Школьна Н. О.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

НАЦІОНАЛЬНЕ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНЕ У НІМЕЦЬКІЙ ФАХОВІЙ МОВІ ПРОМИСЛОВОЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Бурхливий розвиток науки і техніки у кінці ХХ та на початку ХХІ століття спричинив поштовх до розвитку термінології. З огляду на це особливої уваги заслуговують лексичні зміни, які відбуваються у термінології сучасної німецької мови промислової автоматизації.

Географічне розташування Німеччини у центрі Європи сприяє постійному проникненню у німецьку мову іншомовних слів та виразів, адже суспільно-політичні, господарсько-економічні та культурні відносини з судніми країнами сприяють збагаченню національної мови. Головна причина появи запозичень – виникнення нових понять, які з’являються в інших мовах і культурах, і відсутність аналогічної назви німецькою мовою. Це закономірний, природний процес розвитку мови, а будь-яка термінологія найбільше взаємодіє з іншими мовами і віддзеркалює їх вплив. Завдяки запозиченням лексичний запас мови збагачується новими словами, поняттями і термінами, проходить подальша диференціація уже існуючих понять. Більшість вчених вважають запозичення природною складовою процесу розвитку мови. Це пояснюється намаганням лінгвістів вирішити питання взаємопроникнення науково-технічної лексики. Запозичення – це елемент чужої мови, перенесений з однієї мови в іншу в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу з однієї мови в іншу.

Одна з класифікацій запозичень, як одного з способів поповнення термінології, ґрунтується на зовнішніх ознаках лексики, тобто іншомовні запозичення поділяються на: 1) фонетичні – запозичення деяких звуків непритаманних мові, що приймає запозичення; 2) графічні – використання нетипових літер та буквосполучень; 3) морфологічні – відхилення від граматичних норм; 4) словотвірні – використання нетипових словотвірних елементів; 5) синтаксичні – вживання незвичних моделей словосполучень для мови-реціпієнта ; 6) семантичні – специфічність контексту чи тематичних областей, до яких належать поняття, що іменуються запозиченнями.

Найбільш очевидними основами класифікації С. В. Гринев вважає час запозичення, мовне джерело запозичення і сферу вживання запозичень. Класифікуючи запозичення, він вказує на їхні причини, а саме екстралінгвістичні (позамовні) та лінгвістичні.

До екстралінгвістичних причин належать: культурний вплив однієї мови на іншу; наявність усних та письмових контактів з різними мовами; історично обумовлене захоплення певних соціальних шарів культурою чужої країни; умови мовної культури соціальних прошарків, які приймають нове слово.

До лінгвістичних причин відносять: відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового поняття; тенденція до використання одного запозиченого слова замість описового звороту; прагнення усунення омонімії і полісемії у рідній мові; потреба в деталізації відповідного значення; неможливість утворення похідних від споконвічних термінів.

При здійсненні аналізу запозичень розглядається взаємодія екстра- та інтралінгвістичних чинників, які стимулюють чи сповільнюють його роботу в двох часових вимірах: синхронії та діахронії. Існування усних та письмових джерел запозичень обумовлюють роботу цього механізму.

Екстралінгвістичні причини сприяють збільшенню частоти вживання іншомовного терміну чи термінологічного словосполучення у мові, сприяють розширенню кола носіїв нової термінології. В результаті запозичені терміни закріплюються у мовній свідомості. Використовуючи усні канали запозичення з’являються спочатку в усному мовленні і лише згодом переходять у письмове мовлення. Згідно з В. І. Адамським перехід терміна в автохтонну терміносистему являється багатоступінчастим процесом, що складається з п’яти етапів:

I етап – іноземний термін зустрічається тільки за межами своєї автохтонної терміносистеми;

II етап – іноземний термін починає поширюватись у своїй терміносистемі;

III етап – іноземний термін вживається в усній та письмовій формі мови поряд зі своїм терміном, що має аналогічне значення, тобто встановлюється рівновага у вживанні і обидва терміни співіснують на рівних правах;

IV етап – іноземний термін закріплюється у письмовій і усній формі мови, в той час як власний термін з аналогічним значенням в усній мові вже не вживається, а тільки в письмовій;

V етап – іноземний термін стає номенклатурним явищем, власний термін виходить за межі номенклатурної термінології, тобто стає не номенклатурним.

Однак, можливе співіснування двох термінів при виникненні їх змістової диференціації. Залучення іншомовного терміна у автохтонну терміносистему використовуючи при цьому тільки усне мовлення процес досить тривалий.

Наступним важливим лінгвістичним чинником є тенденція до вживання іншомовного терміна замість власного громіздкого, як-от: Computer /PC – Datenverarbeitungsanlagen /EDVA.

В останні десятиріччя помітний великий вплив англійської мови, яка все активніше проникає у всі галузі лексики сучасної німецької мови. Англіцизм – це запозичене з англійської мови у будь-яку іншу мову або сформоване в ній за англійським зразком мовне лексичне або синтаксичне утворення, яке в цій мові сприймається як «чуже» її лексико-семантичній системі.

Власне запозичення – це запозичення з іноземної мови, яке уподіб­ню­ється запозичуваній мові або фонологічно , або морфологічно, або орфогра­фічно або на двох чи всіх трьох названих рівнях водночас. Згадані вище морфологічні, орфографічні та фонологічні фактори є суттєвими ознаками щодо розрізнення понять «іноземне слово» та « запозичeне слово». Зупини­мося на них детальніше.

1. Морфологічна ознака. Запозиченні в німецькій мові англійські діє­слова всі без винятку отримують інфінітивну морфему – (е)n , як-от clicken від to click , starten від to start , managen від to manage тощо. При відмінюванні до їх основ приєднуються особові закінчення німецьких дієслів. Прикметникові англіцизми впорядковуються в німецькій мові через німецьку флексію. Більшість іменникових англіцизмів отримують німецьку форму множини, наприклад das Display - Dispays .

2. Орфографічна ознака. Орфографічні зміни наявні, коли при написанні англійське - с- і - ss - передаються через німецьке - k- і – ss- , наприклад: product – Produkt , component – Komponent , code – Kode , stress – Stress . Подальшими змінами є: нім. Scheck замість англ. check , нім. Streick замість англ. strike , нім . Schok замість англ. Shock та ін.

Лексеми або сполучення лексем, які в німецькій мові утворені засобами мови-джерела, але не існують у ній в такому вигляді, позначаються як несправжні запозичення. Ми можемо поділити несправжні запозичення на три додаткові категорії: власне змінене запозичене слово, справжні лексичні запозичення та несправжні семантичні запозичення.

Змінене запозичене слово є морфологічно зміненим запозиченням анг­лійсь­ких мовних знаків. Б. Карстенсен поділяє змінені запозичені слова на наступні категорії:

1. Скорочення окремих слів. Типовим прикладом цього є слово Pulli , коротку форму якого використовують для позначення слова Pullover . Іншими прикладами скорочень англійсь­ких лексем є Messtechnik від Dimension Technik , fesch / fasch від faschionable і Profi від professional .

2. Скорочення складних слів. Ця підкатегорія стосується власне мовного скорочення англійських складних слів, яких в англомовних країнах не знають. Так, наприклад, англійське discount store скоротилося до Discount в німецькій мові; часто зустрічається також Porket як коротка форма від англійського porket camera .

3. Скорочення одиниць більш аніж одного слова. Ця третя підкатегорія має на увазі власне німецьку зміну англійських фразеологічних лексемних сполучень. Англійський фразеологізм Right or wrong it is my country в значенні «правильно або невірно (йдеться про) мою Батьківщину» в німецькій мові скоротилося до Right or wrong my country .

4. Морфологічно змінені форми. За Б. Карстенсеном у цій підкате­горії йдеться про «перетворення запозиченого з англійської мови морфемного інвентаря ». Прикладами з нашої вибірки є терміни Messwertdaten , Max-Werte, Min-Werte, feinmodulare Bauweise тощо.

Під несправжніми семантичними запозиченнями ми розу­міє­мо запозичення англійського слова в його оригінальній формі з одним або багатьма значеннями в німецьку мову, при чому запозичений англіцизм йде своїм власним семантичним шляхом в німецькій мові і набуває додаткове одне або більше значень, яких зовсім не мало в англійській мові. Так, іменник der Bulk у німецькій мові означає судно, корпус корабля , в той час як в англійській мові воно позначає величину, об’єм, основну частину, як-от: Smartklasse , Bulk-Engineering тощо.

Змішані (гібридні) складні слова – це складні слова з англійських, німецьких слів або лексем інших іноземних мов. Складне слово може базуватися на англійському зразку або ж утворюватися в німецькій мові без англійської частини, наприклад: Hightech-Produktionshalle, Softwarelösung , Pufferbatterie . Під «гібридизацією» Т. В. Пономарьова розуміє утворення нових лексем за допомогою запозичених елементів на основі словотвірних моделей німецької мови. Ці гібриди широко використовуються у німецькій термінології промислової автоматизації, наприклад: Smart-Grid-Anwendung, Offshore-Windfarm, Hightech-Produktionshalle . Список найбільш частотних англіцизмів у складі гібридних складних слів у фаховій субмові промислової автоматизації наведено в табл. 1 (див. табл. 1):

Таблиця 1. Список найчастотніших англіцизмів у складі гібридних складних слів

у фаховій субмові промислової автоматизації

Лексема	Кіль­кість слів	%	Лексема	Кіль­кість слів	%	Лексема	Кіль­кість слів
System-	48	5,8	Maschine-	11	1,3	System-	48
Energie-	34	4,1	Tools-	11	1,3	Energie-	34
Safe-	34	4,1	Technik-	9	1,1	Safe-	34
Auto-	29	3,5	Application-	8	1	Auto-	29
Daten-	27	3,2	Diagnose-	7	0,8	Daten-	27
Software-	25	3,0	Funktionalität-	7	0,8	Software-	25
Produkt-	23	2,8	Safety-	7	0,8	Produkt-	23

До внутрішніх запозичених слів ( Inneres Lehngut ) відносяться запозичення, які не містять жодного англійського морфемного матеріалу. Оскільки вони не різняться морфологічно від німецьких утворень, їхнє англійське похо­дження на думку Б. Карстенсена не слід надалі визнавати. В даному випадку йдеться про цілковите заміщення англійського мовного матеріалу через німецькі слова. Як родове поняття для внутрішнього запозичуваного слова В. Бетц вибирає слово «калька» ( Lehnprägung ), що складається із запозичення одного лексико-семантичного варіанту та поморфемного перекладу, а також із запозичення словоспо­лу­чення та запозичення елементів синтаксису. Порівняно з зовнішніми запозичуваними словами кількість лексем цієї категорії дуже обмежена. В подальшому дослідженні ми розглядаємо лише іншомовні та запозичені слова, несправжні запозичення та змішані складні слова, в той час як запозичення, які складаються лише із німецьких морфем, лишаються поза увагою, оскільки їх важко встановити і кількісно вони не є важливими.

Використовуючи запозичені корені при створенні похідних та складних термінів до уваги беруться типові німецькі способи словотворення, наприклад, похідні терміни іменники з німецькими префіксами: Absorber ; складні терміни – іменники з двох чи більше запозичених коренів: Magnetresonanztomographie , Klimawandel , Computertomographie , Energiemanagement ; або складні терміни – іменники, які складаються з запозичених і німецьких коренів: Gebäudetechnologie , Solarkraftwerke , Datengenerierung .

Здійснивши аналіз запозичених одиниць, що функціонують в галузі сучасної промислової автоматизації на семантичному рівні, можемо виділити такі тематичні групи термінів:

- Назви обладнання, що використовується: Elektromotor , DiagnoseSoftware , Hardware ;

- Назви процесів: Recycling , Monitoring , Datalogging ;

- Загальні поняття: Multiuser-Engineering-Fähigkeit, Client-Server-Systemarchitektur ;

- Позначення процесів: generieren , clicken , downloaden , parametrieren ;

- Вказівки на ознаки: digital , optimiert , integriert , fehlertolerant ;

- Назви документації: Produktportfolio , Protokoll ;

- Терміни, що вживаються у дотичних галузях промисловості та науках: Reaktion , Diagnose , Rezept , Gasatmosphäre .

Отже, в результаті постійної взаємодії термінологічних систем різних мов з’являються запозичення у німецькій мові, що підтверджується фактичним матеріалом. Ефективність запозичення залежить від наявності лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, які впливають на входження, закріплення, актуалізацію запозичених термінів. Беручи до уваги особливості процесів промислової автоматизації, яка виражається в активному усному використанні автохтонної та запозиченої термінології, а також завдяки білінгвізму, ми можемо спостерігати перевагу термінів, що походять з англомовного фахового дискурсу.