К. іст . н. Бабічева О. С., Метель О. В.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Сьогодні в політичних та наукових колах не зупиняються дискусії щодо визнання наслідків глобалізаційних процесів. Переважна більшість науковців вважають, що глобалізація несе благо світовому співтовариству. Проте деякі вчені дотримуються протилежної точки зору. Безперечно, всі дослідники мають обґрунтовані доводи на захист своєї позиції.

Осмислення творчих перспектив глобалізаційного бачення сучасних економічних, політичних і соціокультурних проблем, розуміння впливу процесу глобалізації на культурний і духовний клімат нашої епохи, передбачення небезпек та ризиків, що супроводжують цей процес є необхідними та актуальними для майбутніх соціологів.

В наданій роботі ми намагалися об’єктивно розглянути та проаналізувати деякі аспекти глобалізаційних зрушень та їх вплив на сучасне суспільне життя.

Так існує думка, що глобалізація не створює нових конфліктів, вона є ключем до досягнення миру. Дійсно, падіння кордонів і відкриття національних ринків мають ключове значення для стабільності та добробуту на нашому континенті. ЄС, а також інтеграція ринків на заході Європи стали передумовами для збереження свободи. Економіка залучає всіх в єдину мережу. Економіка створює спільні інтереси для людей різних націй. Недарма молоді демократії Центральної та Східної Європи після перехідного періоду прагнуть стати частиною Європейського Співтовариства. Адже безпеки і стабільності в масштабах світової спільноти сьогодні вже не можна досягти виключно військовими засобами. Глобальне підприємництво створює для цього спільну основу – для добробуту, збереження робочих місць, всесвітньої участі в реалізації технологій, що визначають майбутнє.

Наступною є точка зору, що всесвітні ринки капіталу не є причиною кризи; вони – каталізатор для більшої прозорості, підприємницької ефективності та демократичного контролю. Стосовно цього можна сказати, що кількість валюти, яка в наші дні всього за один день циркулює навколо земної кулі, підвищує обсяг світової торгівлі за чотири місяці. Все більша кількість людей пов’язує своє матеріальне становище і забезпечення старості з успіхом підприємств. Внаслідок цього в майбутньому глобальна конкуренція за міжнародний капітал стане для великих підприємств ще жорсткішою. Ці підприємства відчують більший тиск, спрямований на підвищення прозорості, ефективності і прибутковості.

Аргументованою є думка, що вирішальним ресурсом у змаганні глобальних ринків є не запаси сировини, а необмежені ресурси знань. Адже в наш час умови конкуренції, потреби клієнтів, технології та ринки змінюються швидше, масштабніше, ніж будь-коли раніше. Протягом століття найбагатша людина Землі мала справу з нафтою – від Д.Рокфеллера до султана Брунею. Зараз в особі Біла Гейтса найбагатшою людиною світу став представник розумової праці. Перманентне оновлення стає вирішальним для майбутнього підприємств.

Але інновації не даються безкоштовно. Їх вартість постійно зростає. Одночасно активніше закриваються ринкові ніші, скорочуються виробничі цикли, в яких могли б амортизуватися інвестиції. Наслідки однозначні: інвестиції доцільні, якщо їх можна розподілити на більшу кількість продукції, що випускається. А це означає, що слід вести маркетинг у всьому світі і відкривати нові ринки.

Існує думка, що підприємництво не веде до зниження відповідальності окремих країн, воно зміцнює прив’язку до регіонів. Безглуздо дорікати глобальні підприємства в недостатньому патріотизмі. На справі навпаки: вимога регламентації та протекціонізму виливається в вотум недовіри щодо України як місця розміщення підприємств, а також до її громадян. Патріот той, хто вірить у людей. Головний виклик звучить так: треба глобально мислити і глобально діяти. Тільки те підприємство, яке засновує свою діяльність на національній культурі і традиціях, яке пристосовується до вимог відповідних ринків, буде в довгостроковому плані мати успіх. Адже тільки за допомогою експорту ми сьогодні не зможемо працювати успішно і забезпечувати робочі місця.

Відомо, що глобалізація не скорочує свободи окремо взятого громадянина, вона надає широкий простір для власної дії. Не тільки мобільнішими стають товари на послуги: більш гнучкими стають ринки праці. Ми зустрічаємося з цим щодня: вірність одному працедавцю більш не є загальноприйнятою. Сьогодні вже не так актуальні ювілеї багаторічної праці на одній фірмі. І це не недолік: не тільки підприємства використовують шанси нових моделей організації праці, а й працівники беруть із цього користь. Вони застосовують свої професійні здібності гнучко, часто не тільки змінюючи одне підприємство на інше, але й починаючи самостійну справу. Все більша кількість молодих людей наважується на те, щоб вдало реалізувати себе на ринку, відстояти свою професійну нішу.

Наприкінці можна сказати, що глобалізація не позбавляє національні держави влади; вона веде до нового партнерства між політико-економічними сферами.

Протягом багатьох століть уряди країн могли діяти на власний розсуд. В наш час, навпаки, політики світу знаходяться один з одним в безпосередній конкуренції. Головне питання: яким чином можна посилити потенціал політичного управління за наявності різних ринкових та економічних реалій? Адже національні уряди тільки в обмеженій мірі можуть впливати на події та керувати. Це не робить національні держави зайвими. В якості гарантів свободи і правової державності вони залишаються фундаментом будь-якого нового міжнародного порядку. Разом з тим їх роль поступово буде зменшуватися.

Таким чином, глобалізація охоплює найважливіші аспекти соціальних змін в сучасному суспільстві і створює теоретичний сценарій подальшого розвитку України і всієї світової спільноти як єдиного цілого.