. Особливо це стосується умов сьогодення, оскільки в окремих освітніх закладах кількість хворих дітей сягає 50–90%. Саме тому, відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Національної доктрини розвитку освіти», Базовому компоненту дошкільної освіти фізичне виховання дошкільнят спрямоване насамперед на охорону та зміцнення психічного та фізичного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво-необхідних рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я.

Тому, саме багатогранний вплив фізичного виховання на дітей дошкільного віку і реальний його стан у дошкільних навчальних закладах й породжує ряд проблем. За останні роки однією з головних є управління як розвитком спорту в цілому, так і діяльністю окремих організацій – є проблема фізичного розвитку дітей дошкільних навчальних закладів.

Оскільки в перші роки життя розвиток дитини знаходиться в особливо великій залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває ключового значення.

Необхідність розгляду проблеми фізичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку викликана низькому рівню загального функціонального стану їх організму, невисокою ефективністю організації виробництва фізичного виховання у навчальних закладах такого типу. Однак, за останні 20 років відбувається зростання кількості функціональних відхилень розвитку дітей віком 4–6 років: в 4-літньому віці переважна більшість дітей має від 1 до 3 відхилень у роботі різноманітних функціональних систем (серцево-судинної, шлунково-кишкової, нервової та ін.); по досягненні ними 6-ти річного віку їх кількість (майже в 50% дітей)зростає до 4–5.

Тому, одним із першорядних завданням постає розробка концепції перетворення національної системи фізичного дітей, яка сприяла б координації зусиль вузів, установ і провідних спеціалістів у цій області.

У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.

Спеціалісти відзначають, що форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні, проте потребують оновлення і доповнень. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дошкільному освітньому закладі формам фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов’язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов’язковому порядку. Заняття фізичними вправами є обов’язковими для всіх практично здорових дітей. Вони проводяться цілий рік по два рази на тиждень.

Розвиток рухів у ранньому віці багато в чому залежить від своєчасного створення сприятливих для цього умов. Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах – це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини досліджуваного віку.

У виховній роботі дитячого садка слід велику увагу приділять рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами.

Фізичний розвиток і формування здоров’я дошкільника мають бути і процесом, і результатом цілеспрямованої взаємодії працівників освітнього закладу і батьків. Фізична готовність до подальшого розвитку відображає функціональні можливості і стан здоров’я дитини.

Одним із обов’язків сім’ї і дошкільних установ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини.

Тому, відповідно, найбільш потужним оздоровчим засобом для дітей дошкільного віку є раціонально організована активність. Рухова активність, створюючи незалежну енергетичну основу для роботи та формування систем організму та сприяє повноцінному фізичному і психічному розвитку організму дитини.