К. філос. н. Андрусів Л. З.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ НАФТОГАЗОВОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

В умовах переходу до постіндустріального суспільства важливого значення набуває формування високорозвиненого та ерудованого в певній галузі знань спеціаліста. Специфікою цього процесу часто є становлення світогляду молодої людини, а також розвиток конгруентної особистості, її аналітичних, креативних здібностей. З іншої сторони, з розвитком науково-технічного прогресу збільшується запит на людей із технічним мисленням. Тому головним завданням української освіти в сучасних інтеграційних процесах є забезпечення відповідності кадрів висококваліфікованих фахівців до швидко змінюваної матеріально-технічної бази виробництва. Це, своєю чергою, актуалізує питання про логічну культуру мислення студента як майбутнього фахівця, його здібність до самостійного навчання, вміння досягати поставленої мети в контексті різноманітних сучасних реформ освіти [3, с. 252].

Метою дослідження є аналіз формування аналітичного мислення у студентів технічного спрямування, зокрема нафтогазової спеціальності, у сучасному інформаційному суспільстві.

Для ґрунтовного розгляду поставленого питання слід звернути увагу на соціокультурні умови, в яких формується мислення індивіда. Розвиток технократичного суспільства пов’язаний із проблемами логіки соціальної поведінки, яка перебуває на стадії переосмислення. Особливістю постіндустріального суспільства є відбір інформації – пошук критеріїв, на основі яких повинно бути прийняте рішення про включення знань про предмет до певної інформаційної системи. Людина отримує великий вибір доступу до різноманітної інформації, не вміючи при цьому правильно її використати, або ж отримує інформацію у викривленому вигляді. Накопичення інформації, її систематизація також пов’язана з індивідуальними особливостями спеціаліста, рівнем його інформаційно-аналітичної діяльності.

Можливість легкого доступу до будь-яких джерел інформації призводить до послаблення мотивації винахідливості, здобування нових знань. Для студента навіть втрачається смисл письмової підготовки до практичного заняття, пошуку відповідей на запитання у рекомендованій літературі через бібліотеку, оскільки він має швидкий доступ до мережі Інтернет, де можна легко знайти інформацію, в основному недостовірну, або радше однотипну, перекопійовану з різних сайтів. Потрібно зазначити, що ми ведемо мову про негативний вплив комп’ютеризації на розвиток мислення людини, адже одним із вигідних аспектів Інтернету є знову ж таки швидкість та зручність отримання інформації. Навчально-виховний процес потребує раціонального використання інформаційних мереж.

Технічна освіта намагається орієнтуватися на сучасні тенденції розвитку соціальної системи, розробки та впровадження нових технологій [2]. Одним із елементів педагогічної технології як сукупності принципів навчального процесу є акцент на формування аналітичного мислення.

Дослідженню аналітичного мислення присвячені праці таких вчених, як С. Рубінштейн, О. Тихомиров, А. Ждан, А. Реан, Л. Столяренко, М. Гриньова та багатьох інших. У психолого-педагогічній літературі аналітичне мислення вважається основним інструментом наукового пізнання, що здійснюється за допомогою логічних операцій, у відповідності з якими явища та предмети розглядаються за окремими та спільними ознаками [9, с. 151]. О. Тихомиров відзначає, що аналітичне мислення розгорнуте в часі та має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини [8, с. 10]. Тобто, воно має всеохопний характер.

Аналітичний стиль мислення орієнтований на систематичний та різносторонній розгляд питання або проблеми в тих аспектах, які задані об’єктивними критеріями [7, с. 185]. Його особливостями є логічність, методичність, детальне вивчення поставленої проблеми, рефлексивність. Справді, одного життєвого досвіду, здорового глузду чи інтуїтивної логіки недостатньо для розв'язання будь-яких проблем. Важливим моментом є логіка.

Аналітичне мислення випливає із логічної культури мислення. Культура мислення передбачає навички аналізу думок, використання методів раціонального мислення та аргументації. На думку А. Муранова, логічна культура – це сукупність засобів обробки інформації та прийомів організації мисленнєвої діяльності [5, с. 92].

Таким чином, формування логічної культури – це здобуття інтелектуальної освіти через сукупність законів і правил, що спрямовують на «шлях істини». Як зазначав відомий східний мислитель аль-Фарабі, правила логіки – це «весла і міра, лінійка і циркуль»; а необізнані в логіці, так би мовити, «колять дрова вночі».

Логіка входить до системи наук, які складають ядро духовної культури та виконують у суспільстві важливі функції. Для молодого спеціаліста цінним є набуття логічної культури мислення, що дає можливість досягнення істинних знань, уникання логічних помилок під впливом емоцій, суб'єктивного сприйняття та свідомого контролювання власних міркувань. Систематично засвоюючи методи наукового пізнання у процесі навчальної діяльності, молодий спеціаліст формує власну логічну культуру мислення.

На жаль, дуже часто ми спостерігаємо той факт, що студенти не можуть висловити власної думки, не володіють навіть мінімумом логічних навичок. Все це свідчить про низький рівень логічної культури, і тому дослідження особливостей формування аналітичного мислення є актуальним сьогодні. При вивченні будь-якої дисципліни студенти повинні знати визначення понять, вміти класифікувати їх та пояснювати [1].

Також одним із головних недоліків у підготовці студентів технічного спрямування є проблема самостійного вирішення нових технічних завдань. Навчальний процес у виші, в основному, побудований тільки на готовому формулюванні завдання та прикладах його вирішення певним способом. У процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу, зокрема логіки, філософії та психології, студент має змогу формувати власну особисту світоглядну позицію, логічну культуру мислення, аналізувати особливості технічних інновацій тощо.

Отже, завдяки формуванню аналітичного мислення студент, на основі засвоєння технічних знань, зможе ефективніше виконувати такі завдання:

– проектування магістральних нафтопроводів, складів нафти і нафтопродуктів;

– застосування енергоефективних, фізико-технічних, інформаційних технологій;

– пошук інноваційних технологій як необхідної умови здійснення наукової та технічної діяльності;

– аналіз наукових законів та їх використання у техніці;

– критичне і свідоме оцінювання різноманітних технічних об’єктів та процесів, можливостей використання різноманітних конструкційних матеріалів;

– збільшення кількості винаходів, конструювання і створення нових технічних об’єктів;

– прогнозування можливих результатів і наслідків своєї діяльності.

Здатність до вибору певного виду діяльності або процесу (структурна трансформація, бурові технології, управління проектами та ін.) при вирішенні кола професійних завдань (екологічної безпеки, удосконалення методів та ін.) з допомогою різноманітних способів автоматизації становить зміст аналітичної компетентності.

Аналітична компетентність необхідна для діяльності кваліфікованого фахівця нафтогазової спеціальності. Вона є головним елементом теоретичного мислення, знаходження причинно-наслідкових зв’язків між явищами, а також необхідна для успішного освоєння людиною різних видів діяльності.

При аналізі особливостей формування аналітичного мислення в інформаційно-аналітичній діяльності можемо виокремити такі етапи:

1) розподіл складного на прості елементи (елементарний аналіз);

2) розробка детального плану дій з огляду на виокремлені прості елементи (підготовчий етап);

3) обробка і накопичення інформації про певну систему, сходження від конкретного до загального (пізнавальний етап);

4) розгляд досліджуваного питання, сходження від абстрактного до конкретного (конкретизація);

5) встановлення зв’язку між причиною та наслідком за допомогою синтезу (глибинний аналіз);

6) інтерпретація та оцінка досліджуваного явища (узагальнення).

Таким чином можемо проілюструвати логіко-аналітичний спосіб розв’язання будь-яких завдань. Спираючись на дослідження Є. Яковлевої, слід вести мову про два основні фактори, що впливають на процес формування аналітичного мислення, логічної культури студентів вищого навчального закладу. Це, по-перше, відсутність ґрунтовного знання у студентів, а, по-друге, недоопрацювання в роботі викладача (табл. 1) [10, с. 120–121].

Таблиця 1. Факто ри, що впливають на процес формування аналітичного мислення студента

Проблеми відсутності ґрунтовного знання у студентів

Помилки, які може допустити педагог у навчальному процесі

1. Студентам важко дається виокремлення суттєвих ознак явищ, які вони вивчають. 2. Не вміють вказати родових ознак та узагальнити їх. 3. Часто мають труднощі у визначенні понять, допускають логічні помилки занадто широкого або занадто вузького визначення. 4. При встановленні причинно-наслідкових зв’язків підміняють причину будь-яким неправильним доказом (Помилка: «post hoc ergo propter hoc – після цього, значить через це»). 5. При відтворенні навчального матеріалу відсутня інтерпретація та аргументація. 6. Мають труднощі у формуванні індуктивних, дедуктивних умовиводів та висновків за аналогією. 7. Мало розуміють методи інтеграції наукових знань та сутність таких мисленнєвих операцій, як абстрагування, систематизація, моделювання.

1. У процесі викладання не робиться акцент на формування у студента культури мислення. 2. Відбувається підміна логічної процедури наукового пояснення процедурою поверхневого опису або емпіричним узагальненням. 3. Неуважність до ініціативності студента, що сприяє формуванню креативності, розвиває здібності винахідництва. 4. Закритість на нові досягнення, знання в галузях конкретних наук, що ставить певну «планку» у самостійній роботі молодої людини. 5. Нелогічно структурований матеріал лекції, що впливає на культуру мислення студента. 6. Помилки у визначенні основних понять поданої проблематики.

Слід відзначити, що ці недоліки зумовлені як першим, так і другим факторами.

Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального супроводжується також великими змінами у сфері освіти. Формуються зовсім інші завдання та методи у здійсненні навчально-виховного процесу. Авторитет педагога створюється не за рахунок зберігання дистанції, яка відіграє роль дисципліни та строгості, а репрезентується через його власні якості як особистості [6, с. 304]. Педагог повинен створити умови для самостійного навчання студента, використовувати демократичний та егалітарний методи і форми. Важливим підґрунтям такої системи навчання є: динамічна структура навчальних курсів з показом слайд-шоу; інтерактивні, ігрові, проектні технології; підручники, що доповнюються потужними інформаційним системами; використання різних способів активізації мислення. Ці елементи сприяють формуванню національної освіти та допомагають подолати пережитки освітньої системи індустріального суспільства, стереотипів, що склалися в перехідний період.

Згідно з концепцією відомого педагога О. Новікова, зміни відбуваються також у формуванні мотивів навчальної діяльності студента. Ними стають: зацікавленість в навчанні, отримання задоволення від досягнутого результату; навчання з метою самореалізації в житті, здобування кар’єри; відповідальність за своє навчання; зміщення акценту на самоконтроль та самооцінку; спрямованість навчання на оволодіння сучасними технічними досягненнями та здобутками культури в цілому [6, с. 304].

Таким чином, можемо виокремити основні складники аналітичного мислення у студента технічного спрямування, зокрема нафтогазової спеціальності.

Об’єктивність – відкритість на пізнання наукової істини, подолання суб’єктивізму як обмеженості.

Різносторонність , що відображає пошук якнайкращого результату, відповіді на поставлений запит.

Системність , пов’язана з різносторонністю, коли з множини елементів, які знаходяться у зв’язках та відношеннях твориться певна єдність, цілісність. До уваги беруться насамперед матеріальні системи, а саме: фізичні, геологічні, хімічні (системи неорганічної природи) та екологічні, біологічні (системи органічної природи).

Методичність , що полягає у використанні певного набору методів, які можуть виступати як система. Цей елемент відображає також послідовність та організованість у пізнанні, сприяє творчій діяльності спеціаліста певної галузі.

Виваженість , що виражається у формі ретельного здійснення логічних операцій та є необхідною умовою більшої об’єктивності та різносторонності.

Раціоналізація характеризує організацію діяльності найефективнішим способом, апеляцію до законів логіки, методологічних норм та правил.

Впорядкованість відображає послідовність мислення, його організацію, яка також випливає із раціоналізації, методичності тощо.

Теоретизація пояснюється схильністю виражатись за допомогою формул, теорій, використання технічного проектування.

Рефлексивність , тобто відкритість на теоретичне мислення, продукування теорії в нерозривному зв’язку з практичною технічною діяльністю.

Технічна творчість , яка може виникати внаслідок методичності, виваженості, організованості. Варто завважити, що цей елемент є наслідком здійснення певного етапу аналітичного мислення. Креативні ідеї виникають завдяки відкритості студента (у перекладі з латинської мови studentis – «той, що ретельно працює» ) на різносторонність та об’єктивність пошуку, засвоєння ним наукового знання.

При врахуванні цих складових елементів навчально-виховний процес сприятиме всебічному гармонійному творенню особистості, розвитку у підростаючого покоління соціальної, національної культури, особистих здібностей до соціально-значимих видів технічної діяльності.

Перспективами подальшого дослідження цієї проблеми є вплив самостійної роботи студентів технічних вузів на формування аналітичного мислення.

Список використаних джерел:

1. Баширова С. Проблемы формирования логической культуры студентов / С. Баширова [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.journal.sakhgu.ru/work.php?id=61

2. Єлісеєв А. Г. Основа навчального процесу в ПТУ – нові технології / А. Г. Єлісеєв // Нові технології навчання: науково-методичний збірник. – Вип. 15. – К.: ІСДО, 1996. – С. 21–28.

3. Кремінь В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремінь. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

4. Лаврова Л. В. Методологічні особливості філософського аналізу освіти / Л. В. Лаврова // Філософія. Культура. Життя: міжвуз. збір. наук. праць. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2010. – Вип. 32. – С. 157–162.

5. Муранов А. В классе как в целом мире / А. В. Муранов // Народное образование. – 1995. – № 6. – С. 91–93.

6. Новиков А. М. Методология образования. Издание второе / А. М. Новиков. – М.: Эгвес, 2006. – 488 с.

7. Столяренко Л. Д. Основы психологии. Издание третье / Л. Д. Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 672 с.

8. Тихомиров О. К. Психология мышления: учеб. пособ / О. К. Тихомиров. – М.: МГУ, 1984. – 270 с.

9. Шевченко С. М. Педагогічні умови формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів / С. М. Шевченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2007. – № 3. – С. 151–154.

10. Яковлева Е. В. Проблема формирования логической культуры мышления студентов / Е. В. Яковлева // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – 2008. – № 10 (57). – С. 116–122.