Будко А. О., к. пед. н. Радецька С. В.
Херсонський національний технічний університет, Україна
ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НЕОЛОГІЗМАМИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕМАТИКИ
Важливою умовою існування мови є її неперервний розвиток, який виявляється у появі нових слів і значень. Процес пізнання світу, поява нових і модернізація вже існуючих понять, зміни у соціальному житті, прогрес у науці та техніці, поява нових об’єктів позамовної діяльності відбувається безперервно, що вимагає від мови забезпечення мовців необхідною кількістю нових лексичних одиниць. Значна кількість нових слів, які щорічно з’являються в англійській мові, вимагає від дослідників не тільки фіксацією у словниках, але й вивчення неологізмів в рамках певного періоду. Особливої уваги заслуговують неологізми сфери комп’ютерних технологій, які постійно поповнюють лексичний склад англійської мови. Це зумовлено низкою причин, найважливішою з яких є стрімкий розвиток комп’ютерної техніки і не менш стрімке проникнення нових технологій у повсякденне життя людей. Однак, незважаючи на вагомий внесок науковців у вивчення даної проблеми, окремі аспекти неології залишаються недостатньо дослідженими. Актуальність нашої статті полягає в дослідженні останніх тенденцій в сфері неологізації на прикладі комп’ютерної термінології.
Інтерес до вивчення причин появи нових слів, закономірностей і аномалій їхнього утворення не спадає протягом багатьох десятиліть. Проблеми утворення, перекладу та функціонування неологізмів вивчало багато вітчизняних та зарубіжни х лі нгвіст ів, таких як В.Н.Комісарова, Я.І.Рецкера, М.М.Шанський, О.А.Земська, А.О.Брагіна, Г. М. Віняр, Д.В.Мазурик, А.Самойлова та інші.
Неологізм – слово або мовний зворот, створені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття. Кожне нове слово, що постає у мові, спочатку являє собою неологізм, а набувши широкого вжитку, входить в активний словниковий склад мови, перестає бути неологізмом [1, с. 151].
Чисельні комп’ютерні інновації входять до складу англійської та української мов разом з розвитком науки і техніки. В умовах відсутності певного поняття для позначення явища або об’єкта, процес номінації відбувається двома шляхами: новий термін запозичується з іншої мови разом з асиміляцією явища або поняття; або номінація відбувається засобами, існуючими у мові (напр., надання нового значення існуючим словам).
Розповсюджувачами неологізмів з царини комп’ютерної лексики є: 1) фахівці у галузі цифрових технологій, 2) засоби масової інформації, 3) активні користувачі комп’ютерних технологій.
Неологізми використовують для позначення: 1) складових частин комп’ютеру, наприклад: baroque hardware (громіздке апаратне забезпечення), steam - powered iron (застаріле, але надійне обладнання ), tired iron (застаріле обладнання ); 2) програмних продуктів, комп’ютерних ігор, наприклад: Microsoft Excel (програмний продукт фірми Microsoft для роботи з електронними таблицями), browser (програма перегляду Web ), archiver (архиватор), utility (утиліта, сервісна програма, призначена для ви конання певної допоміжної функції), Microsoft Outlook (програмний продукт фірми Microsoft для роботи з електронною поштою), DOS Disk Operating System (дискова операційна система, ДОС ), tarball (архів файлів з розширенням tar ), wallpaper (файл із лістингом програми), bit - bucket (кошик), FPS First Person Shooter («шутер» з видом від першої особи ), TPS Third Person Shooter («шутер» з видом з боку); 3) назв фірм, що випускають апаратне та програмне забезпечення для комп’ютерів, наприклад: MicroSoft , IBM , Hewlett Packard ; 4) роботи з комп’ютером, невдач в роботі з комп’ютером, наприклад: beam (послати по електронній пошті), bum (доводити написану програму до досконалості), scrog (зіпсувати, стерти інформацію), send a message – послати повідомлення, delete ( data ) – вилучити (інформацію), disabled grovel (виконувати дії уповільнено, але не втрачаючи працездатності), barf (видавати повідомлення про помилку), glitch («глючити», гальмувати), handshaking (ситуація успішного зв’язку між модемами), surf (переміщатися в Інтернеті ), gun (відключити від мережі ), download (переносити інформацію з мережі на свій комп’ютер), freak (підключитися до телефонних ліній), log (реєструвати, записувати, протоколювати); 5) користувача комп’ютера чи програміста, наприклад: programmer (програміст), application developer (розроблювач додатків ), program analyst (програміст-постановник), average programmer (програміст середньої кваліфікації), system administrator (системний адміністратор), softy (програміст), sys - frog , system jock (системний програміст), ironmonger («електронщик»), wirehead (користувач мержі), doco (людина , що пише документацію), netter , tourist (користувач Internet ), flamer , pain in the net (конфліктний користувач мережі ), bagbiter , lamer (нерозумний, безпомічний, безглуздий користувач), script kiddie (недосвідчений зломщик, що використовує для своєї діяльності готові програми), newbie , naive user (початківець користувач у кіберпросторі, новачок), wizard (користувач , що розбирається в апаратному і програмному забезпеченні й допомагає новачкам), high - rez (спец), lord high fixer (головний фахівець), superprogrammer (суперпрограміст), superuser (привілейований користувач), oldbie (старожил, давній користувач Мережі ); 6) повідомлення, які видаються користувачеві комп’ютером, наприклад: Invalid Device , Can ’ t open , system error ; 7) абстрактні поняття, пов’язані зі світом Інтернету, наприклад: cybersickness (почуття хворобливості, викликане тривалим використанням Інтернету), flame war (суперечки з порушенням правил у сеансі зв’язку), netiquette (правила поведінки в мережі );
Відстежуючи основні тенденції в сфері неологізації треба зазначити, що основними моделями утворення неологізмів є: 1) префіксальний спосіб: non - blocking (неблокуючий), hyperlink (посилання в гіпертекстовій системі), reformat (пере форматувати), reuse (повторно використати), unbalance (розузгодження), e - book (електронна книга); 2) суфіксальний: caller (викликаючий оператор, викликаюча програма), decider (блок вибору рішення), webware (програмні засоби доступу до веб-сторінок); 3) префіксально-суфіксальний: reassignment (зміна функцій), outliner (програма векторизації растрового забраження); 4) словоскладання: workstation (комп’ютер, підключений до мережі), barfmail (раптовий наплив пошти).
У сфері комп’ютерної мови останнім часом спостерігається значна кількість термінів, які включають до свого складу числівник, наприклад: half - word , two - input , three - plus - one - address , four - digit .
Останнім часом специфічними для англійської мови є: 1) багатокомпонентні терміни, що представляють собою лексикалізовані відрізки речення: n - plus - a - half loop – цикл з виходом з середини; 2) імперативні конструкції: store - and - forward – збереження та ретрансляція; 3) модель «дієслово + and + дієслово»: point - and - click – спосіб роботи з мишкою, drag - and - drop – перетаскування мишкою об’єкту; 4) утворення фразеологічних одиниць: easter eging – довільне переставлення не пов’язаних між собою частин програм.
Вивчаючи лексику комп’ютерної тематики, не можна не сказати про динаміку її розвитку, інтенсивність її збагачення новими мовними одиницями. Бурний розвиток комп’ютерної техніки спричинив активізацію номінативних процесів не лише в тих країнах, де ці технології розробляють і створюють, а й по всьому світі. У результаті глибокого проникнення комп’ютерної техніки у всі сфери життя суспільства, вона поступово втрачає вузькоспеціалізований характер функціонування та стає здобутком загальнолітературної мови.
Список використаних джерел:
1. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.