Мельник І. М.

Львівський національний університет імені І. Франка, Україна

СТРАТЕГІЇ ВВІЧЛИВОСТІ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

На сучасному етапі розвитку лінгвістики ввічливість вважається комплексом соціальних норм, які є загальноприйнятими та особливими для кожного суспільства. В розрізі ввічливості виділяється і комунікативна ввічливість, яка спрямована на підтримання позитивного образу адресанта та пом’якшення певних мовленнєвих актів, які вважаються неввічливими. Стратегії ввічливості є механізмами підтримання ввічливості і можна стверджувати, що мовлення завжди є стратегічним, адже в результаті розмови ми прагнемо отримати певну інформацію чи дію або донести їх до співрозмовника. Виділимо два види стратегій: автоматичні, які використовуються в ритуалізованих актах мовлення (привітання) та сплановані, які вимагають вибору конкретної стратегії у адресанта.

Зосередившись на дослідженні спланованих мовних стратегій ввічливості, слід зазначити, що існує два найпоширеніших види: пом’якшення та підсилення. Використовуючи пом’якшення мовець намагається виглядати скромним, ввічливим, готовим до співпраці. Загалом стратегічно пом’якшуються наміри, дії та точки зору мовця. Найчастіше пом’якшення використовується для зменшення якостей та дій адресанта ( Juan no vendrá , bueno , yo no soy quién lo sepa seguro ) та для зменшення негативних якостей «ти», ІІІ особи чи дій, які впливають на адресата ( Estáis un poquito distraídos . Pareces un poco enfadada ). При прагматичному пом’якшенні мінімізується роль учасників переговорів чи зменшується ілокутивна сила сказаного, це здійснюється за допомогою перформативного дієслова ( Yo pienso que tampoco me he portado tan mal . El día ventiuno me imagino que vendréis animar y hacer fotografías , ¿ no ?l ). Вживання минулого недоконаного часу ( pretérito imperfecto ) у значенні ввічливості чи умовного способу ( modo condicional ), виражає міжособову дистанцію і таким чином, модифікує ілокутивну силу дієслова ( Querría que vinieras a mi casa ). Вживання умовного способу дієслова для вираження ввічливості передбачає вищий рівень пом’якшення у порівнянні з минулим недоконаним часом, а цей час, в свою чергу, передбачає вищий рівень пом’якшення в порівнянні з теперішнім часом. Йдеться про ті вживання минулого часу, котрі можуть замінюватись теперішнім без зміни значення речення. Відділяючи пропозиційний зміст реального часу, в якому розгортається розмова між мовцями, досягається очікуваного ефекту ( Quería preguntarle si me podrían llevar a casa . Te recomendaría que no fueras ). На початку чи в кінці речення деколи з’являються елементи-модалізатори акту мовлення:стереотипні формули, фразеологічні звороти та інші види виразів ( Sé que no tienes tiempo , pero me gustaría decirte una cosa . En mi opinión , deberías ir . A lo mejor tienes razón . A decir verdad , no me había dado cuenta ). Пом’якшення шляхом деперсоналізації «Я». Це нейтральні агенти, що не мають специфічного співвідношення ( Oiga , el coche no se puede dejar aquí ). Як стратегія ввічливості, безособові речення можуть вживатися двома способами: для деперсоналізації агента чи слухача та для того, щоб дати пораду чи інструкцію, наприклад, вдаючись до узагальнюючого закону. ( Se respeta a los mayores . No se mata impunemente y tú mataste mi amor ).

Семантично-прагматичне пом’якшення - це тип пом’якшення, який мінімізує дії через пряму модифікацію якогось з елементів, які складають речення. Можна виділити наступні групи семантично-прагматичних пом’якшень: пом’якшення одного елемента граматичною чи лексичною модифікацією ( Es un poco latoso . Está como muy dulce . Es como muy sosa ). Пом’якшення всього речення проявляється через модифікації речення, такі, які додаються до певного типу підрядних речень, де перша частина передує у ввічливій формі опозиції чи обмеженню, вираженому в другій частині і яка позначається часткою « pero » ( Pues Mari , en febrero hay convocatoria y seguro que apruebas y Mari , si acaso no apruebas es igual , en septiembre ).

Використовуючи підсилення, адресат хоче додати аргументативної сили сказаному, підсилюючи стан речей, які представляються. Ресурси, які вживаються для підсилення можуть бути лексичними, морфологічними чи семантичними, хоча в багатьох випадках вони комбінуються. Виділяємо наступні методи підсилення:

- Внутрішня модифікація. Здійснюється за допомогою збільшуваного суфікса чи підсилюючих префіксів (¡ Vaya tiarr ona ésa ! ¡ Me lo pasé super bien ! ).

- Зовнішня модифікація. Здійснюється за допомогою кількісних числівників чи специфічних конструкцій зі значенням підсилення ( Te pasaste tres pueblos . Me gusta un montón ).

Отже, можемо виділити наступні методи підсилення:артикль el / la+ іменник+ que ( oración de relativo ) ( Las tías que ligaban . Con la gente que venía ). Артикль lo+прикметник / прислівник+ que ( Lo que bueno es ) Артикль lo+ que+ дієслово ( Lo que estudiaba el tío ). Та похідні від них: Lo bien que trabaja . Con lo bien que trabaja . Lo que comía el pavo ése . Para lo que vale . Артикль+de+іменник . ( La de leche que bebe . La de veces que se lo he dicho ). Цей ресурс підсилення впливає на кількість і схожий на той, на чолі якого стоїть кількісний числівник. (¡ Cuántas veces te lo he dicho !. Дієслово + de+ іменник. Ця конструкція також є кількісною. ( Va de gente a esa verbena , bebe de agua )

Іншими синтаксичними конструкціями, які вживаються для підсилення є наступні: використання засобів вираження, які йдуть один за одним, з пропуском другого терміну. ( Está , que muerde , que trina , etc . que se sube por las escaleras ). За допомогою конструкцій порівняння чи компаративно-модальних, пропущених чи ні ( Eres más celoso que mi pade y ya es decir ) .За допомогою вигуків (¡ Qué imbécil eres ! ¡ Anda la mosquita muerta ! ). Конструкція no ... sino .... (з другим терміном підсиленим) ( Pero no guapa , sino superguapa ). Вираження згоди із сказаним співрозмовником ( ¿ Te gusta la película ? Está interesante.- ¡Claro que me gusta ! ¿ Qué te iba a decir ? ); привітання ( ¿ Te estás sacando el carné ya ?- Sí, el teórico ya-¡Vaya! ¡ Qué suerte ! ¡ Enhorabuena ! ); незгода з самокритикою з боку співрозмовника ( Eso es lo que necesito porque yo tengo un cuerpo estropeado- ¿Tú tienes el cuerpo estropeado ? -¡Oy que no !-Tú flipas ).

Отже, як було показано стратегії пом’якшення та підсилення є найпродуктивнішими стратегіями у сучасній іспанській мові, це стосується і їхніх форм вираження, і застосування загалом. Ці стратегії впливають на ілокутивну силу мовленнєвого акту для отримання бажаного ефекту адресантом.