Чумак В. В.
Нікопольський факультет Запорізького національного університету, Україна
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Ключові слова: іншомовна мовленнєва професійна компетенція, професійно-комунікативні уміння, професійно-культурологічні уміння.
Постановка проблеми. Сучасність ставить нові вимоги до випускників ВНЗ. Динамічні процеси, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя країни, і соціально-економічного зокрема, зумовлюють підготовку конкурентоспроможних фахівців, які не тільки досконало знали б технологію своєї професії, а й уміло використовували мовні ресурси для міжособистісної взаємодії у будь-яких ситуаціях.
Актуальність статті зумовлена необхідністю перегляду теорії і практики навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах економічного профілю, якісної перебудови навчально-виховного процесу, яка сьогодні неможлива без удосконалення традиційних підходів, істотного оновлення змісту мовної освіти та запровадження ефективних технологій навчання. Вища школа, як справедливо зазначає Л.Мацько, має продовжувати мовну освіту студентів у єдності з мовленнєвою поведінкою та привчати їх до перспективи неперервної мовної самоосвіти [4, с. 65].
Мета статті – вивчення різноаспектних шляхів удосконалення іншомовної мовленнєвої підготовки студентів в умовах ВНЗ. Аналіз законодавчих документів про освіту, науково-методичної літератури з досліджуваної теми дозволяє стверджувати, що проблема формування іншомовної мовленнєвої професійної компетенції студентів здавна цікавила багатьох дослідників вітчизняної педагогічної науки. Увага до неї пояснюється тим, що останнім часом змістовий аспект навчальних планів і програм вищої школи спрямований на інтеграцію, гуманізацію та гуманітаризацію: фахівець будь-якого профілю, економічного зокрема, повинен мати не тільки ґрунтовну економічну підготовку, усвідомлене ставлення до майбутнього фаху, розвинену пізнавальну мотивацію, а й інтелектуальний потенціал та мовленнєву культуру, адже «…гуманітарний розвиток особистості передбачає сформоване логічне й образне мислення, є необхідною передумовою гуманітаризації вищої технічної освіти» [5, с. 44].
Вивчення численних досліджень свідчить про цілком виправдане посилення інтересу до проблеми іншомовної мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців різних галузей, оскільки сьогодні відчувається гостра потреба у кваліфікованих конкурентоспроможних спеціалістах, які у своїй професійній діяльності здатні вільно послуговуватися іноземною мовою, забезпечувати адекватну міжособистісну взаємодію у відповідній виробничій сфері. Майбутнім менеджерам, економістам, банківським працівникам, аудиторам необхідні уміння обмінюватися повідомленнями (усними, писемними), вести бесіду на професійні теми, що, у свою чергу, вимагає від них не просто знань, а глибокого розуміння мови, реалій сучасного ринку.
У психолого-педагогічній та лінгводидактичній літературі із різною активністю порушувалися питання формування професійної мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей: оптимізація процесу навчання професійної термінології; використання засобів масової інформації у навчанні іноземної мови; реалізації комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення «Іноземної мови ділової комунікації» та «Іноземної мови (за професійним спрямуванням); формування професійно зорієнтованого мовлення на інтегративній основі; підвищення культури ділового мовлення на основі ситуативно-тематичного мінімуму та ін., проте методики формування професійної мовленнєвої компетенції студентів-економістів представлені фрагментарно й несистемно , що унеможливлює ефективну організацію роботи студентів з оволодіння мовою майбутньої професії.
Нова філософія освіти, орієнтована на європейські освітні пріоритети, спонукає до внесення змін і доповнень у змістовий компонент вище зазначених курсів і спрямована на «формування вмінь будувати професійно зумовлені висловлювання іноземною мовою, поповнення лексичного запасу, збільшення або розширення обсягу спеціальної термінології, фразеології, володіння основними композиційно-жанровими формами текстотворення, мовними формами усного й писемного спілкування, а також виховання студентів як гармонійних особистостей» [3, с. 15].
Практика показує, що успішне засвоєння курсів «Іноземна мова ділової комунікації» та «Іноземна мова(за професійним спрямуванням) залежить від особистості студента і його мовної, мовленнєвої, комунікативної компетенцій , оскільки оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної системи загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами розв’язання професійних завдань.
Більшість сучасних дослідників, які вивчають проблеми формування професійної мовленнєвої компетенції, наголошують на тому, що вивчення вище зазначених курсів має сприяти формуванню у студентів умінь та навичок користування мовою як засобом професійного спілкування.
Ми поділяємо думку Р. Гришкової, яка стверджує, що «навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей можливе завдяки посиленню мотивації поведінки у зв’язку з розв’язанням соціокультурних проблем. Мотивація характеризується як створення у процесі навчання такої морально-психологічної атмосфери, яка сприяє прояву творчості та ініціативності кожного студента. Під час занять необхідно змотивовувати студентів на спілкування, тобто створювати такі обставини та ситуативні колізії, які б розвивали мовленнєву діяльність і в яких студент був би змушений активізувати свої творчі здібності» [3, с. 12].
Доцільно, на наш погляд, при створенні таких ситуативних колізій широко використовувати термінологічну лексику, яка є складовою фахової мови, адже вивчення термінологічної лексики – це один із важливих напрямків навчання професійно зорієнтованого мовлення, оскільки студенти-економісти повинні «опановувати основний термінологічний фонд професії на лексичному, лексико-семантичному, стилістичному та граматичному рівнях» [1, с. 4].
Крім того, у процесі навчання іноземної мови необхідно закріплювати активний запас іноземної термінологічної лексики, що сприятиме формуванню у студентів фахових знань, засвоєнню нових термінів, з’ясуванню значень термінів, умінь користуватися ними у процесі мовлення.
Наголос на тому, що обмежувати формування мовленнєвої професійної компетенції лише вивченням термінологічної лексики не доцільно. Певна річ, це один із вагомих напрямків навчання професійно зорієнтованого мовлення, але він є лише частиною цілісного вивчення іноземної мови. Аналіз наукових джерел та проведені нами спостереження переконують, що необхідними складовими професійно зорієнтованого мовлення є: ґрунтовні фахові знання, загальна культура фахівця, орієнтування у соціумі, сформовані навички спілкування.
Практика показує, що важливою умовою успішної професійної діяльності майбутніх фахівців економічного профілю є мовленнєве спілкування, яке розгортається як один із головних компонентів професії, необхідний для впливу й успіху у професійній комунікації, самореалізації фахівця, а також творчого стилю мовленнєвої поведінки тощо.
Розглядаючи особливості діяльності майбутніх фахівців економічного профілю, констатуємо, що однією з важливих її рис є комунікативна здатність як інтегративна властивість особистості, яка складається з когнітивного (професійна компетентність, децентрованість мислення), емоційного (тактовність), поведінкового (здатність до саморегулювання, коригування власних дій, відповідальність) компонентів.
Перспективним для нашого дослідження вважаємо підхід Д. Бубнової, яка у змісті ділового спілкування виокремлює чотири провідні сфери: професійна сфера, сфера сервісу, сфера особистісних контактів і сфера культури, з урахуванням яких розроблено систему вправ і завдань, спрямованих на формування професійно зорієнтованого мовлення. У комплексі вправ для навчання усного ділового спілкування передбачено:
1) введення лексичного матеріалу;
2) спілкування у типовій комунікативній ситуації;
3) спілкування у новій комунікативній ситуації;
4) уведення і тренування у вживанні розмовних формул;
5) рольові, ділові ігри тощо [2, с. 42].
Аналіз підходів до методики формування професійної мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців економічного профілю засвідчує, що загалом вітчизняними науковцями обґрунтовано шляхи формування мовленнєвої компетенції як складової загальної підготовки фахівця, проте й досі в лінгводидактиці не розроблено ефективної методики навчання іноземної мови професійного спрямування у вищих навчальних закладах. Існує об’єктивна потреба розроблення спеціальної методичної системи навчання професійної мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців економічного профілю, яка сприяла б формуванню у студентів мовних і професійно-комунікативних умінь.
Тому, вочевидь, є нагальна потреба у розробленні навчально-методичної системи формування професійної мовленнєвої компетенції студентів-економістів, що корелюється з навчальними програмами, реальними запитаннями і вимогами майбутньої професійної діяльності.
Висновки. Отже, вивчення спеціальних досліджень та наукових джерел із лінгводидактики уможливило визначення провідних тенденцій у розвитку методичних підходів до формування професійної мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей (посилення наукового інтересу дослідників до проблеми мовно-мовленнєвої підготовки студентів нефілологічних спеціальностей; розроблення та реалізація особистісно зорієнтованої мовленнєво-професійної моделі підготовки майбутнього фахівця економічної галузі; навчання діалогічного мовлення студентів нефілологів на основі ситуативно-тематичного мінімуму), а також окреслення проблем, пов’язаних із необхідністю вдосконалення навчально-методичного забезпечення нововведеного у змістовий компонент вищих навчальних закладів курсів «Іноземна мова ділової комунікації» та «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» відповідно до вимог нормативних документів; упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання у практику мовної підготовки студентів-економістів.
Резюме. У статті висвітлено питання підготовки майбутніх економістів, здатних ефективно налагоджувати професійно-ділову комунікацію з іноземними партнерами. Зазначено, що важливим питанням є формування у студентів навичок ділової комунікації, що входять в поняття комунікативної компетенції економістів. Основним завданням є здатність майбутнього фахівця застосовувати іноземну мову на професійно-діловому рівні спілкування.
Список використаних джерел:
1. Артикуца Н. В. Юридична термінологія: метод. комплекс навч . дисципліни для студ . Київського університету права / Н. В. Артикуца . – К.: Вид-во Київ. ун-ту права, 2002. – 92 с.
2. Бубнова Д. В. Методика навчання ділового спілкування англійською мовою студентів старших курсів вищих технічних навчальних закладів: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – теорія і методика навчання. – К., 2007. – 24 с.
3. Гришкова Р. О. Педагогічні засади формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей: автореф. дис. на здобуття наук ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – К., 2007. – 32 с.
4. Мацько Л. І. Українська мова в освітньому просторі: навч . пос . для студ.-філол . освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» / Л. І. Мацько. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 607 с.
5. Момот В. М. Теорія і практика формування професійно зорієнтованого мовлення у студентів технічного профілю / В. М. Момот // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 3. – С. 44–46.