VI Международная научно-практическая Интернет-конференция «ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ НОВОЙ ЭКОНОМИКИ ХХI ВЕКА» (19–20 декабря 2013 года)

Кирилюк Н. В.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, Україна

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

В епоху глобалізації роль держави зазнає певних під впливом сучасних загальносвітових тенденцій, які віддзеркалюють еволюцію та конкретні вияви нинішньої ролі держави в царині соціально-економічного розвитку в цілому:

-       по-перше, за умов переходу на новий етап технологічного й економічного розвитку відбувається поступове підвищення ролі держави в економіці;

-       по-друге, з підвищенням середньодушового ВВП бюджетне навантаження збільшується, що вимагає зростаючої ролі та відповідальності інститутів держави;

-       по-третє, відбувається зміна структури державних витрат з орієнтацією на розвиток людського капіталу, що досягається передусім збільшенням вкладень у розвиток освіти, охорони здоров’я, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

-       по-четверте, посилилося зрощування державного і приватного підприємництва в різноманітних формах державно-приватного партнерства;

-       по-п’яте, масштаби прямого державного втручання в економіку дещо скорочуються;

-       по-шосте, різним рівням екон6омічного розвитку відповідає різний рівень та форми участі держави в економічному житті суспільства;

-       по-сьоме, в міру розвитку глобалізації та ускладнень, що нею породжуються, розширюється коло питань, які потребують погодженого розв’язання на міждержавному рівні [1].

Саме в умовах наростаючої глобалізації адаптована до викликів ХХІ ст. держава життєво необхідна для економічного процвітання, розвитку освіти та охорони здоров’я, зменшення соціальної нерівності. Саме держава має виступати гарантом захисту довкілля, політичної і макроекономічної стабільності, законності, соціального забезпечення та добробуту. Модель соціальної держави в умовах глобалізації має відповідати таким вимогам:

1)    підтримка, стимулювання власної ініціативності, продуктивної праці людини, її підприємливості; підвищення трудової мотивації;

2)    посилення соціальної відповідальності людей за власне соціальне забезпечення; одночасне підвищення соціальної відповідальності підприємств;

3)    економічна ефективність не повинна бути самоціллю, а «олюднюватися» соціальною справедливістю та екологічною збалансованістю;

4)    інвестування в материнство, дитинство та знання;

5)    реформування пенсійного забезпечення, стимулювання зайнятості осіб пенсійного віку, інвалідів (пільги роботодавцям);

6)    активне залучення державою до виконання соціальних функцій інститутів громадянського суспільства та бізнесу;

7)    захист державою неринкових соціальних сфер (екологія, освіта, духовне життя тощо) [2].

На сьогоднішній день Європа зіткнулася з проблемами нерівності та соціального виключення: 80 млн осіб перебувають на межі бідності, а 14 млн молоді не мають роботи. Актуальними залишаються проблеми безробіття, яке становить 12 % в цілому по ЄС та 20 % серед молоді. Не випадково в бюджеті Восьмої Рамкової програми ЄС «Горизонт 2020», розрахованої на 2014–2020 рр., найбільше коштів (близько 30 млрд євро ) закладено на подолання соціальних викликів, а саме:

-        охорона здоров’я, демографічні зміни та добробут;

-        харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка;

-        безпечна, стала та ефективна енергетика;

-        розумний, зелений та інтегрований транспорт;

-        боротьба з кліматичними змінами, ефективне використання ресурсів;

-        інклюзивне, інноваційне та безпечне суспільство.

Ключові дослідження, заплановані на 2014–2015 рр., спрямовані на розробку та впровадження ідей , стратегій та системи управління з метою подолання кризи в Європі; залучення м олодого покоління до інноваційного , інклюзивного та сталого розвитку Європи (підвищення мобільності молоді , включення молоді до суспільно-політичного життя); поширення європейської культури та цінностей ЄС серед некорінного населення; активізація співпраці у сфері досліджень зі східними партнерами ЄС, Китаєм, країнами, що розвиваються; запровадження та реалізація нових форм інновацій.

В цілому, в основу Рамкової програми «Горизонт 2020» покладено три основні пріоритетні сфери:

1.      Excellent science – генерування передових знань для зміцнення позицій Європейського союзу серед провідних наукових держав світу. В рамках наміченого завдання передбачається створення Європейської дослідної ради, концентрація уваги на м айбутніх та виникаючих технологіях, запровадження п рограми Marie Curie для підвищення кваліфікації науковців, р озбудова наукової інфраструктури. Бюджет напряму оцінюється в близько 24 млрд євро.

2.      Industrial leadership – досягнення промислового лідерства та підтримка бізнесу, включаючи малі та середні підприємства та інновації, шляхом підтримки промислових технологій (ІКТ, нано-, біо-, нові матеріали …), сприяння д оступу до венчурного фінансування, підтримка інноваційної діяльності малих та середніх підприємств. Орієнтовний бюджет становить близько 17 млрд євро.

3.      Societal challenges – подолання соціальних проблем у відповідь на сучасні виклики, визначені в стратегії «Європа 2020», за рахунок досягнення успіхів на всіх стадіях інноваційного ланцюга, починаючи від отримання результатів досліджень, закінчуючи їх комерціалізацією та виведенням на ринок [3].

 

Список використаних джерел:

1.              Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.]; за наук. ред. А. М. Колота. – К.: КНЕУ, 2012. – 501 с.

2.              Хома Н. М. Моделі соціальної держави: світовий та український досвід: монографія / Н. М. Хома. – К.:   Юридична думка, 2012. – 592 с.

3.              Електронний ресурс. ­– Режим доступу: http://www.ec.europa.eu/research/horizon2020/ index_en.cfm