Приймаченко О. М.

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

 

Вирішення завдання забезпечення гарантії якості вищої освіти й досконалого володіння іноземними мовами студентами вищих навчальних закладів вимагає змін у навчально-педагогічному процесі. Традиційна форма викладання, за якої студент пасивно отримує знання, а домінуюча функція належить викладачу – поступово втрачає свою цінність. Все більшої актуальності набувають активна та інтерактивна форми навчання, коли здійснюється взаємодія учасників навчального процесу: викладача зі студентом, студента зі студентом, або цілої групи студентів. Можливості реалізації такого підходу суттєво розширюються з в провадженням новітніх комп’ютерних та мультимедійних технологій у навчальний процес, як одного з найбільш ефективних підходів формування перспективної системи освіти.

Дослідивши погляди вітчизняних педагогів, виокремимо наступні переваги застосування інформаційних та мультимедійних технологій у навчанні іноземній мові у вищому навчальному закладі:

1. На відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, у процесі використання нових інформаційних технологій центр уваги переміщується на студента, який активно вибудовує свій власний навчальний процес, формуючи власну траєкторію в освітньому середовищі. Важливою функцією викладача стає підтримка студента, допомога в освоєнні різноманітної інформації. Якість засвоєння отриманої інформації перевіряється зворотнім зв’язком. Виокремлюють зовнішній та внутрішній зворотній зв’язки. Зовнішній зворотний зв’язок дає можливість викладачу контролювати, оцінювати і корегувати взаємодію студента і комп’ютера. Внутрішній зворотний зв’язок дозволяє студенту робити певні висновки щодо результативності власної навчальної діяльності, надає необхідну допомогу та роз’яснення, а також, якщо потрібно, демонструє правильну відповідь або спосіб виконання певних дій.

2. Використання комп’ютерів і телекомунікацій дозволяють одержати нову форму навчання, яка різниться від традиційної, оскільки відбувається поєднання кількох засобів подачі інформації в одній комп’ютерній системі: тексту, звуку, графіки, мультиплікації, відео, ілюстрацій (зображень), просторового моделювання. Така подача інформації одночасно стимулює у студента декілька каналів сприйняття, краще підтримує його увагу, сприяє зниженню втомлюваності та забезпечує необхідну релаксацію. У свою чергу, поєднання зорового сприйняття тексту і звукового ряду надає великі можливості для комплексного розвитку навичок мовленнєвої діяльності студента.

3. Застосування комп’ютерних та мультимедійних технологій у навчанні сприяє індивідуалізації діяльності студента, оскільки враховуються їх інтелектуальні та пізнавальні особливості в процесі розробки завдань різного ступеню складності, а також відбувається диференціація вибору обсягу навчального матеріалу.

4. Самостійна робота студентів на основі мультимедійних засобів навчання сприяє формуванню високої культури розумової праці; формуванню та розвитку прийомів і навичок самостійно навчатись; вмінь розумно витрачати та розподіляти свій час; виробляє розумові уміння аналізу, синтезу, порівняння, зіставлення, тощо; навчає самостійному мисленню.

5. Комп’ютерні технології дозволяють оптимізувати здійснення процедур контролю і перевірки знань та отримувати швидкий зворотній зв'язок у формі вірних відповідей або оцінки.

Варто зазначити, що використання мультимедійних засобів покликано також створювати розкуту атмосферу в навчальній аудиторії, формувати відкриту та інтерактивну ситуацію, змінити у студентів ставлення до іноземної мови, як не до навчальної дисципліни, а як до ефективного засобу комунікації, інтегрованого у повсякденне життя.

Перехід до такого методу навчання порушує перед навчальним закладом завдання термінового розв’язання: по-перше, забезпечення апаратно-програмною базою; по-друге, розробку відповідних електронних навчально-методичних засобів та програмного забезпечення дисциплін; по-третє, проведення відповідної перепідготовки викладачів.

Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006–2010 рр., затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7.12.2005 р. № 1153, визначає напрями діяльності вищих навчальних закладів щодо вирішення зазначених завдань (п. 1, 2, 3, 6). На виконання цих завдань спрямовано цілу низку проектів Програми. Серед проектів, що мають пряме відношення до вищих навчальних закладів України, найбільш масштабними нами вбачаються наступні: забезпечення вищих навчальних закладів, наукових та науково-методичних установ технічними засобами і мережевим обладнанням; оснащення ліцензійними програмами; створення електронних підручників та енциклопедій навчального призначення; створення банку електронних документів нормативно-правового, науково-методичного, психолого-педагогічного, організаційного, програмно-технологічного та інформаційного забезпечення дистанційного навчання; створення та впровадження програмних засобів пілотної системи поточного і підсумкового контролю знань студентів у вищих навчальних закладах; розроблення елементів штучного інтелекту та інтерактивних засобів і технологій для індивідуалізації навчального процесу та їх впровадження в систему дистанційного навчання; створення Internet-порталу інноваційної діяльності; підготовка працівників вищих навчальних закладів та їх сертифікація для роботи з програмними засобами навчального призначення та інформаційними технологіями; створення програмно-методичного комплексу та електронних ресурсів для підвищення кваліфікації працівників загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, викладачів та наукових працівників у галузі інформаційних технологій.

Метою проведення перепідготовки викладачів має постати формування у них інформаційно-технологічної компетенції. Механізм реалізації даної проблеми визначається в Основних засада розвитку інформаційного суспільства на 2007–2015 р., затверджених Законом України від 9.01.2007 р. № 537–V. В цьому законодавчому акті зазначається, що однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно-розвиненої особистості.

У науковому колі, до інформаційно-технологічних компетенцій зараховують: володіння основами роботи на комп'ютері, а також уміння використовувати інформаційний освітній простір; уміння працювати з мультимедійними програмами; знання основ роботи в Інтернет.

Пропонується також виокремлювати поняття інформаційно-методичної компетенції, зміст якої визначається наступними методиками: пошуку та відбору інформації при підготовці до заняття; використання комп`ютера як виду наочності (слайди, відео тощо) у процесі пояснення нового матеріалу; використання інформаційних технологій для здійснення контролю навчальних досягнень студентів; використання інформаційних технологій для формування практичних (експериментальних) умінь студентів; використання інформаційних технологій для здійснення дистанційного навчання тощо.

Отже, впровадження комп’ютерних та мультимедійних технологій як засобів інтерактивного навчання у систему вищої освіти створюють для студентів кращі умови у вивченні іноземної мови, а викладачам надають додаткові можливості при підготовці до навального процесу, опрацюванні навчального матеріалу, здійсненні процесу викладання та перевірки знань.