Куценко К. В., к. пед. н. Радецька С. В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

ДО ПИТАННЯ ПРО ПРИЙОМИ ПЕРЕКЛАДУ МОРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Вивчення англійської морської термінології на сучасному етапі характеризується активною взаємодією теоретичного та прикладного аспектів. Теоретичні дослідження спрямовані на вивчення термінології англійської мови або на порівняльне вивчення терміносистем англійської та української і російської мов. Ці дослідження мають безпосередній вплив на сучасну лексикографічну практику, оскільки саме в ній вирішуються проблеми впорядкування системи термінів однієї мови і питання, пов'язані з приведенням термінів у відповідність шляхом перекладу та запозичення.

Актуальність нашої статті полягає у дослідженні та виявленні найбільш адекватних шляхів перекладу морської термінології і обумовлена потребами у перекладі морських термінів, важливою роллю торгівельно-морського флоту у сучасному світі та питанням підготовки спеціалістів зі знанням іноземних мов у відповідній галузі.

Незважаючи на значні напрацювання у галузі військової та морської термінології, низка проблем залишається недостатньо вивченою. Лише комплексний аналіз процесу формування військово-морської терміносистеми дозволяє з’ясувати закономірності розвитку української військово-морської термінології з метою логічного і лінгвістичного упорядкування її та створення ґрунтовного лексикографічного опису з огляду на лексико-семантичну та структурну характеристики.

Становлення та розвиток системи англійської морської термінології обумовлені як екстра- , так і інтралінгвістичними чинниками. Розширення морської терміносфери англійської мови відбувається за рахунок ускладнення концептосфери , що відбиває уявлення носіїв англійської мови про плавальні засоби, внаслідок виникнення нових типів суден, що позначаються згідно з типовими для мови моделями номінації [2, с. 16].

Історичний аспект формування морської термінології у цілому знайшов відображення в дослідженнях ряду вчених, насамперед Смірнова Н. А., Сморгонського І. К., Богородського Б. Л., Розена С. Я. Функціональні та структурно-семантичні аспекти англомовної морської термінології висвітлені у працях Массаліної І. П., Скорикової О. І., Козловської О. Г. та ін. Поряд з цим слід зазначити, що переважна частина дослідників зосереджує увагу на специфіці морських термінів, досліджуваних на матеріалі художніх творів, тоді як питання терміносфери текстів офіційно-ділового стилю залишається відкритим. Тому у плані суто термінологічного дослідження актуальним видається уточнення специфіки відтворення морських термінів саме на матеріалі текстів нехудожнього стилю.

Характер відповідностей між термінами різних мов – головна проблема двомовної термінологічної лексикографії. Для термінологічної практики актуальною постає міжмовна уніфікація термінів. Підбір терміноелементів однієї мови відповідно до термінів іншої мови дає можливість зіставити семантично адекватні та неадекватні терміни. У процесі перекладу термінів вирішуються практичні питання використання інтернаціональної та іншомовної термінології [1, с. 8].

Терміносистема англійської мови морської справи складається на основі мовних і немовних знань, інформації про певні фрагменти картини світу і учасників професійної комунікації. Подібна система динамічна, вона здатна віддзеркалювати зміни, що відбуваються у окремій сфері діяльності і у суспільстві в цілому, і може змінювати свою структуру залежно від прагматичних цілей її використання (тими, хто створює морські технології, їх користувачами або тими, хто займається даною сферою діяльності).

Теоретичний та практичний доробок дослідників питання надає можливість охарактеризувати англійську мову морської справи як складну систему, що розвивається, та має структури й підструктури. Тим актуальнішим у нашому дослідженні постає питання адекватності і варіативності перекладу морських термінів, проблема специфіки їх відтворення, шляхів знаходження продуктивних способів перекладу морських термінів у текстах офіційно-ділового стилю, методів, що дозволяють досягти адекватного перекладу. Звернемося до огляду систем прийомів відтворення термінів, що пропонуються дослідниками та розглянемо їх на прикладі англійських морських термінів, перекладених російською мовою (матеріалом слугували тексти посадових інструкцій).

В. М. Лейчик , надаючи розгорнуту класифікацію термінів, водночас пропонує найбільш поширені способи перекладу термінів, зосереджуючись на термінологічних аспектах перекладу науково-технічної літератури:

1) виявлення еквіваленту терміну (« logbook » – « судовой журнал»; « chief officer » – «старший помощник капитана ») ;

2) семантична конвергенція (створення нового терміну шляхом надання існуючому слову чи словосполуці нового значення під впливом терміну, що перекладається) ;

3) калькування (семантичне та структурне) ( « vessel owners » – судовладельцы ; « loss of cargo » – « потеря груза » );

4) запозичення (« offshore zone » – « оффшорная зона»; « difference » – « дифферент » ) ;

5) використання інтернаціоналізмів ( « illuminators » – « иллюминаторы » ) (окремо Лейчик В. М. зазначає, що особливим випадком перекладу терміна, що поєднує калькування з одного боку, та використання запозичення чи інтернаціоналізму, з іншого, є створення гібридотермінів );

6) переклад терміну описовою конструкцією ( « ice formation fight » – « меры , направленные на устранение обледенения судна») [1, с. 45].

О. І. Скорикова , окрім вищезгаданих, виокремлює наступні способи перекладу термінів: переклад професіоналізмом ( « jacob’s ladder » – «штормтрап» ) ; при перекладі багатокомпонентних термінів інколи пропонується спосіб компресії, тобто опущення семантично незначного елемента або поєднання декількох слів в одне; відмова від перекладу терміна [ 4, с. 12].

Вибір способу перекладу терміна визначається рядом факторів. Серед них виокремлюють: логіко-предметний фактор, термінологічний фактор, стилістичний фактор, фактор нормативності та власне лінгвістичні фактори.

Таким чином, для успішного виконання всіх напрямків діяльності у сфері перекладу морської термінології, перекладач повинен оволодіти певним обсягом знань у галузі терміно- та перекладознавства .

Перспективним є подальше дослідження питання відтворення термінів у різних типах текстів офіційно-ділового стилю.

Список використаних джерел:

1. Лейчик В. М. Лингвистические проблемы терминологии и научно-технический перевод / В. М. Лейчик , С. Д. Шелов . – М.: Всесоюзный центр переводов , 1990. – 77 с.

2. Массал іна І. П. Средства выражения связующей функции в английском языке военно-морского дела : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з філол. [ Електроний ресурс] / І. П. Массаліна . – Калінінград, 2009. – 48 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/sredstva-vyrazheniya-svyazuyushchei-funktsii-v-angliiskom-yazyke-voenno-morskogo-dela

3. Поваляев Г. Н. Англо-русский толковый словарь морских терминов / Г. Н. Поваляев . – М.: Космосинформ , 1997. – 205 с.

4. Скорикова О. І. Адекватность и вариативность перевода морских и военных терминов в художественном текст: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з філол. [ Електроний ресурс] / О. І. Скорикова . – М., 2002. – 38 с. – Режим доступу: – http://www.dissercat.com/content/adekvatnost-i-variativnost-perevoda-morskikh-i-voennykh-terminov-v-khudozhestvennom-tekste