Городинський С. І., Куліш Н. М.

Буковинський державний медичний університет, Україна

СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Розвиток в умовах науково-технічного прогресу ринкових соціально-економічних відносин привів до корінних змін характеру виробничої праці та виникненню безлічі нових сучасних професій. Відомо, що безпосередньо процес навчання і підготовки фахівця у вищому навчальному закладі (ВНЗ) протягом останніх років ще предметніше, сполучений з великими розумовими і психофізіологічними навантаженнями, впливає на організм студентів.

Поряд з цим, відомо, що за останні десятиріччя відбулося подальше зростання наукової інформації, що включається в зміст навчальних предметів ВНЗ. У зв’язку з цим, зросла інтенсифікація розумової праці студентів на тлі зниження їхньої рухової активності, що привело до ослаблення організму і погіршенню фізичної підготовленості та працездатності студентів, збільшенню серед них кількості захворювань.

Вища професійна освіта в Україні виконує важливу роль у формуванні сучасного фахівця, його фізичного, інтелектуального та духовного потенціалу. Пріоритетними напрямами її розвитку є впровадження наукової організації навчального процесу на основі сучасних інформаційно-комунікативних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу.

Тому неминучим і найважливішим фактором збереження і зміцнення здоров’я студентів є залучення у навчальний процес у ВНЗ фізичного виховання. Саме наявність такої гострої потреби стало підставою для прийняття на державному рівні рішення про введення у ВНЗ обов ’ язкових навчальних занять по фізичному вихованню.

Згідно статистичних даних щодо рівня здоров’я студентів бачимо, що число студентів, які займаються в спеціальних медичних групах росте щорічно і збільшилось в 2 рази за останні 10 років. При цьому 12–18% студентів спрямовані для занять у спеціальні медичні групи з застосуванням комплексів лікувальної фізичної культури.

Опираючись на зміст різноманітних наукових видань та практичного досвіду роботи із студентами спеціальних медичних груп, вивчаючи практику цієї діяльності в інших вищих навчальних закладах, можна стверджувати, що фізична реабілітація як самостійний процес займає ведуче місце в системі навчання і виховання студентської молоді. Науково-обґрунтовані засоби, методи і форми фізичної реабілітації служать не тільки відновленню здоров’я студентів, а також підвищенню їх фізичної працездатності та попередженню захворювань.

Загально визнано і те, що фізична реабілітація – це процес відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності за допомогою: лікувальної фізичної культури, фізіотерапії, масажу тощо. Головним засобом лікувальної фізичної культури є фізичні вправи. Їх основою є м’язова діяльність, біологічна роль якої відіграє надзвичайно велике значення у житті людини, бо існує безпосередня залежність та тісний взаємозв’язок між м’язовою роботою і діяльністю внутрішніх органів, нормальним функціонуванням центральної нервової системи, які створилися і розвинулися у процесі еволюції.

У зв’язку з цим фізична реабілітація базувалася на основних механізмах лікувальної дії фізичних вправ на організм студентів спеціальної медичної групи: тонізуюча і трофічна дія, формування компенсацій і нормалізація функцій.

Зокрема, реалізовані згідно з дидактичними і специфічними принципами у органічній єдності фізичні вправи здатні посилювати процеси гальмування чи збудження у центральній нервовій системі і тим самим сприяють відновленню рухливості та врівноваженості нервових процесів. Це покращує регулюючі властивості організму, стимулює вегетативні функції та обмін речовин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. У осіб, які постійно займаються ЛФК, завжди виникають позитивні емоції та створюється піднесений настрій. У процесі руху виникають також пропріоцептивні імпульси, що йдуть у вищі відділи нервової системи та вегетативні центри. Це сприяє покращанню трофіки внутрішніх органів та тканин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. За рахунок цього швидше розсмоктуються продукти запалення, попереджуються утворення спайок та розвиток атрофій. Фізичні вправи значно сприяють якнайшвидшому відновленню або заміщенню порушеної хворобою функції органу або системи. Фізичні вправи збільшують розмір сегмента тіла або парного органа, підвищуючи їх функції, а також ураженої системи в цілому. Нормалізація функцій виникає під впливом постійно зростаючого фізичного навантаження, внаслідок чого поступово вдосконалюються регуляторні процеси в організмі, усуваються тимчасові компенсації, відновлюються моторно-вісцеральні зв’язки та рухові якості людини.

Результати проведених досліджень та літературні дані свідчать, що процес фізичної реабілітації студентів веде до покращення фізичної підготовленості юнаків і дівчат, зміцненню і збереженню їхнього здоров’я та підвищення працездатності. Це пояснюється тим, що фізична реабілітація – комплексний багатогранний процес. Він потребує особливих вмінь, знань та навичок, а також і творчої реалізації принципів дидактики фізичного виховання.

Здоров’я молоді, розглядається нами як найбільша цінність, відправна умова для повноцінної професійної діяльності і щасливого їх життя. При цьому тільки на базі міцного здоров’я і гармонійного розвитку фізіологічних систем організму може бути досягнутий високий рівень розвитку як фізичних якостей, так і розумової та фізичної працездатності.

Слід також зазначити, що всебічний розвиток фізичних якостей і працездатності має першорядне значення для майбутніх фахівців, тому що визначає основу професійної діяльності. Потенційна можливість їхнього переносу на будь-яку професійну діяльність дозволить у майбутньому використовувати їх ефективніше у багатьох сферах людської діяльності.