К. с-г. н. Поліщук І. С., к. с-г. н. Поліщук М. І., Палагнюк О. В.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ АЗОТОФІТ ТА ФІТОЦИД НА ВРОЖАЙНІ ВЛАСТИВОСТІ СОРТІВ КАРТОПЛІ
Картопля – одна з найважливіших сільськогосподарських культур, вона є універсальним, багатим на вуглеводи продуктом повсякденного споживання для більшості населення – біля 150 кг на душу. Відставання виробництва картоплі в Україні, порівняно з розвинутими країнами-картоплевиробниками , залишається значним, а тому зростання валових зборів має здійснюватись за рахунок підвищення врожайності сортів картоплі та довести її до рівня 40–45 т/га.
Одним із основних важелів підвищення врожайності картоплі за відсутності належної кількості органічних і мінеральних добрив та засобів захисту рослин є біопрепарати, які в незначних дозах, за порівняно низької вартості і простоти застосування. Вони сприяють активному використанню поживних речовин, грунту та добрив, зростанню захисних властивостей рослин, їхньої стійкості до захворювань, стресів, несприятливих погодних умов, а також мають ростстимулюючу та антимікробну дію. Це дозволяє зменшити на 20–30% обсяг використання пестицидів без зменшення захисного ефекту.
Для дослідження з вивчення ефективності застосування біопрепаратів в посадках картоплі на врожайні та якісні показники бульб був закладений тимчасовий польовий дослід в умовах Державного підприємства «Артеміда» Калинівського району Вінницької області в Опорному пункті Інституту Картоплярства НААН України.
Грунт дослідної ділянки – чорнозем типовий малогумусний . Потенціал родючості оцінюється як добрий.
Агрохімічні показники ґрунту такі: вміст гумусу в орному шарі складає 4,3 – 4,7%, реакція ґрунтового розчину – рН (сольове) 5,4, гідролітична кислотність – 4,1 мг. – екв . на 100 г ґрунту, сума вбірних основ 15 мг. – екв . на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами – 78,9%.
Протягом вегетаційного періоду картоплі 2011–2012 років досліджень створювалися неоднозначні умови щодо температурного режиму і режиму вологозабезпечення . Загалом, в порівнянні з середньобагаторічними даними, в 2011 році за вегетаційний період випало менше вологи на 62 мм , а температура повітря була в середньому на 0,2°С вищою. У 2012 році випало на 74 мм менше вологи, ніж у 2011 році, та на 136 мм менше, порівняно з середньобагаторічними показниками, а середньомісячна температура повітря склала 17,5°С, що на 1,3°С вище з попереднім роком та на 1,5°С більше за середньобагаторічну . Для проведення досліджень були використані два сорти картоплі Повінь – ранній та Червона Рута – середньопізній з нормами посадки 55 та 65 тис. шт./га (табл. 1).
Таблиця 1. Схема досліду обробки сортів картоплі Повінь та Червона Рута
|
№ вар. |
Варіант обробки |
|
|
1 |
Без обробки (контроль) |
|
|
2 |
Азотофіт – 0,3 л/т (обробка бульб) |
|
|
3 |
Азотофіт – 0,3 л/т (обробка бульб) + Азотофіт – 0,2 л/га (фаза змикання рослин в рядку) |
|
|
4 |
Азотофіт – 0,3 л/т (обробка бульб) + Азотофіт – 0,2 л/га (фаза змикання рослин в рядку)+ Азотофіт – 0,2 л/га (фаза бутонізації) |
|
|
5 |
Азотофіт – 0,3 л/т (обробка бульб) + Азотофіт – 0,2 л/га (фаза змикання рослин в рядку)+ Азотофіт – 0,2 л/га (фаза бутонізації)+ Азотофіт – 0,2 л/га (фаза початок відмирання бадилля) |
|
|
6 |
Фітоцид – 0,2 л/т (обробка бульб) |
|
|
7 |
Фітоцид – 0,2 л/т (обробка бульб) + Фітоцид – 1 л/га (фаза змикання рослин в рядку) |
|
|
8 |
Фітоцид – 0,2 л/т (обробка бульб) + Фітоцид – 1 л/га (фаза змикання рослин в рядку+ Фітоцид – 1 л/га (фаза бутонізації ) |
|
|
9 |
Фітоцид – 0,2 л/т (обробка бульб) + Фітоцид – 1 л/га (фаза змикання рослин в рядку+ Фітоцид – 1 л/га (фаза бутонізації )+ Фітоцид – 1 л/га (фаза початок відмирання бадилля) |
Агротехніка вирощування картоплі – загальноприйнята для зони вирощування. Попередник картоплі в 2011–2012 роках – пшениця озима. Фенологічні спостереження та біометричні виміри під час вегетації рослин проводились за загальноприйнятими методиками.
Облік урожаю здійснювали методом суцільного поділяночного зважування. Структуру врожаю визначали ваговим методом при збиранні. Для якісної оцінки бульб картоплі перед початком збирання врожаю з кожного повторення досліду по двох діагоналях ділянки відбирали десять типових кущів.
Результати досліджень. Численні літературні дані свідчать про те, що сходи бульб, бутонізація, цвітіння та відмирання картоплиння регулюються гормональною системою рослини – рівнем та співвідношенням ендогенних ростових речовин, спостерігається зміна строків настання певних фенофаз за обробки садивних бульб і рослин біологічними препаратами.
На варіантах із застосуванням біологічних препаратів Азотофіт та Фітоцид при обробці бульб у 2011–2012 роках було відмічено появу сходів на 1–2 дні раніше, ніж на контролі (28–27 днів відповідно). Та все ж настання певних фенофаз різнилися за роками досліджень. Так, посушливий 2012 рік в порівнянні з більш вологозабезпеченішим 2011 сприяв швидшому настанню фаз бутонізації, цвітіння та початок відмирання бадилля на 2–3 дні для ранньостиглого сорту Повінь. Для сорту Червона Рута також було відмічено скорочення фенофаз, а фаза початок відмирання бадилля на 3–4 дні була подовжена у 2012 році порівняно з 2011 за рахунок випадання опадів у цей період, що позитивно вплинуло на нагромадження врожаю.
Джерела літератури свідчать про значний вплив ростових речовин на формування площі листя. Нашими дослідженнями при обробці бульб та позакореневих підживленнях біологічними препаратами Азотофіт та Фітоцид також відмічено значний їх вплив на формування листкової поверхні картоплі(табл. 2). Із даних таблиці видно, що у більш зволожений 2011 рік площа листкової поверхні була більшою по всіх варіантах та сортах, ніж у 2012 році. Застосування біопрепаратів Азотофіт та Фітоцид веде до зростання площ асиміляційної поверхні листків.
При застосуванні Азотофіта переваги проти контролю складають 0,3–1,6 тис. м 2 /га за норми посадки 55 тис. шт./га і 0,3–2,5 тис. м 2 /га за норми посадки 65 тис. шт./га у сорту Повінь, аналогічна тенденція прослідковується і у сорту Червона Рута. Значно зростає площа листкової поверхні у обох сортів при збільшенні норми посадки із 55 до 65 тис. шт./га. Найбільша площа листкової поверхні прослідковується у варіанті 5, де проводилась обробка бульб препаратом Азотофіт та триразове позакореневе підживлення по обох сортах. Застосування Фітоциду по варіантах у різних комбінаціях забезпечило гірше формування площі листкової поверхні, ніж при обробці Азотофітом .
Таблиця 2. Вплив біопрепаратів Азотофіт та Фітоцид на формування площі листкової поверхні рослин картоплі сортів Повінь та Червона Рута т ис. м 2/ га
(фаза бутонізації)
|
Номер варіанту |
Роки |
с. Повінь |
с. Червона Рута |
||||
|
Густота посадки, тис. шт./га |
|||||||
|
55 |
65 |
55 |
65 |
||||
|
1 |
2011 |
16,8 |
21,1 |
17,0 |
22,0 |
||
|
2012 |
16,2 |
20,6 |
16,4 |
21,6 |
|||
|
2 |
2011 |
17,1 |
21,4 |
17,5 |
22,3 |
||
|
2012 |
16,8 |
21,2 |
17,0 |
22,0 |
|||
|
3 |
2011 |
17,8 |
22,0 |
18,2 |
23,1 |
||
|
2012 |
17,5 |
21,7 |
18,0 |
23,0 |
|||
|
4 |
2011 |
18,3 |
23,4 |
19,1 |
23,8 |
||
|
2012 |
18,2 |
22,6 |
18,9 |
23,6 |
|||
|
5 |
2011 |
18,4 |
23,6 |
19,8 |
28,8 |
||
|
2012 |
18,4 |
22,9 |
19,5 |
28,7 |
|||
|
6 |
2011 |
17,0 |
21,2 |
17,3 |
22,0 |
||
|
2012 |
16,6 |
21,0 |
17,0 |
21,7 |
|||
|
7 |
2011 |
17,2 |
21,5 |
17,5 |
22,3 |
||
|
2012 |
17,0 |
21,3 |
17,4 |
21,8 |
|||
|
8 |
2011 |
17,5 |
22,1 |
17,9 |
22,8 |
||
|
2012 |
17,4 |
22,0 |
17,4 |
22,4 |
|||
|
9 |
2011 |
17,6 |
22,2 |
18,6 |
23,3 |
||
|
2012 |
17,3 |
22,0 |
18,3 |
23,0 |
|||
Величина врожаю бульб картоплі на пряму зв’язана із площею листкової поверхні рослин, інтенсивністю фотосинтезу і тривалістю життя листків. Вплив застосування біопрепаратів Азотофіт та Фітоцид на величину врожаю бульб досліджуваних сортів картоплі за різною густотою посадки представлено у табл. 3.
З даних таблиці видно, що застосування обох препаратів уже при обробці бульб перед посадкою веде до зростання врожаю. При цьому варто відмітити, що величина врожаю бульб сортів була досить високою на контрольному варіанті і у 2011 році у сорту Повінь склала 30,0, а у сорту Червона Рута 29,2 т/га, у 2012 28,2–28,4 т/га відповідно за норми посадки 55 тис. шт./га.
Збільшення норми посадки до 65 тис. шт./га зумовлювало зростання врожаю бульб від 6,6 до 6,9 т/га у сорту Повінь і 5,0–4,2 т/га т/га у сорту Червона Рута у роки досліджень.
Застосування Азотофіту при обробці бульб зумовило зростання врожаю в середньому у сорту Повінь на 2,1%, і сорту Червона Рута на 2,6% за норми посадки 55 тис. шт./га, а за норми посадки 65 тис. шт./га 1,4–1,2% відповідно.
Достовірна ефективність застосування Азотофіту на посадках картоплі сорту Повінь проявилась із обробкою препаратом насінних бульб та обробкою рослин у фазу змикання рослин у рядку (вар. 3), приріст врожаю бульб склав за двох густот посадки від 1,5 до 1,2 т/га, а сорту Червона Рута достовірна прибавка прослідковується із триразовим застосуванням Азотофіту (вар. 4), де приріст склав 2,4 та 2,1 т/га відповідно.
Застосування Азотофіту чотири рази, починаючи із обробки бульб та у три прийоми по вегетуючих рослинах забезпечило отримання врожаю картоплі у сорту Повінь за норми посадки 55 тис. шт./га – 31,9 т/га, що на 3,9 т/га вище контролю, а сорту Червона Рута – 3,1 т/га. Із збільшенням густоти посадки до 65тис. шт./га врожайність зросла на 4,2–3,8 т/га відповідно.
Застосування Фітоциду на посадках сортів картоплі дало дещо нижчу урожайність ніж після застосування Азотофітом . Достовірна прибавка величину урожаю у сорту Повінь склала у варіанті 8, а сорту Червона Рута – варіанті 7, де приріст врожаю склав 2,1–1,0 т/га за норми посадки 55 тис. шт./га. Із збільшенням норми посадки до 65 тис. шт./га врожайність бульб в цілому зросла проти меншої норми посадки, однак достовірна прибавка врожаю проявилась лише на варіантах 8 та 9, де вона складає 1,4 та 2,2 т/га у сорту Повінь та 1,6 і 3,1 т/га у сорту Червона Рута.
Таблиця 3. Вплив біопрепаратів Азотофіт та Фітоцид на врожайні показники
бульб картоплі сортів Повінь та Червона Рута
|
Варіант удобрення |
с. Повінь |
с. Червона Рута |
||||||||
|
Урожайність, т/га |
Прибавка, +- до контролю |
Урожайність, т/га |
Прибавка, +- до контролю |
|||||||
|
2011 р. |
2012 р. |
середнє по роках |
т/га |
% |
2011р. |
2012р. |
середнє по роках |
т/га |
% |
|
|
за густоти посадки 55 тис. шт./га |
||||||||||
|
1 |
30,0 |
28,2 |
29,1 |
- |
- |
29,2 |
28,4 |
28,8 |
- |
- |
|
2 |
30,8 |
28,7 |
29,7 |
0,6 |
2,1 |
30,1 |
29,0 |
29,5 |
0,7 |
2,6 |
|
3 |
31,3 |
29,9 |
30,6 |
1,5 |
5,1 |
30,9 |
30,0 |
30,4 |
0,6 |
5,7 |
|
4 |
32,0 |
30,4 |
31,2 |
2,1 |
7,2 |
31,6 |
30,8 |
31,2 |
2,4 |
8,3 |
|
5 |
34,1 |
31,9 |
33,0 |
3,9 |
13,4 |
32,3 |
31,5 |
31,9 |
3,1 |
10,8 |
|
6 |
30,5 |
28,6 |
29,5 |
0,5 |
1,7 |
29,9 |
29,0 |
29,4 |
0,6 |
2,2 |
|
7 |
30,9 |
29,1 |
30,0 |
0,9 |
3,1 |
30,2 |
29,5 |
29,8 |
1,0 |
3,5 |
|
8 |
31,7 |
30,8 |
31,2 |
2,1 |
7,4 |
31,1 |
30,3 |
30,7 |
1,9 |
6,6 |
|
9 |
33,0 |
32,1 |
32,5 |
3,4 |
12,0 |
32,8 |
32,3 |
32,5 |
3,7 |
13,0 |
|
НІР 0,05 т/га |
1,06 |
0,80 |
0,98 |
0,91 |
||||||
|
за густоти посадки 65 тис. шт./га |
||||||||||
|
1 |
36,6 |
35,1 |
35,8 |
- |
- |
34,1 |
33,6 |
33,8 |
- |
- |
|
2 |
36,9 |
35,6 |
36,2 |
0,5 |
1,4 |
34,4 |
34,0 |
34,2 |
0,4 |
1,2 |
|
3 |
37,7 |
36,4 |
37,0 |
1,2 |
3,5 |
35,1 |
34,4 |
34,7 |
0,9 |
2,8 |
|
4 |
39,0 |
37,5 |
38,2 |
2,4 |
6,8 |
36,5 |
35,3 |
35,9 |
2,1 |
6,2 |
|
5 |
41,1 |
38,9 |
40,0 |
4,2 |
11,7 |
38,3 |
37,0 |
37,6 |
3,8 |
11,4 |
|
6 |
36,8 |
35,5 |
36,1 |
0,4 |
1,1 |
34,5 |
34,2 |
34,3 |
0,5 |
1,6 |
|
7 |
37,0 |
36,1 |
36,5 |
0,7 |
2,1 |
34,8 |
34,4 |
34,6 |
0,8 |
2,4 |
|
8 |
37,8 |
36,7 |
37,2 |
1,4 |
3,9 |
35,6 |
35,2 |
35,4 |
1,6 |
4,7 |
|
9 |
38,6 |
37,4 |
38,0 |
2,2 |
6,1 |
37,0 |
36,8 |
36,9 |
3,1 |
9,2 |
|
НІР 0,05 т/га |
1,02 |
0,91 |
1,05 |
0,93 |
||||||
Отже, застосування біопрепаратів Азотофіт та Фітоцид на посадках сортів картоплі веде до покращення процесів росту та розвитку, збільшення площі асиміляційної поверхні листків та величини врожаю бульб, проте величина врожаю зростає із збільшенням кратності застосування препаратів.